Чомусьніхто не каже, не згадує, що сьогодні, 9 серпня, день початку епохи правління кривавогодракона – Путіна. Адже саме цієї літньої доби сімнадцять років тому (1999 року)(он же скільки дев’яток почіплялося, і ще одна – 9 серпня) у Москві оголошенопро відставку прем’єр-міністра Степашина і на цей пост затверджено нікомуневідомого кадебіста Путіна. Маленького, миршавого. Плюгавого.
Непригадаю, чи тоді одразу, а, можливо, дещо згодом, але один мій добрийзнайомий, генерал-майор, сказав: «Тип обличчя цього москаля нагадує мені фізіономіюпрофесійного вбивці. Типаж вельми ненадійний...»
Приятель щосьнавіть, пригадую, розповідав про тонке перенісся, глибоко посаджені очиці,погляд з-під лоба, характерні для московського новака, які його неймовірно насторожують.(Взагалі ж бо, читати характер людини по обличчю називається фізіогномікою.) Що,власне, давало йому право, як пояснював, зробити висновок про внутрішні фізіологічніаномалії цієї людини, котра дорвалася до керма влади в країні, яка ще не розпрощалася з амбіціямиімперії зла. Іще з одним моїм колегою, ми тоді недоречно посміялися над забавнимипрогнозами військового. Навіть не звернули увагу на те, що він служив увійськовій розвідці і був, як ми це знали, гарним психологом у житті.
Нажаль, генерал не помилився. І навіть сампостраждав від російської агресії: мав дачу в Криму, її в нього московітизабрали. Але в яке це порівняння йде з тим, що полягло уже понад десять тисячгромадян України, Крим анексовано, частину Донбасу розтрощено. Кривавий дракон,народжений у владі федерайшен саме 9 серпня, продовжує свій смертний герц ідалі. Це просто жахливо…
Анам же, друзі, незабаром (2018-го) відзначати сторіччя встановлення українськоївлади в Україні. До цієї події хотілося б підійти з поверненими Кримом і Кубанню.Тому нехай щезне з буття породжений 9-им серпня кривавий дракон! І моліться, іборіться заради цього. Амінь!