Чому в футбольної збірної московітський лозунг?

Уже не одноразово помічаю в рукахфутбольних фанатів дурновате гасло, виписане в безграмотній, репаній формі: «ВпередУкраїна!», хоча потрібно було б, відповідно до форм і норм літературної українськоїмови, написати так: «Уперед, Україно!». Невже ж таке скудоумство в наших футбольнихфункціонерів, які б мали опікуватися цими зовнішніми факторами напередодніпоїздки збірної України на футбольний чемпіонат ЄВРО-2016 до Франції? Хіба жвони не знають, що на подібний кшталт загалом скроєний лозунг збірноїМосковітів – «Россия, вперед!» І не сьогодні це, до речі, зроблено, а давно. Томуповторюватись – означає ще раз ганебно мавпувати перед рашою. Хіба ж, не вистачаєвласних мізків, аби подалі відійти від кличу проклятих ординців, згидувати ним?Чи, власне, можливо, саме таке завдання й стоїть перед зрадницькою «п’ятоюколоною», яка сформована в Федерації футболу України (ФФУ), щоб далеко невідбігати зі своїми патріотичними неокозацькими, свіжо українськими гаслами відворогів наших заклятих. Бути в їхньому сірому руслі, як переконливо свідчить ценинішнє гасло?  Чи навіть точніше будесказати – під ними. Позаяк мені розповідали знаючі люди, вся документація в ФФУі далі ведеться несуразною мовою окупантів. Усі наради також. Більше того, ні вФФУ, ні в тренерському штабі збірної так ніхто й не може вголос сказати,визнати, що під національні кольори наших збірних не можуть запрошуватисьспортсмени, які останнім часом, покинувши Україну, потяглися за довшим доларом СШАв футбольні клуби ненависної Росії, фактично зрадили інтереси нашого народу,українських уболівальників. Продалися московітам, тепер звідти просяться, б’ютькопитами, пропонуючи себе під штандарти української збірної. Бо ж нікому вонитам не потрібні, навіть тоді, коли вважають себе геніями і класиками гри вшкіряний м’яч. Та й тут, після зради, - ТАКОЖ.

І поразапитати з того, хто дав дозвіл в молодіжну футбольну збірну гукнути якогосьтам Зінченка, здається з затрапезної їхньої Уфи. Того самого, котрого, зачиїмось там закулісним повелінням уже було навіть випускали на поле в матчіосновної збірної команди. Одне слово, перетворюють головну команду в доповненнядо збірної недолугого Башкорстану, звідки приїжджає той нічим не примітний хлопчина.Подібного за рівнем та класом гри якому десятки є в Україні.

                Особливоприкро з того, що примітивне, упосліджуване ворогам нашим футбольне гасло цимиднями довелося помітити навіть у руках великого футболіста і українця-патріотаАртема Федецького. Аж досадно стало. Невже не має кращих закликів, відозв,хлопці-футболісти? Хоч би цей безсмертний клич – «Слава Україні!». Та він, якпромінь сонця над усіма стадіонами міг би зійти. Коли й це гасло неподобається, ще е є час, аби придумати, навіть конкурс оголосити на найкращийклич для футбольної дружини України. Тільки ж не повторяйте московітськескотодумство. Не сподобляйтесь золотій орді!

Той примітив,який побачив у руках Федецього, нагадав мені, що саме з цим зросійщеним лозунгом,якщо пригадуєте, не так давно на парламентських виборах бігала кукурудзяними полямиКиївщини такий собі недалекий політик Наталя Королевська. Скільки їй непідказували, як потрібно правильно вимовляти клич – «Уперед, Україно!», вона намосковський копил ліпила одне безглузде – «Украина, вперед!» Ну, не збагнути людині.Не дано…

Найбільш парадоксальниму тій смішній і дрімучій ситуації було те, що в підручник у пані Королевської тодівшивався, як ви думаєте, хто? Та, звичайно ж, колишній футболіст київського "Динамо" та італійського «Мілана»Андрій Шевченко. Хитра бестія політик, змусила його викласти з власної кишеніна розкручування її недолугого проекту аж десять мільйонів гривень! Своєрідну плату за депутатський мандат, який Андрію лише снився. Краще б він багатодітнимсім’ям вулицю шикарних котеджів купив. А так всі грошики на вітер пустив, під неоковирний і репанийлозунг, на московський копил. На що від людей навіть спасибі не заслужив.

Як дивно все вісторії повторюється. Знову звучить повсюдно зліплений з москальського багна гнилий, гидкий інеоковирний лозунг. На флагштоках повторення безграмотного гасла «Вперед Україна!»,і Андрій Шевченко цього разу вже один з тренерів футбольної дружини, яка під цим дурнуватим кличеммає виходити на футбольні поля Європи. Чи знайдеться той, хто поламаєповторення попереднього провалу відомого футболіста, а за одне з ним і фіаско всієїфутбольної України. Бо в енергії кличу від московітів та недалекої Н. Королевської стовідсотково закладена поразка. Нам же ж потрібна: "Слава Україні!" І Героям-футболістам Слава"!

Не мовчіть,друзі!