Фінансовий моніторинг по-європейськи: як Україна змінює AML-систему та чому відтермінування для СПФМ — це не пауза, а підготовка до жорсткіших правил!

Гармонізація законодавства України з правом Європейського Союзу у сфері запобігання відмиванню коштів (AML/CFT) уже давно вийшла за межі формального виконання євроінтеграційних зобов’язань. У 2025 році фінансовий моніторинг фактично перетворився на багаторівневу систему фінансової безпеки, що поєднує правове регулювання, цифрові технології, санкційний контроль і міжнародний обмін інформацією.

На тлі війни, санкцій, розвитку fintech та стрімкого зростання онлайн-операцій держава дедалі жорсткіше реагує на непрозорі фінансові потоки. При цьому ключовий вектор залишається незмінним — адаптація української AML-системи до стандартів ЄС, FATF та ОЕСР. Саме в цьому контексті варто розглядати як масштабні зміни 2025 року, так і рішення відтермінувати частину нових правил для суб’єктів первинного фінансового моніторингу (СПФМ) до 2026 року.

AML як елемент євроінтеграції та репутаційної політики

Основою національної системи фінмоніторингу залишається Закон України №361-IX[1], який імплементує положення четвертої Директиви ЄС з протидії відмиванню коштів, Регламенту щодо переказів коштів та рекомендації FATF[2]. Водночас роль AML сьогодні значно ширша, ніж просто виконання закону.

Фінансовий моніторинг став:

  • інструментом боротьби з фінансуванням агресії та тероризму;
  • складовою санкційної політики;
  • критерієм довіри з боку міжнародних партнерів і фінансових інституцій;
  • умовою інтеграції України до Єдиного цифрового ринку ЄС.

Саме тому держава робить ставку не лише на нові норми, а й на перебудову інфраструктури фінансового контролю.

Ключові тенденції фінмоніторингу 2025 року

Серед усього масиву змін можна виокремити кілька стратегічних напрямів, які формують нову модель AML/CFT в Україні.

По-перше, цифровізація фінмоніторингу.

Електронна ідентифікація, eKYC, єдині формати звітності, автоматизовані платформи взаємодії з регуляторами — усе це поступово стає стандартом. Україна готується до інтеграції з європейськими цифровими інструментами, зокрема до використання EU Digital Identity Wallet[3], що відкриває шлях до уніфікованої ідентифікації клієнтів у фінансовому секторі.

По-друге, ризик-орієнтований підхід.

Фінмоніторинг остаточно відходить від формального контролю «за сумою». У центрі уваги — поведінка клієнта, економічний зміст операцій, сфера діяльності, географія та нетипові фінансові патерни. Це вимагає від банків і СПФМ якісно нових процедур KYC та внутрішніх політик.

По-третє, відкритий банкінг як інструмент фінансової прозорості

Запровадження відкритого банкінгу (Open Banking) в Україні означає перехід до нової моделі обміну фінансовими даними, за якої інформація про рахунки та операції клієнта може надаватися іншим платіжним сервісам виключно за його згодою. Правові основи цієї системи закріплені в Законі України «Про платіжні послуги»[4] та Положенні про відкритий банкінг[5], затвердженому Національним банком України і чинному з серпня 2025 року. Повноцінне функціонування системи очікується до 2027 року після затвердження єдиних технічних стандартів.

Відкритий банкінг дозволяє консолідувати рахунки в різних банках, ініціювати платежі та отримувати аналітику фінансових операцій через єдиний інтерфейс. При цьому кожна транзакція супроводжується повними реквізитами сторін, унікальним ідентифікатором та обов’язковою авторизацією платника, а рух коштів може відстежуватися в режимі реального часу.

З погляду фінансового моніторингу це суттєво підвищує прозорість транзакцій і зменшує можливості для приховування фінансових потоків або їх фрагментації між кількома установами. Відкритий банкінг посилює ризик-орієнтований підхід в AML, дозволяючи комплексно аналізувати платіжну поведінку клієнта незалежно від кількості рахунків чи сервісів.

Таким чином, Open Banking в Україні є не лише кроком у бік розвитку fintech-екосистеми, а й важливим елементом європейської моделі фінансової прозорості та протидії відмиванню коштів.

По-четверте, посилення санкційного та податкового контролю

У 2025 році фінансовий моніторинг в Україні остаточно інтегрується з валютним наглядом, санкційним комплаєнсом і податковим контролем, формуючи єдину систему фінансової безпеки. Оновлені підходи Національного банку України, запроваджені з урахуванням дії воєнного стану, спрямовані на підвищення ефективності контролю за фінансовими потоками без надмірного адміністративного тиску на установи.

Регулятор поєднав гнучкі механізми ідентифікації та верифікації клієнтів у виняткових умовах із збереженням жорстких вимог щодо дотримання валютного законодавства та санкційних обмежень. Це мінімізує ризики зловживань і водночас дозволяє забезпечити безперервність фінансових послуг у період воєнного стану.

Важливим елементом реформ стало оновлення наглядових процедур НБУ. Посилено контроль за своєчасним усуненням виявлених порушень у сфері AML/CFT, оптимізовано строки перевірок та розширено використання електронної взаємодії між регулятором і піднаглядними установами. Цифровізація нагляду відповідає європейським стандартам та рекомендаціям FATF і сприяє підвищенню прозорості фінансової системи.

У підсумку AML в Україні дедалі більше перетворюється на комплексний інструмент, що одночасно охоплює санкційний, валютний і податковий виміри, вимагаючи від бізнесу системного та проактивного підходу до комплаєнсу.

СПФМ і відтермінування нових правил: що це означає на практиці

Особливу увагу у 2025 році привернула ситуація навколо наказу Мінфіну №322[6], який має запровадити новий порядок обміну інформацією з Держфінмоніторингом та електронний кабінет СПФМ.

Фактично маємо «регуляторні гойдалки»:

  • наказ формально не діє;
  • Мінфін двічі змінював запропоновану дату запуску;
  • остаточний орієнтир — 2026 рік.

Це означає, що нові обов’язки СПФМ — кейсове звітування про підозрілі операції, повноцінний ризик-орієнтований підхід, електронне повідомлення про замороження активів — ще не застосовуються, але їх запровадження є питанням часу.

Для бухгалтерів, адвокатів, нотаріусів, податкових консультантів та інших СПФМ е-кабінет стане не опцією, а обов’язковим робочим інструментом. Взаємодія з Держфінмоніторингом остаточно переходить у цифровий формат 24/7, із фіксацією дій, строків та відповідальності.

Глобальний контекст: чому прозорість більше не вибір

Паралельно з внутрішніми реформами Україна рухається в руслі глобальних процесів. У світі вже давно проголошено кінець банківської таємниці, а сьогодні цей принцип поширюється і на цифрову економіку.

З 2026 року набирають чинності зміни до CRS 2.0, які розширюють звітність на електронні гроші, криптодеривативи та цифрові валюти. Водночас стартує впровадження CARF — глобального стандарту обміну інформацією про криптоактиви.

Це означає, що:

  • криптоплатформи, інвестиційні фонди та провайдери e-money поступово підпадають під ті самі правила прозорості, що й банки;
  • доходи від стейкінгу, операції з токенами та DeFi більше не залишаються «сірою зоною»;
  • податкові органи отримують безпрецедентні обсяги даних для аналізу.

Для України ці процеси напряму пов’язані з Національною стратегією доходів до 2030 року[7] та розвитком міжнародного податкового обміну.

Висновки та прогнози

Фінансовий моніторинг у 2025 році — це вже не просто виконання нормативних вимог, а інфраструктура фінансової прозорості та безпеки. Відтермінування нових правил для СПФМ до 2026 року не означає послаблення контролю. Навпаки — держава готує ґрунт для більш технологічної, жорсткої та автоматизованої моделі AML.

У найближчі роки можна очікувати:

  • повного переходу до електронної взаємодії СПФМ з регуляторами;
  • посилення ролі аналітики ризиків та ШІ у фінмоніторингу;
  • тіснішого зв’язку між AML, податковим контролем і санкційною політикою;
  • розширення прозорості на криптоактиви, цифрові платформи та нові фінансові інструменти.

Для бізнесу та професійної спільноти головний висновок очевидний: час «підготуватися потім» уже минув. Навіть якщо формальний старт нових правил — у 2026 році, адаптація внутрішніх політик, процедур KYC та комплаєнсу має відбуватися вже сьогодні. Саме це і є справжньою гармонізацією з європейськими стандартами.