«Заради виживання українці сховались у «тінь», створили соціальну тканинувиживання. Для стратегії розитку Україні потрібна стратегія детінізації»(Олександр Пасхавер).
Впродовж десятиліть проблема«тіньової економіки» залишалась однією з топових у новинах та різноманітнихдослідженнях. І це й не дивно, адже її частка за різними підрахунками інколисягала 60% від ВВП. За даним показником Україна конкурувала за світову першістьз деякими африканськими та азійськими країнами, безнадійно відстаючи від провідних світових економік.
Як свідчать дослідження міжнародноїАсоціації дипломованих сертифікованих бухгалтерів (ACCA), присвячене оцінці іпрогнозу розвитку глобальної тіньової економіки, Україна в топ-5 країн знайбільшою тіньовою економікою: обсяг тіньової економіки в Україні становить 1трлн 95,3 млрд грн, або 45,96% від торішнього ВВП країни.
Історично «тінь» в Українівиникла разом зі здобуттям незалежності. Хаос та економічний безлад, якийприйшов з падінням соціалістичного режиму, не давав жодної іншої альтернативи«тіньовим» розрахункам, контрабанді та ухиленню від оподаткування.Невизначеність у курсі становлення капіталізму змусила ринок сформувати правиласвого існування самостійно. І як не дивно, цей процес став доволі ефективним,адже дозволив зародитись багатьом приватним підприємствам.
Виходячи з самої історії «тіньового» секторуможе скластись помилкове враження, що українська економіка без «тіні» станенеповноцінною, адже офіційний та неофіційний сектор є взаємоінтегрованими.Зруйнувати «тінь» означає зруйнувати один зі стовпів, на якому тримається всясистема, знищити подушку безпеки малого бізнесу та серйозно похитнути і безтого слабку купівельну спроможність громадян. Адже «тіньові» розрахунки насьогодні дають можливість знижувати витрати підприємств, податковий таадміністративний тиск, що відзначається на ціні товарів для кінцевогоспоживача.
Насправді ж, даний хід думок лишездається логічним. Попри запевняння скептиків, скорочення «тіньових» оборотівне спричинить чергової хвилі зубожіння. А навіть навпаки. Річ у тім, що ціна«тіні» для українця є набагато вищою, ніж ті незначні переваги, які вона надає.І в першу чергу це стосується економічного зростання та відновлення, яке є принциповонеможливим в умовах широкомасштабного розвитку неофіційної економіки. «Тінь»дозволяє отримувати певні конкурентні переваги для одних підприємців ціноюповного фіаско чесного бізнесу у цих галузях.
Як правило, найлегше сховатисьвід держави тим, хто займається імпортом в Україну різноманітної продукції, щоробить неможливим рзвиток внутрішнього товаровиробника. Країна живе за рахунокімпорту, часто нелегального. Торговий баланс майже всі останні роки від’ємний, курснаціональної валюти ледь тримається за рахунок переказів мільярдів доларів відзаробітчан та сировинного експорту. Але чи довго він втримається, якщо і далінаціональний виробник буде не спроможним конкурувати з нелегальним імпортом? Недивно, що молоді люди шукають роботу за кордоном, адже у країні вкрай низькийрівень доходів на душу населення та у рази нижча середня заробітна плата упрівнянні з усіма європейськими країнами. Відтік населення в останні рокинабирає просто катастрофічних масштабів, перетворюючись на серйозну загрозу розвиткута навіть існуванню України. Проте, тінь не лише знищує чесну конкуренцію тазмушує українців шукати кращої долі деінде. Її зростання забирає у державиресурси та можливості змінити ситуацію. Країна ніби скочується вниз по спіралі.Зупинити це можуть лише негайні та радикальні дії.
На щастя, сьогодні загрозунеофіційної економіки визнали в Уряді. Боротьба з даним явищем ведеться одразуна декількох фронтах. Зокрема, Мінфін визначає такі основні завдання для створенняумов для виходу бізнесу із «тіні»:
- Створення служби фінансовихрозслідувань – принципово нового державного органу, який має прийти на заміну корумпованійподатковій міліції, знаній за свій надмірний адміністративний тиск. Нова службаприпинить терор у середовищі підприємців та надасть можливість чеснимпідприємцям працювати легально, не ховаючись «у тінь».
- Боротьба з виводом капіталів до«офшорів», яка на даному етапі сконцентрована на імплементаціїміжнародно-визнаних механізмів боротьби з офшорами ( BEPS ) .
- Реформа митниці, яка покликана упершу чергу прикрити ключові контрабандні потоки та дати можливість чеснимпідприємствам вижити, працюючи в правовому полі України.
- Інституційна реформа ДФС таподаткова реформа, які повинні створити адекватне інвестиційне середовище, вякому зникне необхідність підприємцям замислюватись про ухилення відоподаткування.
Загалом, робота Міністерствафінансів вже приносить певні результати. Зокрема, за рахунок зменшенняподаткового навантаження на бізнес (а саме ЄСВ) багато підприємців вже зітхнулиз невеликим полегшенням, а деякі навіть перестали виплачувати зарплати вконвертах. За рахунок реформи в адмініструванні ПДВ було подолано більшістьтіньових схем з уникнення від оподаткування та відмивання податкового кредиту.
Проте, очевидно, що даних зусильзамало. Попри те, що Міністерство фінансів робить значні кроки у напрямкудеофшоризації, воно натикається на шалений опір сформованої десятиліттямисистеми, яка живиться за рахунок «тіньових» схем. Цей опір проявляється не лишев саботажі окремих працівників державних органів, але й у лобіюванні нанайвищому рівні законопроектів, що повністю нівелюють навіть ті незначні досягнення,які ми маємо на сьогодні. Опір системи направлений також на дискредитацію самоїсуті реформ та тих, хто їх провадить, що в черговий раз доводить, що дляпредставників цієї системи не існує жодних правил, коли мова йде про загрозуджерелу їхнього багатства.
Проте вікно можливостей ще незачинилось. Ще існує шанс назавжди покінчити з цією пухлиною на тіліукраїнської економіки. Проте для цього необхідна політична воля. Адже безбажання найвищих представників влади неможливо побороти офшорні схеми, черезякі щороку з країни вивозяться мільярди доларів; неможливо покінчити здискрецією та корупцією у системі оподаткування прибутку, запровадивши податокна виведений капітал, який здатен суттєво пришвидшити інвестиції в економікукраїни; неможливо перекрити контрабандні потоки чи зруйнувати неефективнімонополії. Політична воля вищого керівництва країни здатна зупинити економікувід краху, запровадивши системний та широкомасштабний підхід для створенняадекватних конкурентних умов ведення бізнесу.
Українське суспільство вимагає реальних реформ таготове повною мірою підтримати того, хто почне їхнє впровадження. Адже поборотитакого монстра, як українська «тінь» можливо лише спільними зусиллями. Томупредставники бізнесу, громадськості вже активно працюють у напрямку детінізаціїекономіки та очікують від найвищих ешелонів влади таких само конкретних кроківщодо створення конкурентної економіки в Україні.