Колізії життя занинішньої влади набирають все більшого абсурду, химерного поєднання трагічногоі карикатурного. В країні війна і, здавалося б, час серйозних випробувань длявсіх, насамперед щодо мобілізації потенціалучоловіків на захист рідної держави. Аж ні. Для вибраних, виявляється, закритадорога до АТО. Парламент, за, зрозуміло ж, високою згодою у верхах, приймає поправку до законупро мобілізацію, яка проголошує: викладачі вишів, науковці, вчителі законодавчоіндульговані (даруйте за подібний новослів) від мобілізації, залишаються на «великій землі» фактично для…розмноження. Як мені пояснив знаючий чоловік, близький до роботи вченої радиМіносвіти, «всі чимдуж уже поперли мішкигрошей поперед себе, щоб здобути виняток від призову війни у вигляді негайногозахисту кандидатських звань…» У школах, від Києва аж до дальніх хуторів, повнеперепланування навантажень для педагогів, аби усі чоловіки мали не менше 0,75ставки, що стає офіційний захисним бар’єром від фронту.
Що це, скажіть, коли неузаконена корупція на рівні держави!?
І це тоді, зауважу,коли вишів в Україні стільки, що їх, як офіційно визнано, сотні нікому непотрібних. Під їхнім дахом пригрілося тисячі викладачів, тепер уже звільненихвід мобілізації. Ці надумані, нікому не потрібні учбові заклади рокамивиконували роль годівниць для підприємливих людей у сфері освіти, а тепер сталище й надійним громовідводом від виконання патріотичного обов’язку окремими громадянамиперед народом та державою. Кому в Україні не відомо, що підготовка ряду фахівців,як ось, скажімо, юристів, журналістів у розрахунку на душу населення побиларекорди Гіннеса. Чистки цих авгієвих конюшень чомусь і не передбачено, а тепервони ще стали золотими парасольками, під які ховаються всі, кому агресія Росіїбайдужа…
В Україні масовоготуються професії, які нікому не потрібні. Далекі від життя як зорі. До прикладу,перукарі з вищою освітою. Смішно, але факт: маємо тепер навіть магістрів-цирульників! І напідготовку таких, з дозволу сказати фахівців, накладається броня від призову назахист Вітчизни. Корисно це, скажу, як сліпому дзеркало…
Відтак, якість українськоїосвіти опинилася аж на сімдесят другому місці у світі! А ми ж хочемо у Європу,у складі якої знаходиться, не забуваймо, - лише двадцять вісім держав…
Є у мене «все знаючий»приятель, який факт встановлення індульгенції від участі в війні для освітян цепояснив так. Мовляв, учителі, вузівці найбільше нашкодили в тому, що Україна йпо нині залишається напіврадянською, що совка у нас так багато, як болота. Самеосвітяни є найближчими, найбільш пригодованими помічниками в обдурюванні виборцівкожною новою владою, позаяк саме вони завжди складають основу так званих виборчихкомісій, які насправді давно перетворені в центри з махлювання при підрахунку голосів.І реверанс влади «по-новому» у бік саме цієї категорії громадян напередоднівиборів до місцевих рад є якраз публічний й нахабний хабар освітянам. І цезакладає нову бомбу під наше майбутнє…
Не сповна поділяю цюдумку, але і така, мабуть, варта уваги…