Хто потрапить у «чорний список»?

Законопроект «Про очищення влади»є дуже важливим і очікуваним у суспільстві. Тому що протягом багатьох років миспостерігали не оновлення влади, яке нам постійно обіцяли, а лише ілюзію.Чиновників скорочували, «чужих» замінювали на «своїх», але підхід та якістьвиконуваної ними роботи від цього не змінювалися, а результати невиправдовували очікування громадян.

Я підтримую цю законодавчуініціативу, хоч вважаю, що в запропонованому до першого читання законопроектіпередбачені положення, з якими не зовсім згодна. Тому ввійшла до складу робочоїгрупи, що готовила пропозиції до другого читання. Хочу одразу уточнити, що всінапрацьовані правки були передані до Комітету Верховної Ради з питань державногобудівництва та місцевого самоврядування, який повинен їх розглянути й схвалити.Лише після цього документ може потрапити до сесійної зали на голосування.

А тепер що стосується самогодокументу та процесу люстрації. Законопроектом, який був поданий до першогочитання, зокрема, передбачено, що контроль та координацію перевірок здійснюєНаціональне агентство з питань держслужби. При цьому перевірку фактичнодовірять керівникам тих органів, де працюють особи, які підлягають перевірці,що дасть можливість для зловживань та зведення рахунків з неугоднимиспівробітниками.

Тим паче, що, згіднозаконопроекту, це відбуватиметься фактично за «зачиненими дверима». Ажурналістів і представників громадськості долучатимуть лише до складу комісій,які перевірятимуть самих керівників. Хоч на моє переконання всі процеси,пов’язані з люстрацією, повинні бути максимально прозорими. Адже самегромадські організації й журналісти приділяють особливу увагу виявленням фактівзловживань та корупційних правопорушень серед державних службовців іпрацівників правоохоронних органів. Саме до них приходять люди, постраждалі відсвавілля чиновників і силовиків. Тому вважаю, що журналісти й громадськіактивісти мають беззаперечне право на те, щоб долучатися до перевірок на всіхетапах роботи комісій, що проводитимуть люстрацію.

До речі, у правозахисників та експертів також виниклочимало запитань, які вони публічно озвучили, коли законопроект бувпроголосований у першому читанні. Наприклад, під перевірку в рамках закону «Проочищення влади» підпадає величезне коло осіб: представники центральних органів виконавчоївлади, народні депутати, військові посадові особи, судді, працівникиправоохоронних органів, дипломати, члени ЦВК, посадові та службові особидержавних органів і органів місцевого самоврядування та кандидати на заміщеннявсіх вище перелічених посад. Підставами для непроходження перевірки є навіть неправопорушення, а сам факт зайняття посади у певний період. Таким чином, якзазначається у щотижневому аналітичному віснику Міжнародного центруперспективних досліджень (МЦПД) «Inside Ukraine», закріплюється презумпціявини. З цим твердженням важко не погодитися, адже принцип презумпціїневинуватості, який закріплений положеннями Загальної декларації прав людини,Міжнародним пактом про громадянські і політичні права, Конвенцією про захистправ людини та основоположних свобод, передбачає, що будь-яка людина має правовважатися невинною доти, поки її винуватість не буде встановлена в законномупорядку шляхом прилюдного судового розгляду, при якому їй забезпечують усіможливості для захисту».

У свою чергу в Харківській правозахисній групі звертають увагу на те, що«…відповідно до рекомендацій Ради Європи, люстрація може застосовуватися лишедо посад, діяльність на яких може становити загрозу демократії та правамлюдини. Проект закону передбачає люстрацію всіх без винятку посадових іслужбових осіб органів державної влади та місцевого самоврядування, що є явнонеобґрунтованим».

До того ж, проект встановлює заборону на повернення наслужбу строком на 10 років. Хоч, знову ж таки, у спеціальній рекомендації щодолюстрації Рада Європи нагадує про здатність людини виправлятися і переконує, щолюстрація не має перевищувати п’яти років.

У законопроекті, окрім того,передбачено, що працівники правоохоронних органів, які брали участь узатриманні учасників акцій громадського протесту та масових заходів у період з25 лютого 2010 року по 22 лютого 2014 року включно будуть позбавлені правапрацювати строком на 10 років. При цьому не зрозуміло, які самеакції та масові заходи маються на увазі. Як і не враховано, що складаючиприсягу на вірність народу України, військовослужбовець зобов’язуєтьсявиконувати накази командирів, і тому під час затримання учасників акційпрацівники правоохоронних органів виконували наказ командира, а значить ілюструвати потрібно командирів, але до цього в кожному окремому випадкудовести, що ці накази були справді злочинними.

У пояснювальній записці сказано,що цей законопроект не має впливу на показники бюджету. Але не варто забувати,що трудове законодавство та спеціальні закони передбачають певні компенсаційнівиплати при звільненні, скажімо, працівників правоохоронних органів. Томуне виключно, що судді потім будуть масово виносити рішення про поновлення нароботі незаконно звільнених працівників та виплати їм моральної таматеріальної компенсації.

Питання виникають і з виявленнямфактів причетності суб’єктів перевірки до співпраці з КДБ, співпраці із іншимиспецслужбами інших країн. Таку перевірку, як прописано у законопроекті,здійснює Інститут національної пам’яті. Хоч відповідно до положень, на якихбазується діяльність інституту, він провадить наукову, науково-дослідницьку,науково-пошукову та просвітницьку діяльність; видавничу діяльність, зокремазабезпечує видання фахових наукових видань з проблем національної пам'яті,готує до видання матеріали щодо результатів наукових досліджень, монографії,збірники статей, наукові доповіді, звіти тощо. Координація заходів щодовиявлення таких фактів не є функцією, що властива для цього закладу.

У самій перевірці також невраховано ряд нюансів. Так, в документі зазначено, що на наступний день післяодержання письмової згоди від особи, що хоче працювати на тій чи іншій посаді,надсилаються до відповідних органів запити про перевірку відомостей викладениху згоді на проходження перевірки, відомостей зазначених у деклараціях промайно, доходи та витрати, а також відомості чи притягувалась особа закорупційні правопорушення.  Згідно жчинного Закону  України «Про державну службу» (ч. 6 ст. 15), «Про засадизапобігання і протидії корупції» (ст. 11)  спеціальні службовіперевірки  вже проводяться і організація проведення такої перевіркипокладається також на керівників, але коло запитуваних відомостей ширше, асаме:

1) притягнення особи докримінальної відповідальності, у тому числі за корупційні правопорушення,наявності судимості, її зняття, погашення;

2) факту, чи є особа піддана абопіддавалася раніше адміністративним стягненням за корупційні правопорушення;

3) достовірності відомостей,зазначених у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансовогохарактеру за минулий рік;

4) наявності в особикорпоративних прав;

5) стану здоров’я, освіти,наявності наукового ступеня, вченого звання, підвищення кваліфікації.

Враховуючи, що відповідно дотексту законопроекту «Про очищення влади», не перевіряється стан здоров’я тарівень освіти суб’єкта перевірки, можна дійти висновку, що ці відомості непринципові при прийнятті на державну службу або буде проводитись паралельно двіперевірки, що абсурдно. 

Немає й чітких процедур заміщеннязвільнених кадрів у державних органах, а це більше ніж півмільйона працівників,що в результаті може паралізувати роботу держапарату.

Ще раз хочу підкреслити, закон пролюстрацію потрібен і я не голосувала за нього в першому читанні лише тому, щомене не було в сесійній залі. Переконана, що до другого читання депутатампотрібно врахувати всі недоліки та нюанси, щоб механізм люстрації справді бувдієвим, а не перетворився на орган розправи з «неугодними». І нам потрібностворити незалежний орган, який би на всіх етапах здійснював перевірку, а нелише її контроль чи координацію. А очолювати його повинна людина, яка єнезалежною від будь-якої політичної сили і має беззаперечний моральнийавторитет у суспільстві.