Санація - порятунок репутаційні компанії

18 жовтня 2018 року Верховна Рада України прийняла Кодекс України з процедури банкрутства. Кодекс набирає чинності та вводиться в дію через шість місяців з дня його офіційного опублікування. Систематизований кодифікований акт покликаний підвищити ефективність процедур банкрутства задля покращення інвестиційної привабливості українського ринку та забезпечення легкості ведення бізнесу в Україні.

В структурному відношенні Кодекс складається із штучних положень, які містяться у діючому Законі України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», у Господарському кодексі України та Господарському процесуальному кодексі України.

Даний Кодекс узагальнив й таке важливе питання, як механізм досудової санації підприємства, порядок якого закріплений в ст. 5 та ст. 6 цього Кодексу.

Сама по собі ідея досудової санації є дуже позитивною для будь-якого підприємства, яке потрапило в скрутне становище. В першу чергу тому, що вона дозволяє без репутаційних ризиків отримати певні кредитні канікули, і протягом 12 місяців вирішити питання щодо погашення боргів перед кредиторами.

Зазвичай, кредитори дотримуються більш суворих механізмів для повернення власних коштів, таких, як звернення до суду, залучення виконавчої служби, що призводить до накладання арешту на банківські рахунки і майно компанії. З’являються обмеження у використанні основних засобів і оборотних коштів, що аж ніяк не сприяють виходу підприємств з фінансової кризи, а тільки посилює її. 

Правильно проведені зміни в сфері управління фінансами та своєчасна реструктуризація можуть допомогти підприємству повернути прибутковість і продовжити діяльність, розрахувавшись при цьому з усіма боргами.

Вітчизняне законодавство дає визначення поняття «санації» як системи заходів, спрямованих на відновлення платоспроможності боржника, запобігання його банкрутства, частковий або повний розрахунок з кредиторами. Мета санації - це фінансова стабілізація, оздоровлення підприємства, відновлення його платоспроможності за короткий термін.

Ініціювати процедуру санації боржника до відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство мають право боржник або кредитор. Згода між боржником і кредитором (кредиторами) щодо проведення санації боржника до відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство може бути досягнута як до, так і після виникнення заборгованості боржника.

Так, у разі виникнення ознак банкрутства, керівник боржника зобов'язаний направити засновникам (учасникам, акціонерам) боржника, власнику майна (органу, уповноваженого управляти майном) боржника відомості про наявність ознак банкрутства.

Основною відмінністю досудової санації і її головною перевагою, як можна зрозуміти з її назви, є те, що вона проводиться до відкриття господарським судом провадження у справі про банкрутство. Так, у разі прийняття господарським судом заяви про банкрутство підприємства, на офіційному сайті Вищого господарського суду України публікується відповідне оголошення та вноситься інформація до Єдиного реєстру підприємств, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство. Але, на відміну від механізму банкрутства, в разі початку досудової санації, публікується тільки оголошення про прийняття судом до розгляду заяви про затвердження плану санації боржника, що значно мірою, зменшує репутаційні втрати компанії в порівнянні з процедурою банкрутства. План проведення санації підлягає обов'язковому погодженню усіма забезпеченими кредиторами.

Досудова санація здійснюється відповідно до плану санації, який як і в випадку з судової санацією, після його узгодження кредиторами, підлягає затвердженню господарським судом, який виносить відповідну постанову і одночасно встановлює мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Мабуть, однією з найгучніших прикладів санації компанії в Україні, є приклад із санацією агрохолдингу «МРІЯ». Свого часу земельний банк компанії становив близько 300 тис. га., а до 2013 року 20% компанії торгувалися на Франкфуртській фондовій біржі, що досить показово як для компанії з українським корінням. Власниками компанії на той час була сім’я Гут. Саме вони у 2014 році не змогли розрахуватися з кредиторами і компанія оголосила дефолт. Втрати понесли міжнародні фінансові інституції та банки, серед яких IFC, Альфа Банк, Credit Agricole, Deutsche Bank DBU, Erste, ПУМБ та інші.

Але, показовим є те, що кредитори прийняли рішення про санацію підприємства.  Так, щоб втримати агрохолдинг на плаву, вони додатково виділяли кошти навіть на посівну кампанію. Комітет кредиторів одразу обрав новий менеджмент компанії, який мав би вивести компанію зі скрутного положення. І як показує досвід разом з кредиторами їм це вдалося. В результаті реструктуризації загальне боргове навантаження "Мрії" знизилося з 1,1 млрд. доларів до 309,5 млн доларів. І вже зараз, ми знаємо, що агрохолдинг був придбаний Арабською компанією SALIC. Тобто, кредиторам, завдяки власним силам, все ж вдалося не тільки повернути компанію до життя, але й повернути власні кредитні кошти.

Важливо доповнити, що цей кейс є показовим для тих, хто має намір повернути власні кошти із збанкрутілих підприємств без ліквідації боржника а шляхом реальних дій, направлених на оздоровлення компанії.