Ситуація на командномумістку України стала шизофренічною. Суспільство і начебто виразник йогопублічних інтересів – парламент дійшли, либонь, розумового дна. Прем’єрвиходить і бадьорим голосом, як про найбільшу свою перемогу голосно доповідає:мільйони українців отримують субсидії. В залі Верховної Ради бурхливі овації.Дехто з парламентаріїв, як, приміром, Юрій Тимошенко, народний депутат Українивід Калуша, випускник ПТУ, за фахом – продавець-консультант щосили кричить: «Геній!»

         Хто зійшов з глузду, скажіть? Той, хто бравурно рапортує прокатастрофу, чи той, хто влаштовує аплодисменти з нагоди цієї події? Думаю, щовсі разом – і Кабмін Яценюка, і  його політичнасила, яка не зважаючи на всі страшні поразки уряду ліпить з нього образ «реформатора»,благодійника народу. Бо хіба ж мислимо радіти з того, що значна частинаукраїнців фактично не в змозі обійти себе економічно, стали жебраками й нікчемамиу результаті недолугої, антинародної політики команди такого абсурдного прем’єра?

         Одначе, ви ще просто не в курсі, що очікує на нас підкерівництвом бригади нинішніх «новаторів». А тут такі перли, як повне знищеннябезкоштовних освіти і медицини, підвищення вікового цензу до 65 років длявиходу на пенсію, маса «подарунків» для пенсіонерів. Скажімо, відмінабезкоштовного проїзду в міському громадському транспорті, позбавлення стипендійстудентів. Читайтедокумент і ви побачите, як пропонується ближчим часом загнати українцівбуквально у печерний вік.

         Хто усім цим керує?

         Варто було б подумати, що уряд, парламентська коаліція,позаяк Україна формально мовбито є парламентсько-президентською державою. Насправдівсе дещо не так. Буквально цими днями шилом із мішка вилізло повідомлення проте, що державою буцімто отаманує новий найвищий орган – Стратегічна сімка.Якесь позаконституційне формування чиновників і «смотрящих». Ось вони:  "Стратегічна сімка", пишеУНІАН, це група чиновників, до складу якої входять президент, прем'єр-міністр,голова адміністрації президента, керівники Верховної Ради і секретар РНБО,міністр внутрішніх справ, а також голова фракції "Блок ПетраПорошенка".

         Усе це виглядаєвельми по-радянськи. Щоб не робили вчорашні комуністи і комсомольці в сферіуправління, у них нагорі завжди виходить дороге і улюблене Політбюро. Мудрийштаб, сонцеликі правителі. Традиція, як бачимо, успішно збереглася, при  чому в найгірших  її вимірах, бо до складу колективного органу ввелитільки найближче оточення глави держави і прем’єра. Хіба, скажіть, міг тудиввійти А. Яценюк без своїх найближчих друзів – О. Турчинова та А. Авакова? Абож хіба ж можна було обійтися П. Порошенку без Ю. Луценка? Суєтний Ціцерон іНострадамус в одному флаконі з організації блатного життя по-новому…

         Останній, щобпроявити свою особливу значимість в управлінні державою з амвону Банкової, якосьзранку випалив ідею, котра могла народитися тільки в стані особливого збудження– утворити в Україні Криворізьку область, приєднавши Кіровоградщину доДніпропетровщини. Ставши засідателем «сімки» поспіль з мудрим блогером Аваковимі ніяким Турчиновим, аби виділитись, Юра, відтак, почав мислити масштабно,по-наполеонівськи. Якщо не зупинити вчасно, завтра на білому коні почнезвільняти язиком Дон і Зелений Клин від рашівської нечисті, забувши про Крим і окупованийДонбас. Ще один геній з кубла політбюро.

         Дехто каже:після пріснопам’ятних сталінських трійок, з’явилася «хунтівська» «сімка». Ні, насправдіце величини і управлінські органи зовсім різного порядку. Гадаю, ви не разчули, як Леонід Кравчук, і навіть «бурідановий віслюк» (той, який стоячи поміжводою і яслами повними їжі, помре з голоду, не знаючи в який бік насправді йомуповернути голову спершу)  Віктор Ющенко ПетраПорошенка публічно називали боягузом. За беззубу, м’якотілу політику догоджанняворогам у смертельній боротьбі українського народу за територіальну цілісність держави.В цьому не важко переконатися з усіх його півторарічних дій, скупих розпорядженьна посту головнокомандувача: як Божий день видно, що глава держави понад усебоїться відповідальності за прийняті рішення. Тому загиблих українців у Донбасіуже понад дев’ять тисяч, а з Росією, за повелінням з Банкової, ми не воюємо – милоторгуємо. Запорізька «Мотор Січ», до прикладу, і далі обслуговує літальніапарати особистого льотного парку В. Путіна. У Крим, на окуповані територіїподаємо електроенергію, укладаємо з рашою різноманітні переторгові угоди.Навіть розвиваємо приватний бізнес глави держави на території ворога.

         Ось для відводугромів від прийняття безглуздих, іноді справді таки зрадницьких рішень істворена «стратегічна сімка».  Нехайнарод на неї посилає всі гріхи.

         Отож, мамалига, а не борець, незахисник, не воїн на найвищому державному посту. Майстер догоджати загарбникам.Тому окупанти почувають себе господарями на завойованій території і довкола неї.Приміром, нині вони нахабно і безцеремонно вимагають повернути їм сім населенихпунктів українського Донбасу, звільнених ЗСУ від бандитів у так званій «сірій»зоні. Увесь світ чув ці хамські заяви з уст В. Чуркіна на засіданні РадиБезпеки ООН. Це ж додуматись до такої безпардонності: наполягати повернути їмними ж загарбане в суверенної держави! Але хтось бодай пікнув у відповідь у Києві.Навіть «політбюро» це проковтнуло, не скривившись.

    Неухильно дотримуючись дорогоцінних настанов мудрогоПетра Олексійовича  щодо тісної співдружностіз агресором, маленький наш міністр закордонних справ України П. Клімкін, за це нахабство,зухвальство, після останнього засідання Ради Безпеки ООН, гаряче й міцно потисправицю ідіоту В. Чуркіну. Добре що не почав писок у писок чоломкатись на очахусього світу. Що не кажуть, в обох рідна московітська кров, розумієте, що їм насправдіпроблеми багатостраждального українського народу. Вони ж все таки свої. Дивіться як це все виглядало.

         Однеслово, немає толку у нашому керівному полку. Хоч стратегічну сімку на раду їм щогодинискликай, хоч і три полки астрологів з відгадувачами снів звези – ніякого толкуне буде. Вихід маячить лише один – потрібно провести повну заміну керівноїверхівки держави – парламенту, уряду, глави держави. Уже однозначно зрозуміло:ніколи не зможуть виправити ситуацію ті, хто перетворив Україну, за визначеннямвіце-президента США Джо Байдена, у найбільш корумповану державу світу. Азробили її такою саме ці постмайданівські правителі. Вони бандитські справи януковичівне розплутали, не розвінчали, не вивели донецьких посіпак на чисту воду, а дализмогу всім злодіям і убивцям майданівців утекти за кордон, ситуацію невилікували, а ускладнили до повного абсурду. Тому їхня «стратегічна сімка» якмертвому кадило.  Це, якщо чесно сказати,маскувальні куліси за якими намагається сховатися від жахливої дійсності  пан Порошенко…