За що прожити на державній службі у 2019 році
На тлі задекларованої урядом реформи державного управління питання оплати праці є лише складовою формування державної служби та управління людськими ресурсами. Цьому приділяють уваги не більше й не менше, ніж іншим функціональним процесам в HR-системі. Однак для працівників, для державних службовців винагорода за працю є визначальним фактором їх фактичної мотивації до праці і навіть фактором прийняття рішення стосовно їх подальшого перебування на посадах державної служби. Люди очікують змін, змін на краще і не лише в статусній мотивації.
За Теорією потреб Абрахама Маслоу, поки не задоволені первинні потреби: фізіологічні та потреби безпеки, вторинні, вищі потреби, не є для людини пріоритетними. У реформі державного управління пішли від зворотного: підвищуючи вимоги до знань, умінь, навичок державних службовців, ставлячи перед ними нові завдання та впроваджуючи етичну поведінку державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування, забули про прозору матеріальну мотивацію, яка задовольняється заробітною платою та іншими виплатами. Відтак, навіть найкращі починання втрачають зміст, мають недовершений характер і, зрештою, не приносять довгоочікуваного результату. Процес заради процесу з незакінченим колом розвитку.
Довідково. Перелік законодавчо-нормативних актів, що регламентують оплату праці працівників державних органів:
Кодекс законів про працю України
Закон України «Про державну службу»
Закон України «Про центральні органи виконавчої влади»
Закон України «Про оплату праці»
Постанова КМУ «Питання оплати праці працівників державних органів»
Постанова КМУ «Про затвердження Положення про застосування стимулюючих виплат державним службовцям»
Відповідно до Конституції України кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом (частина 3 ст. 43).
- Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується (частина 2, ст. 94 Кодексу законів про працю України та частина 2, ст.1 Закону України «Про оплату праці»). Однак існує мінімальна межа заробітної плати, як соціальна гарантія справедливої винагороди за працю, здатна підтримувати найменші необхідні витрати людини на проживання.
У 2019 році планується встановити мінімальну заробітну плату у таких розмірах (Проект Закону про Державний бюджет України на 2019 рік):
- у місячному розмірі: з 1 січня — 4173 гривні;
- у погодинному розмірі: з 1 січня — 25,13 гривні.
Ось тут народжується перша особливість оплати праці державних службовців – розмір основної заробітної плати залежить від прожиткового мінімуму, що є нижчим за мінімальну заробітну плату. У ст.7 проекту Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» зазначено, що у 2019 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць становитиме:
- з 1 січня 2019 року — 1853 гривні, з 1 липня — 1936 гривень, з 1 грудня — 2027 гривень;
- для основних соціальних і демографічних груп населення:
- дітей віком до 6 років: з 1 січня 2019 року — 1626 гривень, з 1 липня — 1699 гривень, з 1 грудня — 1779 гривень;
- дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2019 року — 2027 гривень, з 1 липня — 2118 гривень, з 1 грудня — 2218 гривень;
- працездатних осіб: з 1 січня 2019 року — 1921 гривня, з 1 липня — 2007 гривень, з 1 грудня — 2102 гривні;
- осіб, які втратили працездатність: з 1 січня 2019 року — 1497 гривень, з 1 липня — 1564 гривні, з 1 грудня — 1638 гривень.
Розміри прожиткового мінімуму у 2019 році у порівнянні з 2018 роком підвищуватимуться темпами, що на 2 відсоткових пункти перевищують показник прогнозного індексу споживчих цін на 2019 рік, і зростуть на 9,4 відсотка (грудень до грудня попереднього року).
Однак ось тут виникає друга і третя особливості оплати праці державних службовців. Попри зазначену у Законі України «Про державну службу» норму, що мінімальний розмір посадового окладу групи 9 у державних органах, юрисдикція яких поширюється на територію одного або кількох районів, міст обласного значення, не може бути менше двох прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, у 2019 році під час визначення посадових окладів та заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів застосовуватиметься прожитковий мінімум, встановлений для працездатних осіб станом на 1 січня 2018 року - 1762 грн., що на 159 гривень менше проти його розміру на 1 січня 2019 року.
В Обґрунтуванні до статей проекту Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» зазначається, що основною причиною призупинення збільшення розміру заробітної плати у відповідності до закону є необхідність економії видаткової частини Державного бюджету України. Протягом останніх 2 років державним службовцям підвищували розмір заробітної плати і, у порівнянні з працівниками бюджетної сфери, він є досить високим. Тому з метою зменшення, економії видатків Державного бюджету України та уникнення збільшення диспропорцій в оплаті праці працівників державних органів та працівників бюджетної сфери пропонується тимчасове призупинення підвищення розмірів заробітної плати працівників державних органів.
З огляду на логіку мотивації до праці, бачимо доволі непослідовний принцип встановлення справедливості: щоб нікому не було образливо, зробимо всіх бідними. Яких наслідків можна очікувати на державній службі? Таких самих як ми маємо у бюджетній сфері: працівники медичних закладів, вчителі загальноосвітніх шкіл, вищих навчальних закладів, тощо масово покидають роботу за фахом і шукають кращої долі або за іншими напрямами, або за кордоном.
Щодо бідності, справедливості і третьої особливості оплати праці державних службовців у 2019 році.
- До найнижчої, 9 групи, від якої відштовхуються у визначенні посадових окладів інших груп належать посади:
- спеціалісти (консультанти, державні виконавці, державні інспектори, інспектори, державні аудитори): Апарату Верховної Ради України, Секретаріату Кабінету Міністрів України, апаратів (секретаріатів) допоміжних органів, утворених Президентом України, Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим, Антимонопольного комітету України, Державного комітету телебачення і радіомовлення України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Фонду державного майна України, Конституційного Суду України, Національного агентства з питань запобігання корупції, Ради національної безпеки і оборони України, Національної академії державного управління при Президентові України, Національного інституту стратегічних досліджень, Інституту законодавства Верховної Ради України, Рахункової палати, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та інших державних органів, органів прокуратури, органів військового управління, територіальних органів цих державних органів та їх структурних підрозділів, крім тих, умови оплати праці яких визначені окремими Законами України;
- третій секретар;
- консульський агент;
- аташе дипломатичної служби;
- слідчий.
Для цих працівників державної служби встановлено розмір посадового окладу значно менший за мінімальну заробітну плату навіть у 2018 році. Якщо не відбудеться ніяких змін у сторону підвищення рівня оплати праці у 2019 році, то значна частина державних службовців у тому числі й 7 та 8 груп оплати праці (території однієї або кількох областей, м. Києва або м. Севастополя, територія одного або кількох районів, міст обласного значення) матимуть розмір посадового окладу також менше за розмір мінімальної, соціально гарантованої заробітної плати в Україні у 2019 році.
Витяг зі схеми посадових окладів на посадах державної служби за групами оплати праці з урахуванням юрисдикції державних органів у 2018 році (Постанова КМУ «Питання оплати праці працівників державних органів»)
Найменування посади державної служби | Група оплати праці | Розмір посадового окладу, гривень | ||
вся територія України | територія однієї або кількох областей, м.Києва або м.Севастополя | територія одного або кількох районів, міст обласного значення | ||
Головний спеціаліст державного органу | 7 | 7 500 | 4 800 | 4 100 |
Адміністратор | 7 | - | 4 800 | 4 800 |
Провідний спеціаліст державного органу | 8 | 6 000 | 4 400 | 3 500 |
Спеціаліст державного органу | 9 | 5 500 | 3 600 | 2 643 |
Це, принаймні,несправедливо. Однак емоційний підхід – вторинний фактор. Первинний, важливий для формування дієвої державної служби – це ймовірна відсутність бажаючих зайняти посади з таким розміром посадового окладу та цілковита відсутність мотивації до праці тих, хто працює.
У цілому, в 2019 році на фоні прогнозованого рівня інфляції на рівні 9,9 відсотка у вимірі грудень до грудня та збільшення мінімальної заробітної плати і прожиткового рівня, наявний розмір посадового окладу на посадах державної служби призведе до реальної боротьби за стимулюючі виплати та преміювання як додаткове матеріальне забезпечення.
Стимулюючі виплати встановлюють керівники державної служби в державному органі у межах економії фонду оплати праці (Постанова КМУ «Про затвердження Положення про застосування стимулюючих виплат державним службовцям»).
До додаткових стимулюючих виплат державним службовцям належать надбавки:
1) за інтенсивність праці;
2) за виконання особливо важливої роботи.
Надбавка за інтенсивність праці та надбавка за виконання особливо важливої роботи встановлюються державним службовцям у відсотках до посадового окладу.
Встановлення премій державним службовцям також проводиться керівником державної служби в державному органі відповідно до затвердженого ним положення про преміювання. І розмір премії державного службовця також встановлюється керівником державної служби в державному органі шляхом видання відповідного наказу (розпорядження).
Державним службовцям можуть встановлюватись такі види премій:
1) премія за результатами щорічного оцінювання службової діяльності;
2) місячна або квартальна премія відповідно до особистого внеску в загальний результат роботи державного органу.
Таким чином, державні службовці стають заручниками ручного режиму матеріальної мотивації, що є всього лише доповненням до справедливого загальнонаціонального рівня мінімальної винагороди за працю.
Звісно, така ситуація спостерігається не в усій державній службі. Існують щомісячні надбавки до посадового окладу за виконання особливо важливої роботи для фахівців з питань реформ у розмірі від 29500 гривень до 55000 гривень, закріплені у нормативному акті, а отже прозорі до виконання. І свідомо визнана проблема диспропорції між посадовим окладом і стимулюючими виплатами, коли основна заробітна плата становить 30% матеріальної мотивації, а стимулюючі виплати 70%.
Однак, поки не буде законодавчо встановлено справедливий розмір основної заробітної плати для державних службовців і зменшено вплив людського фактора керівника державної служби на матеріальну винагороду державних службовців, доти марно очікувати ефективної, результативної і якісної роботи, свідомого підходу до встановлення ключових показників оцінювання службової діяльності та абсолютної відсутності бажання до корупційних дій.
«Матеріал підготовлений за фінансової підтримки Посольства Королівства Нідерланди, в рамках програми МАТРА. Зміст цієї публікації є виключно відповідальністю Фундації DEJURE і в жодному разі не відображає позицію Королівства Нідерланди.»
This publication has been made within the frameworks of the Matra Programme (Embassy of the Kingdom of the Netherlands)