Те найгірше, що могло статися, підійшловже під самі наші ворота: Україні, як жити, конче потрібно виконувати так званімінські угоди. При чому час підпирає настільки, що не сьогодні-завтра весь світзаволає: а де ж конкретні дії з боку Києва? І дурень не навішає собі на шиюстільки зобов’язань, як набрав їх під розписку від імені держави пан Порошенко.І одне страшніше іншого. У документі вписано, що треба амністувати всіхґвалтівників, убивць, терористів, сепаратистів і всю іншу наволоч, яка бігала зтриколорами, знищувала оборонців наших земель. Вони тепер мають право бутипрокурорами, суддями, міліцейсько-поліцейськими чинами. А що їх під стволамиавтоматів і кулеметів «висунуть» й «оберуть» у старшини, сумніву немає ніякого.Більше того, як повідомляє координатор групи «Інформаційний спротив» Д.Тимчук,ще не відомо, якими мають бути ті вибори на окупованих територіях, а вже всіпереможці «перегонів» ватажками заколотників призначені. Нарешті, «нормандськийквартет» 2 жовтня ц.р. у Парижі зажадав, щоб зі всякими пушиліними,захарченками, плотницькими обов'язково узгоджувати зміни до КонституціїУкраїни, поспіль із ними розробляти і приймати якийсь там бандитський виборчийзакон для окупованих територій. Бо знову ж таки, подібне прописано в базовомумінському документі. А він більше ніж догма...
Але ж хіба могло бути інакше, якщо представниками від України на переговорах уМінську призначені - Л. Кучма, який насправді повинен сидіти у в’язниці посправі Георгія Гонгадзе, а також, як організатор корупційної змови відповіднодо якої олігарх І. Коломойський щомісячно платив, як він публічно стверджує іця його заява ніким не спростована, п’ять мільйонів доларів США оброку зятюглави держави В.Пінчуку: свідчення такі нинішнього року оприлюднив на всюдержаві дніпропетровський багатій. Іншими представниками від України, як тевирішив особисто П. Порошенко, стали кум В. Путіна В. Медведчук та ще й,здається, відомий діяч від «Опозиційного блоку» парламенту Н. Шуфрич.
У зв’язку з цими всіма подіями виникає просто таки маса небезінтереснихзапитань. До прикладу. А чому на жодній з цих міжнародних лідерських платформпо урегулюванню конфлікту на Донбасі не ставиться у слід за проблемоюприпинення вогню необхідність виведення російських військ з окупованихтериторій, взяття під контроль Україною свого територіального кордону, нарештібезумовної здачі, консервації зброї всіма терористичними угрупуваннями? Чомудля ЄС, як і для Москви, в першу голову стоїть проблема виборів? Вони що –Берлін, Париж, Москва - одне ціле? Їм що понад усе потрібнолегітимізувати «нову владу» окупованих територій? Які вибори, коли таммахновщина? Наш уповноважений П. Порошенко хіба цього всього не розуміє? Якщознає, чому ж тоді мовчить? Чому в усіх дивних, просто таки бандитських рішенняхподібних міжнародних самітів щодо загарбаної частини Донбасу немає його якоїсьокремої думки чи що? Навіщо він їздить на ці зустрічі? І в ролі кого?Послушника? Чому все ним беззаперечно береться під козирок до виконання, про щолишень заїкнуться фрау Меркель та мсьє Олланд, які, зрозуміло ж, твердо інаполегливу гнуть лінію Кремля, котрий в кожній новій ситуації грає білими.Хіба ж не видно, що все це підганяється під стандарт московітів, які ідалі чітко й однозначно реалізують свій злочинний план «руської весни» 2014року: надщербити унітарність України, за всяку ціну федералізувати нашудержаву, заморозивши конфлікт у Донецькій та Луганській областях, тим самимвідвернути увагу українців і світової спільноти від анексованого Криму.
Про які вибори можна говорити на окупованих територіях, та ще й за українськимизаконами, якщо там загарбниками здійснюється стовідсоткова сегрегація щодоукраїнського населення? Чи давно похоронили трьох хлопчаків, які поблизу одногоз блокпостів вигукнули слова «Слава Україні!» і тут же були розстріляніросійськими бойовиками? А спробуйте заговорити українською на окупованихтериторіях? Ви ж, напевне, бачили відеокадри, як великі «визволителі» ненависновирізали м’який знак з фронтону Донецького залізничного вокзалу?
Українська влада,міністерство інформаційної пропаганди (очолює кум Порошенка Ю. Стець)насамперед, допускають злочинну бездіяльність, не фіксуючи цих фактіввідвертого расизму щодо українців. Бо якби такі злочини проти людяностісистематизувалися Україною, широко оприлюднювались, то світова спільнотанеодмінно на це б уже зреагувала. В ПАРЕ, ОБСЄ, ООН, в інших правозахиснихорганізаціях. Відтак, відома фрау поспіль з маленьким мсьє і не посміли б нам нав’язувати брататися зі злісними убивцями і завойовниками, робитивигляд, що ми залюбки можемо, приміром, у Горлівці, яка вже понад двадцятьмісяців знаходиться під окупацією російських бандитів, реєструватисякандидатами до міської ради, де за український прапор убили, живота спороли йкинули в річку депутата місцевої ради Володимира Рибака, Героя України.
Напевне ж, на такихсамітах, який відбувся у Парижі, пан Порошенко лише піддакує. Принаймні, такевраження складається з аналізу ситуації щодо результатів чергових переговорів.Якщо Меркель і Олланд не знають, навіть не уявляють того, якими насправді єнинішні анклави, нашпиговані російською зброєю, російськими військовими,найманцями-наркоманами, «заробітчанами» з автоматами і кулеметами, в полонімосковітського теледурману, то як міг на саміті погоджуватись на проведеннявиборів для легітимізації окупантів на українській території глава нашоїдержави? Він що німіє перед Путлєром? Якщо так, то нехай сидить дома, абоскладає повноваження…
До речі, ніхто ж незнає, як проходять ці перемовини, що на них насправді відбувається. Якідокументи обговорюються і підписуються. Скажімо, рік тому, коли відбулися першімінські домовленості, за тим другі, українці лише з американської пресидізналися, що глава держави, виявляється, чи хтось за його командою вже давнопідписав лінію розмежування з терористами, де встановлено чіткий розподіл того,які території, об’єкти кому належать. Де і як це було зроблено – і по нині невідомо. Що це, як не зрада інтересів держави? До прикладу, Порошенко уже давнодокументально здав був терористам донецький аеропорт, а за нього ще декількамісяців вмирали сотні патріотів, громадян України. Як йому в цей час спалося, їлося? Мабуть, відволікався тим, що активно займався бізнесом,недарма ж приватний прибуток 2014 року олігарха перевершив попередній у сімразів, як свідчить преса…
Де вихід з цієї жахливоїсистуації?
Найкраще було, як менівидається, якби очманілі від влади терористи-сепаратисти все-таки почали своївибори в строки, які вони раніше установили – 18 жовтня та 1 листопада. Бо яка,власне, різниця, коли вони оголосять своїх «смотрящих» владою, у ці терміни, чипісля розробки якогось там спеціального закону в українському парламенті,котрий, зрозуміло, ніколи, ні за яких обставин не буде реалізований на ділі, боякі, скажіть, можуть бути вибори в пеклі? Позаяк вибори, це акт демократії. Аяка демократія, коли все побудоване на розтяжках під вікнами і обіч доріг тастежок, під прицілами «Градів»?
Це б означало, щосупротивна сторона зірвала мінські домовленості і тоді й Україна мала б змогувідкинути необхідність вносити зміни до Конституції, при цьому, відповідно допідписаної угоди, неодмінно узгодивши їхні параметри з бандитами. Це вельмиважливо, як і те, що, знову ж таки, відповідно проконсультувавшись зокупантами (!?), треба розробляти й приймати в парламенті якийсь спеціальнийвиборчий закон для стріляючого Донбасу. Подібне однозначно поставить дибки нелише Верховну Раду, але й все суспільство. Бо подібної ганьби, приниження,либонь, не переживала жодна держава. Великою мірою завдяки ви знаєте кому.
Одне слово, після ПарижуУкраїна втрапила в ситуацію, коли кожен крок, як на мінному полі. І вже точновидно, що наш поводир виходу з ситуації не знає.
(Прицьому, зауважу у дужках, прошу розцінювати мої слова, не як заклик допродовження війни, а як висловлювання припущення того, що творитиме далі агресор,діяльність котрого завжди однакова: він ніколи не поступиться перед здоровимглуздом, а вчинятиме так, аби було гірше.)
У зв’язку з цим у менезапитання до всіх. Україна парламентська чи президентська країна? Хто в нійформує зовнішню політику? Хто повинен складати і затверджувати директиви насаміти, підписувати міжнародні угоди щодо територіальної цілісності держави,зокрема? Без вияснення цих проблем та обставин, а також того, хто і за щоврешті-решт відповідає, скільки і якої влади на себе бере і до чого цейволюнтаризм призводить – ситуацію не розв’язати.