Після низки скандальних публікацій з приводу наявності списку кандидатів, затвердженого ще до завершення конкурсу, у ЗМІ піднялася хвиля невдоволення. Ще б пак! Адже на наступний день прізвища практично всіх кандидатів було підтверджено як переможців конкурсу на зайняття вакантних посад у Державне бюро розслідувань (ДБР).

Журналістські розслідування показали, що чимало кандидатів, м’яко кажучи, не проходять ціннісний фільтр суспільної довіри. І попри прохання Ради громадського контролю при ДБР повідомляти підтверджену фактами важливу інформацію про особисті, ділові та моральні якості претендентів на посади в ДБР, контакти були дані неправильно і зворотної реакції від Ради для громадськості поосібно також не було. У цілому під час конкурсного відбору на вакантні посади у ДБР спостерігався доволі низький рівень професійності, у кращому випадку, а то й свідоме порушення законодавства. Наприклад, до 18:44 18 липня 2018 р. працювала сторінка на сайті КМУ і за час її наявності в ефірі у вільному доступі були конфіденційні дані (особові картки) всіх кандидатів на посади у ДБР. Відтак, була можливість зняти інформацію про прізвища, імена, фото, адреси, паспорти, ідентифікаційні коди платників податків, телефони, освіту, сімейний стан і т.д. осіб із системи правоохоронних органів. Звісно, за наявності скарг, сторінку закрили. Але факт лишається і лишається питання: чия це провина і хто понесе покарання. У ДБР з цього приводу відповідь була однозначна - це не у нас, а у зовнішній комісії. Однак як стало відомо, зовнішній комісії мали направлятися лише паперові варіанти особових карток. Скани лишалися безпосередньо у ДБР.

Такі негаразди не є визначальними. Вони лише підтверджують думку щодо нового органу у правоохоронній системі як такого, що вже на початках, на стадії створення не дає ідеальної картинки. Звісно, можна вказувати один на одного: ДБР на зовнішню комісію, Рада громадського контролю при ДБР на саме ДБР, журналісти на Раду громадського контролю при ДБР… от лише голосу власне тих, хто реально готовий віддати себе цій структурі не чути. Ці голоси потонули.

Конкурси на зайняття вакантних посад до Державного бюро розслідувань знаходяться нині у активній стадії. Частину з них уже завершено і оголошено переможців, частина ще попереду. Вже є досвід і перші враження. В ідеалі очікується, що ДБР стане елітною структурою в системі правоохоронних органів з точки зору відсутності корупційних ризиків, неупередженості, справедливості і професійності у своїй діяльності. Наскільки виправдовуються ці очікування ще до початку роботи ДБР? Чи дотримані принципи чесності і прозорості при проведенні конкурсів і відборі кадрового складу? Якого сенсу набуває поняття «елітності» у відборі персоналу до ДБР? Суспільство хоче мати відповіді на ці питання.

Відтак, спробуємо разом розібратися, що це за явище таке - конкурси на зайняття вакантних посад у Державне бюро розслідувань. Для цього ініційовано опитування без упізнаваної ідентифікації особи. Мета - отримати якомога більше вражень від досвіду проходження конкурсів на посади ДБР, оцифрувати, надати статистичної доказовості емоціям тих, хто конкурс не пройшов і тих, хто переміг. Опитування є справедливим з точки зору одночасного збору інформації прихильників і критиків ДБР. Які важки терезів переважать буде видно за місяць. Опитування розпочато 24 липня 2018 року і завершиться 24 серпня 2018 року. Незалежно від кількості респондентів, буде проведено аналіз і оприлюднено результати.

Відключити

Тому нумо до праці. Гуртуємося, оцифровуємо емоції і показуємо обидві сторони медалі формування правоохоронної системи України.

КОНКУРСИ НА ПОСАДИ ДБР: ЗА І ПРОТИ

Fiat justitia, ne pereat mundus!