Друзі!Не грузин Саакашвілі, ні пуштун Найєм, не кримський татарин Іслямов, хоча великеспасибі їм за активність і неспокій, мають принести свободу від загарбників ікорупціонерів, бандитів усіх мастей Україні, а ми – українці. І насамперед у святійдля кожного з нас справі звільнення нашої землі від багатовікового нашестямосковітського «языка». Справу цю не маємо ми права відкладати ні на один день.Особливо ж у пору «Великої Вітчизняної АТО», яке справу мови в суспільстві загострилодо бойового списа. Ми ж чуємо повсякчас з Кремля, і це було вкотре повтореноцими днями параноїком Путлєром, що він буде звільняти «рускоговорящіх» на нашійземлі. Відповідь може бути лише одна – немає у нас московітоязиких, Україна – унітарнаукраїномовна держава! Відповідно до статусу ООН – моноетнічна. А такими,нагадаю, є держави, де понад 67 відсотків населення складає корінну, титульну націю.За даними останнього перепису населення 2001 року ця цифра в Україні дорівнювала77,8%. Нині без окупованого Криму, загарбаної частини Донбасу взагалі сягне,мабуть, 85-88 відсотків, якщо й не більше.
Звісно, що приклад святого очищення від окупаційної мови маєпоказати насамперед столиця держави – Київ. Тут зосереджена національна еліта держави. Тутзнаходиться мозок всього українства. Тому він має проявити, показати себенарешті. Зорганізуватися для того, щобпояснити всім: якщо ти українець – прояви себе звільненням від пут окупаційноїмови. Якщо ти не можеш брати автомат і стати на захист своєї Вітчизни в бою,викинь на смітник свій «язык», заговори українською! Погано володієш? Опануй, тиж не калузький Азіров, не Савік Шустер, який пише, що володіє ледве не десяткоммов, а українську не осилить за десять літ гастролювання тут.
Думаю, що приклад організації українства в столиці маютьпоказати нові депутати Київради, насамперед від націоналістичного ВО «Свобода»,від «Самопомочі», «Батьківщини». Та й, мабуть, від «Єдності», «Солідарності»також. Благо, в нинішньому корпусі обранців міськради відверто не заявлено прямодушнихворогів українства, підпряжних московітів. Хоча побачимо, як вони будуть голосувати невдовзі.
Що вони можуть трансформувати? Насамперед рішенням Київради дистилюватимісто від окупаційномовної реклами. На правах міської влади потребуватиприпинення оголошення московітською в рухомому транспорті, оповіщень у велелюднихмісцях. Але найбільша турбота має розкритися в цьому відношенні щодо вичищенняавгієвих конюшень загиджених Табачником і його клікою в школах та вишах. Якщоти український вчитель, то маєш бути зразком українства! Бо педагог це непросто професія для заробітку, а спосіб життя і мислення. Ось так маємопідходити до цього. І відповідно діяти.
Більше того, ми всі маємо особливо категорично підкреслити: щоніхто в Києві зовсім не виступає проти росіян, проти повнокровного використанняними своєї рідної мови в побуті, спілкуванні, вихованні дітей. Це їхнєконституційне право. Ми росіян у Києві вважаємо повнокровними українцями,громадянами незалежної і суверенної України, багато з яких героїчно воюютьпроти московітських загарбників на Донбасі. Дехто з них навіть смертю героїв полігза нашу рідну Вітчизну. Честь і хвала цим українцям! Ми ж - за раціональне і логічно виправдане, свідоме звуження аж довикорінення мови окупантів з організації життя, господарського ладу в столиці іна всій території держави. Українці мають свою чудову, красну мову, яка тисячоліттямижорстоко придушувалася з Москви. Цьому варварству потрібно покласти край раз іназавжди. І час цей прийшов.
Діяти саме так наполегливо і рішуче нас закликають іприклади з історії міжнародного державотворення. Нагадаю, що до нападуНаполеона на Росію 1812 року, всямосковська знать спілкувалася виключно французькою. Московіти перемоглизагарбників, тоді ж вигнали з міжлюдських своїх зносин і мову осоружних окупантів. Цілком справедливе,непогрішне рішення.
Дообрання президентом Чехії Томаша Масарика у 1918 році в державі пануючою буланімецька мова. Ситуація складалася один в один подібна до тієї, яка є у наснині з російською. Але завдяки тому, що рішучий і безкомпромісний патріот главадержави ввів вимогу на державні пости, насамперед в армії, поліції,муніципалітетах, уряді проводити жорсткі конкурси знань державної мови, німці,які ніколи не вчили чеської, або так, як це робив пріснопам’ятний тов. Азаров українську, були на законнихпідставах виключені з системи управління державою. Так Чехія при Масарику сталаповнокровною національно однорідною державою. Чого потрібно обов’язководобитися й Україні.
Я написав проект можливого рішення Київради з цього приводу,і спровадив його дещо раніше керівнику депутатської фракції Київради від ВО «Свобода»Юрію Сиротюку, нижче подам його для прочитання і можливого обговорення,удосконалення всім. Пан Юрій запевнив мене, що робота над ним уже почалася. Алевсю справу за перетворення Києва в моноукраїнське середовище не можна віддавати на відкуп самим лише депутатам. Цюсправу має очолити бойовий і конструктивний, громадянський штаб активних,мудрих людей. Я б, приміром, пропонував, аби до нього ввійшли такі діяльні ітолкові люди, як Олександр Мирний, Сергій Гусовський, Юрій Сиротюк, Тарас Марусик,Василь Куйбіла, журналіст Олександр Івахнюк. Мабуть же ж, хтось і від заспаноїі геть ледачої нинішньої «Просвіти», від Народного руху України, якому тежпотрібно уже оживати, від інших політичних, громадських формувань. Той такидиректор автопідприємства, який запровадив в своєму рухомому складіукраїномовні рейси. Де той О. Доній зі своїм гуртом 300-от, здається,підписантів за українську мову? Одне слово, друзі, українці, не проходьте мимо,приєднуйтесь, пропонуйте.
Мій проект рішення Київради, звичайно ж, не тягне на повноціннийдокумент. Циркуляри пишуться не такою мовою і не письменниками. Але цей текстможе бути канвою для народження справді вирокудля окупаційної мови в Києві. Вчитайтеся. Вдумайтесь. Доповнюйте…
Якщо ми вирішимо цю проблему в столиці, будьте певні,розпочнеться активне звільнення від огидного московітсва і всієї України. Тількипотрібно цього дуже хотіти. Всяко до цієї роботи потрібно залучати народнихдепутатів України. Їм, відповідно до висунутих нами вимог, переробляти законуУкраїни про рекламу. Отож, читайте:
РішенняКиївради
Про дерусифікаціюукладу життя столиці, викорінення русифікації у діяльності навчальних, медичнихзакладів, побуті, культурному житті міста, зовнішній та внутрішній рекламі,вивісках, оголошеннях тощо.
В Україні і її столиці, місті Києві, активно триває процес очисноїдекомунізації, метою якої є одірвати наше суспільство, її життя, діяльністьдержавних органів та громадських інститутів від страшного і пригнобленогоминулого соціалістичної доби, в результаті чого українці понесли мільйонні втратисвоїх сестер і братів. Викреслюючи нині з свого життя назви вулиць і площ, якібули поіменовані найменнями катів українського народу, убивць наших людей, мине повинні забувати, що тим самим виконуємо лише частину важкої і невідкладної роботиз нагального очищення рідного дому. Бо провести декомунізацію свого життя, ценасправді означає витягнути з в’язкого московського болота лише одну ногународу. Тоді, коли інша залишається по коліна загрузлою у поголовній, бридкій іпотворній русифікації нашого життя.
Вийдіть на вулиці Києва і ви зіштовхнетеся з диким засиллямросійськомовної реклами, вивісок, оголошень, повідомлень мовою сусідньоїдержави, яка вчинила щодо України, українського народу віроломство, анексувавшитериторію Криму, захопивши, розгромивши, розтрощивши сотні населених пунктівСходу Донбасу. Від куль загарбників загинуло понад дев’ять тисяч українців,близько трьох тисяч із них у бойових зіткненнях. А, отже, патріотів держави. Іза це прощення варварам не буде.
Вийдіть на вулицю, до прикладу, Саксаганського, у самомусерці столиці, зупиніться на тротуарі біля Будинку кіно. Навпроти через вулицювелика вивіска такого змісту: «ВареничнаЯ». Подібна на бульварі Лесі Українки. Аж три магазини з однаковими яскравими вивісками «КорицА» між станціями метро "Площа Льва Толстого" - "Олімпійська".
Не важко здогадатися, що всі ці причіпні «А», «Я» єсвоєрідним викликом нашому суспільству, зухвальству російськомовних фанатівщодо нашої мови, культури, нашого способу життя. Вони явно насміхаються надукраїнцями, тоді, коли їхній біснуватий лідер з мови ординців, менталітетуздійснює на очах усього світу відверту агресію щодо України.
Яскравим прикладом того, як прибічники московітів,користуючись поблажливістю, доброзичливим характером українців агресивно ведутьборотьбу за придушення мови корінної нації в учбових закладах може слугуватиситуація в київській школі №78 (розташована на вулиці Шота Руставелі, 47).Відправивши дитя до навчального закладу з українською мовою викладання, молодібатьки згодом помітили, що їх школярик практично не спілкується нею в школі.Оскільки вчителі, керівництво школи використовують в позакласний час виключномову окупантів. Важко сказати, як вони ведуть заняття взагалі, оскільки деякіпедагоги, практично не володіють українською.
Справою зайнявся журналіст Олександр Івахнюк. Про це вінпідготував матеріал, виставив його на сайті «Радіо «Ера», де працює. Але йогопублікація була тут же знята з Інтернет видання: керівництво редакціїзаборонило йому займатися справою щодо дискредитації викладання українськоїмови в столичній школі №78. На знак протесту, журналіст подав заяву назвільнення з редакції.
Це свідчить лише про одне, що московітська воєнщина необмежується самим лише захопленням ординцями українських територій, убивствомнаших громадян, патріотів, розграбуванням населених пунктів і об’єктівінфраструктури, а здійснює спроби взяти під контроль свідомість, уклад життянаших людей, підростаючого покоління насамперед. І з цим миритися не можна.Подібні факти, а цей насамперед, мають отримати фахову правову оцінку,всебічний осуд громади міста, повинні переслідуватися відповідно до закону.Київрада з свого боку має поставити адміністративні заслони проникненню мови,культури окупантів в свідомість і побут киян.
Єдиний і правильний спосіб відповістина цю маячню загарбникам наочно довести, що Київ насправді це європейське і винятковоукраїнське, україномовне місто. А це означає, насамперед прибрати з наших містусю російськомовну плюгаву рекламу, оголошення, вивіски. Перестати безнайменшої потреби використовувати у державних органах, громадських, побутовихмісцях, насамперед, у навчальних, медичних закладах, у діяльностіправоохоронних органів, підприємств сполучення, транспорту російську, офіційно оголосившиїї мовою окупантів.
Тому Київ, як столиця України, як головне місто держави має показати прикладвикорінення мови ворога з нашого повсякденного життя. Оголосити, що моваокупантів не може використовуватися в діяльності навчальних закладів натериторії столиці, бути мовою спілкування вчителів та школярів під час занятьта в позаурочний час на території школи, окрім дошкільних закладів і шкіл зросійською мовою викладання. В медичних, торгових установах, культурнихзакладах. Уся документація на території міста має вестися виключно державноюмовою.
Натериторії Києва російська мова не може використовуватися в рекламах,оголошеннях, повідомленнях на вулицях і площах, у приміщеннях навчальних,медичних, культурних, торгівельних закладів, державних і громадських установах,військових частин, правоохоронних органів, у місцях загального користування багатоквартирнихпомешкань і будинків. В оголошеннях у всіх видах транспорту, на вокзалах іаеропортах, у громадських місцях.
Встановити,що ті фірми, торгові та інші підприємства, комерційні структури, які попри всеодначе бажають мати вивіски, рекламу про свої товари і вироби, приміром,російською мовою, повинні платити ренту від п’ятдесяти і більше неоподаткованихмінімумів щомісячно, залежно від характеру цього посилу. Рівень подібногооподаткування встановлюється окремим рішенням Київради, кошти від цієї операціїспрямовуються до бюджету міста.
Заборонитигастролі артистів у Києві, які в своєму репертуарі мають більше двадцятивідсотків творів мовою окупантів.
Такіфілологічні обмеження продиктовані особливими умовами життя в час відвертоїагресії з боку Російської Федерації, котра особливу увагу в окупації Українизвертає на проникненні своє антиукраїнської ідеології на розум і душу молодогопідростаючого покоління, на розширення культивування в українському середовищіросійської мови, культури, традицій, радянських свят. Ми повинні розуміти, щопрогинаючись під мовою окупанта, переходячи на неї в спілкуванні, ми тим самимробимо крок до зради своєї Батьківщини.
Виходячиз інтересів київської громади щодо захисту устоїв рідної мови й культури на територіїКиєва пропонується:
1. Заучасті громадських організацій, відділам освіти, культури КМДА, відповіднимкомітетам Київради створити спеціальні комісії Київради з перевірки дотриманняданого рішення у навчальних закладах з українською мовою викладання, у медичнихзакладах і інших культурних установах, громадських закладах. З перевіркидотримання обмежень зовнішньої і внутрішньої реклами, оголошень, повідомленьросійською мовою, репертуару виконавців музичних творів з правом складання цимикомісіями відповідних актів для накладення відповідних штрафних санкцій. Їхдоручаться розробити і відповідно затвердити фінансовому відділу Київради івідповідним комітетам.
2. Створитиспеціальну комісію Київради щодо вивчення ситуації з викладанням українськоїмови в школі №78 і інших освітніх закладах столиці. У разі, коли підтвердятьсяфакти, що заняття проводять викладачі, які не володіють українською мовою,зажадати від відділу освіти КМДА звільнення керівництва навчального закладу.
3. Оголоситив Києві російську – мовою окупантів.