Навіщо нам Рада, де немає, ані 150, ані 226 патріотів при голосуванні
Моє питання в заголовку, звичайно ж, риторичне.Ні, не потрібна Україні така Верховна Рада, яка не може знайти в своїх рядахлише 150 парламентських голосів для створення тимчасової слідчої комісії зрозслідуванні офшорних злочинів. До чого уже відомо причетні глава держави,керівниця Національного банку, міністр фінансів. Ті люди, які мають стояти насторожі сплати податків в державну казну, самі ховають свої статки взаокеанських сумнівних фінустановах.
Якщоза розслідування цих афер не бажають голосувати депутати від провладнихфракцій, це однозначно вказує на те, що й вони зловмисники, в пору війнипереховують нечесно нажите в панамських коморах. У всьому світі ті, хто ховаєприбутки, не сплачує податки є найбільшими злочинцями. Тільки в Україні заПетра Порошенка, який теж весь вимазався в офшорне лайно, провладна коаліціяблокує розслідування награбованого і закопаного за кордоном. І це в розпал,підкреслю, Другої московітсько-української війни.
Як,скажіть, будь ласка, може працювати такий парламент, який не виконує своюголовну представницьку функцію – контролю за владною верхівкою, яка, всімвідомо, геть потонула в корупції, казнокрадстві? На чолі з особисто главоюдержави. Таку законодавчу владу потрібно негайно не просто розпустити,розігнати як зграю злочинців. Потурбуватися про те, щоб ніхто з нині владноїкоаліції більше не потрапив до парламенту, через те, що вони нині активноблокують створення ряду слідчих комісій з резонансних тем, як кумівство ікорупція у верхніх ешелонах влади, офшорні скандали за участі безпосередньопана Порошенка і його найближчого оточення, розслідування невмотивованогопідвищення тарифів на опалення та електроенергію для населення, дізнання щодообставин розкрадання дербюджету за часів прем’єрства Яценюка (справа заподанням колишнього керівника Держфінспекції Миколи Гордієнка).
Сьогодні,2 червня ц.р., парламент ще раз показав своє гниле українофобне нутро,проваливши голосування за квоти на радіостанціях для україномовних пісень.Законопроекти передбачали ввести 35%-вуквоту для музичних творів українською мовою, 50% україномовного контенту вефірі та виробництво усього радіопродукту на 50% українською мовою.Справді ж бо, є українська держава, і якогось дідька маємо слухати музику йказки з радіочастот гидкою мовою окупантів. Подібного, до речі, немає ніде у світі.Ви не зустріните, щоб будь-де в ефірах була двомовність. Тільки в Україні, деімперський словесний каламбур, як лайно до немитого коров’ячого хвоста чіпляєтьсяза наше все, рідномовне.
Якщо, скажімо,в Канаді є франкомовна провінція Квебек, то там на радіо чи телебаченні немаєтакого, коли одні говорять англійською, інші французькою. Станція, телеканалабо чітко англомовний, або ж виключно франкомовний. Усе дотичне перекладаєтьсяпоза кадром. Подібне у Фінляндії, Румунії, Бельгії, Швеції. Немає такого, як,приміром, на телеканалі 112.ua,коли гості студії розмовляють українською, а двоє ведучих ведуть з ним діалог нараші, з усіх сил силкуючись скопіювати бридкий московський акцент. Бо в них, бачите,три години ефіру вони мають мовити рашою вранці, а потім весь вечір гутаризнову московітською. Кому потрібна ваша параша в Україні?
Парламент неназбирав сьогодні 226 голосів для того, щоб у радіоефірах бодай частково (35відсотків до загального числа музичних творів) звучала наша рідномовна пісня. Парламентарі,як бачимо, хочуть іншого. Вони бажають, аби на українських радіочастотах надалізаливалися й кудкудакали рашівці про свою «Москву златоглавую». Це ще одинаргумент для того, аби наочно переконатися всім: у Верховній Раді немає 226патріотів. Там переважно принишкла до часу, до миті московітська погань, завждиготова до реваншу. Чи потрібна вона українському народу?
