Коли прийшла пора здавати декларацію, головний брехач, цокотун-щебетун, торбохват, шахрай-рецидивіст (це, до речі, при потребі можна навіть документально довести), і повсякчасний вождь мутного війська зрозумів: стільки ним особисто вкрадено, що в одну хартію ніяк не вписати без того, щоб підірвати увагу всієї країни. Доведеться партійно ділитися. На папері ж, звичайно. З тим, щоб ЛЕГАЛІЗУВАТИ «нажите». Першим позвав "тонкого". Його ще "стебельком" тепер звуть.
- Тисяч сто візьмеш на плече? Не підірвешся?
- Скільки треба вашого, ... ..., запишу в свою декларацію. Виведу з тіні. Залюбки і безкоштовно… Я бідний, а хочу негайно розбагатіти. 
- Якщо будуть журналісти запитувати, де взяв, що скажеш?
- Та я їм пельки швидко позакриваю. Я ж до нинішньої депутатської малини в селі «пахав», усе в панчоху складав…
- Ще з ким мені можна активами тимчасово поділитися? Як гадаєш?
- Повісьте частину на Вербу. Він ніколи не видасть. На ньому мільйон-другий записати можна, як у вас за пазухою будуть зберігатися. 
Завдання для всіх читачів. Де цей діалог записано, хто тут дійові особи? Відгадайте, будь ласка.
Підказка. Сьогодні, у понеділок, один з телеканалів публічно допитував одного з нардепів, як тому вдалося так казково зненацька розбагатіти, судячи з щойно поданої декларації. Адже й бізнесом раніше мовбито не займався, перед обранням в нардепи взагалі на нарах сидів. Той пискато й бундючно відповідав, що він не голозадий пацан уже і давно в селі натхненно трудився копійочку до копійочки в рукавичку завзято складав. Одне слово, ще один колядничок знайовся на кшталт знаменитого львівського рвача-судді…
- А вождь і вчитель ваш, задекларував казкові палаци, найдорожчі авто і колекції годинників. – Констатує журналіст, запитуючи, – звідки це все?
- Так він уже десять років народний депутат…
Он, виявляється, звідки ці розкоші. А ви кажете, що політика брудна справа…
Олександр ГоробецьдеклараціїбагатстваБідністьребусзлодії