Виступвіце-президента США Джозефа Байдена яскраво і переконливо продемонстрував, щоВашингтонський обком партії українську ситуацію тримає на короткому повідку.Дехто з моїх колег навіть поспішив заявити, що мудрий Джо заледве не став українцем,проводячи тисячі за останні два роки, як він сам висловився, годин у телефонномурежимі рад-порад з нашим главою держави . Як показала емоційна його промова впарламенті, він і справді дуже добре розуміється в наших проблемах державногобудівництва і захисту територіальної цінності. Особливо ж, щодо мотивів двох останніхМайданів, кривавих наших втрат при захисті інтересів революційних засад.
Важливо,що він нікого і нічому не повчав. Джо Байден лише послався на віковічний досвідвласної країни, яка свого часу теж виходила на широкий шлях демократії, колиамериканський Північ воював з Півднем, але громадянам США вдалося відкласти вбік власні проблеми і потурбуватися про долю рідної країни. Щоправда, тут у насне внутрідержавний конфлікт, а нагальна, відверта, нахабна інтервенція, занексією, окупацією частини суверенних територій України. Розуміючи це, віце-президент США чітко іоднозначно висловився: його могутня держава не дозволить нікому на власнийрозсуд перекроювати державні кордони, вчиняти анексію щодо українського Криму,громити наш донецький Схід. За це, підкреслив він, агресору доведетьсявідповідати.
Затаке розуміння ситуації хочеться аплодувати посланцю Вашингтона. Якби не рядабсолютно незрозумілих висловлювань і посилів, які прозвучали тут же.
Ну,до прикладу. Джосеф Байден чомусь пропонує українцям негайно взятися зафедералізацію своєї держави. Мовляв, саме тут успіх подолання всіх українськихпроблем. Даруй те, але це ж саменам ось уже два роки кострубато, з погрозами диктує з Кремля колишній «старшийбрат», кагебіст В. Путін. За допомогою поділу на федеральні угрупування раша намагаєтьсярозколоти нашу унітарність на десяток автономій за типом Криму, аби за першим великоруськимпрагненням безболісно відколоти будь-яку частину території України, як це вчинилимосковіти щодо нашого півострова. Просто якась фантасмагорія.
Зновучулися заклики до проведення амністії, виборів на окупованих територіях. Довнесення змін у Конституцію України з визначеннямособливого статусу Донбасу. З цього виходить, що й американцям добряче задурили голови московітиза сприяння вірного поплічника П. Порошенка і відданого кума В. Путіна - пана В. Медведчука з цими «мінськими змовами».Які, скажіть, можуть бути вибори заукраїнськими законами на території, котру стовідсотково контролюють терористи,під проводом російських гереушників? Повний абсурд. Я хочу побачити, як підстволи бандитів П. Порошенко з В. Гройсманом, Ю. Луценком поїдуть туди агітуватиза суверенну Україну. Як вони будутьшироко відкривати ворота перед бойовиками у велику Україну. У що перетвориться нашадержава за рік, півтора по цьому? У стріляюче Сомалі?
Безглуздя таке, що не хочеться навіть розмірковувати далі на цю тему. Гадаю, що це всенездійсненне, фата моргана…
Аленайбільше здивувало ось це. Виявляється, Джо Байден приїздив до України і длятого, щоб проштовхнути на ще один прем’єрський строк (третій уже!) їхньогоулюбленця А. Яценюка. Як на мене, то найбільшого баламута й професійного бездару.Вже полишивши Україну, віце-президент США прислав до Києва побажання плідноїроботи трійці: П. Порошенку, А. Яценюку, В. Гройсману. Цим самим проголосивши чітку й однозначну вимогуВашингтона - трудитися всім разом.
Цетоді, підкреслю, коли уряд під керівництвом цього "англійського солов'я" з вашингтонським акцентом успішно провалив усіреформи, практично по-зрадницьки погасив революційні прагнення, ініціативисуспільства, виношені Майданом, до негайних кардинальних змін в економіці, управліннівиробництвом. На неймовірно високий рівень при двох урядах А. Яценюка піднявсяступінь корупції, казнокрадства. Цими днями один з телевізійних каналів на моїхочах провів інтерактивне голосування громадян, задавши запитання: «За якогоуряду – М. Азарова чи А. Яценюка – виявився вищим рівень корупції?» Участь в опитуваннівзяли 9612 осіб. Так ось, 87 відсотків (!) телеглядачів переконані, що корупціяпосилилися, райськими кущами розквітла в постМайданний період. Себто, при пановіЯценюку. Схеми відкатів, обдирання громадян чиновниками не зникли, а лишеудосконалилися, стали більш нахабними і безпардонними. Саме собою напрошується сакральнезапитання: так за що ж тоді, любі мої друзі, помирали люди на Майдані? Невже жза те, щоб за три каденції прем’єр-міністр украв два мільярди доларів США вукраїнського народу? Бо ж рубіж першого мільярда було ним, здається, пройденоминулої осені. Так, принаймні, на телеканалі 112.uaофіційно заявивнародний депутат України Сергій Каплін. Якщо пан Яценюк не спростував цьоготвердження посадової осовби, значить все відповідає дійсності.
Більше того. Єй конкретні дані соціологів. Вони свідчать, що понад шістдесят відсотківгромадян України, опитані, до речі, в різних куточках України, виступають занегайну відставку бездарного політика А. Яценюка.
Незнаю, чи у Вашингтоні вивчали ці настрої громадян, яких бездарна політикаїхнього ставленика призвела до повного відчаю в середовищі мас. Мабуть, що ні.Бо, як кажуть американці, тоді б sapientisat– щоозначає, «розумному достатньо» було б зрозуміти чи вартий А. Яценюк того, щобпідірвати всю віру українського народу в добрі наміри адміністрації БаракаОбами. А до цього з новим сватанням знавця англійської на вищий пост увиконавчій владі України і все йде, либонь. На жаль. Наче окрім високорангового корупціонера в Україні більше розумний і чесних людей немає.