Хто насправді пустив під укіс нашу євроінтеграцію

     Я зумисне не поспішавзі своїм коментарем із приводу голландського провалу України в європейськійінтеграції, аби почути спершу те, що скажуть люди, котрі за обов’язком службиповинні відповідати за цю роботу. Адже  курс на Європу, це свята, непорочна справа дляУкраїни. За неї насамперед полягла Небесна сотня і точиться вже понад два рокивійна від Криму до східного Донбасу. За це загалом уже поклали життя понаддесять тисяч осіб і кожної доби тривають запеклі бойові дії. Відмова відпутінського шляху в їхню тундру нам аж надто дорого обходиться.

         З огляду на це, ми, напевне ж, повинні вельми дорожити нашоюєвропейською дорожньою картою. Нашим євро курсом.

         І що ж ми почули в поясненнях до нідерландського ганебногопровалу, де люди на референдумі відверто сказали: пішла геть з Європи ця задрипанаВкраїна? Мовляв, не в Європу, до свинарника її належить направлятися.

         Головний керманич, мільярдер і фахівець з офшорів панПорошенко сказав з цього приводу, мовбито, нічого страшного не сталося, позаяк 6квітня ц.р. в країні троянд проводився буцімто лише консультативний референдум.Тобто, виходить, що нам ще не до кінця скрутили фігу. Її ще не піднесли досамого носа. А глава уряду А. Яценюк, здається, й взагалі промовчав з цьогоприводу. Зробив вигляд начебто його подібне не стосується. І ця мовчазністьблищить, немовби дорогоцінний камінь…

         Насправді все далеко не так просто, як декому хотілося б теподати. Якщо по великому рахунку, то найбільше в квітневому «голландському»фіаско України на європейській арені винен саме… глава Кабінету МіністрівУкраїни. За два з лишком роки на посту глави уряду цей дивак, як громадянинУкраїни, я не можу інакше назвати цього бездарного посадовця, окрім того, щовін насправді сповна заслужив, так і не спромігшись запропонувати на поствіце-прем’єр-міністра з питань євроінтеграції фахівця, знавця проблем зізближення нашої держави з західним світом. Ви гадаєте немає в державі такої мудрої,обдарованої людини? Повна дурниця. Справа в тому, що всі два роки А. Яценюктримав цю вакансію, як стверджують поінформовані люди, особисто для себесамого. На той невтішний для нього випадок, якщо народ відважиться і викине йогопоганою мітлою з крісла прем’єр-міністра. Крім того, він добре розумів, щолюдина на цьому посту стане ближчою, зрозумілішою всім євро начальникам, а ніжнавіть очільник уряду. Бо всі потоки вирішення інтеграційних справ буде переключено якраз на віце-прем'р-міністра. Тому для заздрісного Арсенія це було явно не до шмиги. Отож, ужетретій рік поспіль, він величається, як свиня в берлозі, фактично займаючиодразу два пости в уряді. Блокуючи тим самим вакансію ключового фахівця в складі Кабінету міністрів. 

Відсутність віце-прем’єр-міністра з проблем євроінтеграції це непросто брак одного чиновника, чи навіть однієї конячки на вершині влади. Цепровал у роботі провідного, якщо не найголовнішого підрозділу уряду. Бо новавлада тому-то й опинилася на командному містку, що привела її на гребіньПечерських пагорбів якраз європейська інтеграційна хвиля. Не забуваймо ж найважливішого:Янукович поплатився за відмову від євроінтеграції поста глави держави, втратою улюбленого Межигір’яі ще тисячі й тисячі дорогих, золотих благ, став ізгоєм для рідного краю самечерез зневагу до омріяних українським народом принад західного світу. А головне завдання Майданудля хитро витесаних яценюків-порошенків, котрі, після втечі донецьких опинилисябіля стерна держави і бюджетного корита якраз і полягало в тому, щоб компас рухуУкраїни чітко поставити на Європу. Щоб тут же призначити в уряді головноювперед спостережною якраз людину, з головою повернутою на Брюссель іСтрасбург. А вийшло, що урядовий недоумок А. Яценюк цю вакансію взагаліскасував, приховав, приспав у власному ліжку. І служба євроінтеграційного віце-прем’єр-міністрав усіх міністерствах начебто й розгорнулася, позаяк всюди введені ще з 2014 рокупосади заступників міністрів з питань євроінтеграції, але вони ось уже два рокине працюють. Сказати б по простонародному, б’ють байдики на верхніх поверхах влади. Бо немає координаторапроцесу на горі – віце-прем’єр-міністра. Цебто, підкреслити маю, чортма вслужби голови якраз на урядовому рівні. Яценюк заблокував, не пропонуєкандидатури на вакантну посаду. Тому ці заступники міністрів зі своїми службами в структурахвідомств просто таки вештаються, не знають чим би зайнятись. Приміром, А.Аваков тут же на цю посаду через "конкурс"  призначив єдиновірця - вірменина. Щоб портфель заним носив… Чи гнилий рюкзак, з числа тих, які його рідня втридорога продала Міністерствуоборони, озолотивши, мабуть, власні гаманці.

         А це насамперед саме ці люди з служби євроінтеграції мали б у поті чола і мізківтрудитися на минулий голландський референдум. Віце-прем’єр-міністр з питань єврокоординаціїмав би очолити всю роботу з протидії російської пропаганди на нідерландському напрямку і на іших, зрозуміло, також.Якби на цьому відповідальному спрямуванні трудилася ділова, відповідальна,вимоглива людина, вона могла б нарешті змусити запрацювати в необхідномунапрямку і  на потрібних регістрахМіністерство інформаційної пропаганди, яке очолює великий ледар і бездар – кум П.Порошенка Ю. Стець. Там уже півтора року і кінь не валявся. Красуються хлопці й дівчата на високих міністерських посадах, і не роблять нічого...

         Ось чому жахливий репутаційний провал України в Голландії 6квітня ц.р., це насамперед  страхітливапрірва в яку всіх нас завів убогий Арсеній Яценюк. Він, своєю катастрофічноюжадібністю, скупістю, не бажанням поділитися посадовими повноваженнями злюдиною, яка б узяла на себе права вести роботу в напрямку євроінтеграції в українськомууряді, а точніше б сказати банальним жлобством, вирив грандіознуяму, котру тепер не можуть в один стрибок подолати ні керівництво Нідерландів,ні Євросоюзу, ні тим паче Україна в напрямку Європи. 

Уйого вчинку з приховуванням посади, що називається, собі про запас, як украплині води віддзеркалилась примітивність мислення, нікчемне хуторянстводуші, розбещеність і свавілля чиновника на державному посту, за що потрібно нещаднокарати таких «геніїв» на посту прем’єра. Ви ж, сподіваюся, ще не забули, яккілька місяців тому про геніальність економіста Яценюка кричав з трибуниВерховної Ради нардеп від «Народного фронту» з Калуша, випускник ПТУ, яке готуєпродавців-консультантів Юрій Тимошенко. Я вам про це просто нагадаю. А історія з порожнім кабінетом віце-прем'єр-міністра з проблем євроінтеграції в державі, яка обрала ключовим у своєму розвитку курс на Захід, зайвий раз демонструє всій Україні та й світові ступінь цієї "геніальності".

 Осьза це ганебного «кролика» треба судити. Нехай у публічному юридичному процесі доводить,що його діяння не є зумисною, злочинною бездіяльністю, не вчинялися на зло Україні і українськомународові. Якщо хтось із моїх читачів відважиться на позов проти цього ворогаукраїнської євроінтеграції, я допоможу віднайти юриста, який оформить справу.Пишіть мені у Фейсбук.  

Аледавайте бути справедливими: не сам Яценюк, веселий, як цуцик на прив’язі,справляє керівництво державою. Його діяльність, як глави уряду, відповідно доКонституції контролюється парламентом. Невже у Верховній Раді, серед майже 4,5сотні нардепів не знайшлося за півтора роки каденції нинішнього парламенту жодного,хто б поцікавився, а чому в державі, люди якої тисячами вмирають за євроінтеграційніпроцеси (минулого березня за це на фронтах Донбасу життя поклали на умовах «перемир’я»від П. Порошенка 19 військових), так і не з’явився віце-прем’єр-міністр зпроблем Єврокурсу України? Як бачимо, всім це, м’яко кажучи, до лампочки. Отпро свою зарплату чи не кожен із нардепів висловився і не один раз.

Більшетого, у Верховній Раді є навіть парламентський Комітет з євроінтеграції. Очолюєйого аж занадто близька до П. Порошенка Ірина Геращенко. Працюють у ньому такікрупні політичні діячі як полум’яний прибічник А. Яценюка Остап Семерак, як всезнаючий і все оспівуючий Мустафа-Масі Найєм, як вічний мандрівник до ЄвропиОлена Сотник. А ось ніхто й ніде з них не заїкнулися про те, що в гарбі, якакотиться з Майдану, після Революції Гідності на Захід не підпряжена головна тягловасила – віце-прем’єр-міністр з проблем євроінтеграції. Тому весь наш рух уЄвропу вельми схожий на те, як шилом борщу налити…

Чому ніхто з них ніде не заїкнувся ніде, що не можна так працювати і жити, коли ключовий пост в уряді залишається вакантним роками? 

Тутби варто було згадати й главу держави. А він на біса такий, коли не бачить, щопрем’єр-міністр лише імітує хід на Захід, ігноруючи призначення на ключовупосаду фахівця з євроінтеграції? Як без такої людини обходиться президентУкраїни? Але що допоможе ця моя критика, якщо людина живе в паралельнійреальності. Вона помішана на грошах, і реагує лише на порухи… ВалеріїГонтарєвої.

Цікаво,що понад півтора року пан Порошенко забивав баки українцям тим, що вониось-ось, якщо не завтра, то через місяць, тиждень отримають безвізовий режим зЄвропою. То була його улюблена тема-фішка. Про що тепер буде брехати головний зофшорних справ в Україні?  Не забуваймо, що це його таємними персональними зусиллями, потраченими на те, щоб ганебно порушивши Конституції України  в серпні 2014 року були відкриті в офшорах приватні підприємства, а подібне заборонялося йому це робити Основним законом держави, пан Порошенко особисто відкинув курс України в Європу на певний час, виставивши всіх нас на посмішище. Дякуйте за це і йому...