Учора ввечері (11 червня) усі рашівські ЗМІ дивувалися вчинку студентки-другокурсниці Московськогодержавного університету, яку під конвоєм у літаку супроводили зі Стамбулу. Дев’ятнадцятилітня Варвара Караулова, яка володіє п’ятьмамовами, займається тайським боксом, втекла з дому і вирушила на підмогубойовикам Ісламської держави Іраку і Леванту (ІДІЛ). Її затримали в Туреччині,по дорозі до штаб-квартири терористичноїМекки – сірійського міста Ракка. Ось яквиглядає ця екзальтована баришня – дивитися тут.
Я прочитав десятки статей, сотні коментарів з цього приводу в нічній московітській пресі і виніс з тогооднозначний висновок. Росіяни шоковані тим, що їхня «соплємєнніца» поїхала насафарі полювати на людей не в український Донбас, а в ІДІЛ. При чому з боку вояківісламського (сунітського) віросповідання. І саме через це вона стала ізгоєм серед великорусів. А ось якби вирушила напідмогу до так званих «ДНР» чи «ЛНР», стріляла по українцях, бандерівцях, то,звісно ж, була б героєм. Ніхто про її вчинок криво б і не згадав. А тут навітьбрехливий, невиїжджений кінь, міністр закордонних справ РФ С. Лавров з високого московськоготелеамвону почав гнівно кавчати з приводу «дикого вчинку» представниці «руськогоміра».
Звичайно, можна сказатий так, що хвора голова не дає спокою ногам. Вони так і шукають свою кулю. Непід Донецьком, так у Сирії. Це точно. «Ватники» теж он в Україну для променадуїздили. Одних у пересувних крематоріях спалили (російське ноу-хау), інших таємнопозакопували. Саме з метою скрити ось такі високі втрати росіян в офіційно не оголошеній війні і спрямованийспеціальний указ московського карлика про втаємничення втрат «відпускників». Щечастина цих шукачів удачі в автоматом у руках без ніг/рук/очей повернулисядодому. Лежать тепер в своїх, даруйте за відвертість, сморідних норах, горілкоюзаливають хворобливі спогади. Обмивають путінські секретні нагороди. І нікомувони не потрібні. Навіть рідним. Довічний тягар…
А хто скаже, чим,власне, відрізняється облудний «руській мір» від ісламського? Ті ж самі «духовніскрепи», той же агресивний фанатизм, вороже, нетерпиме ставлення доцивілізації, демократії, інакодумства. Зміщене поняття в розумінні добра і зла.Кремль, як дбайливий агроном-садівник не перестає через свої потужні пропагандистськіканали вливати у мізки московітів думку про підвищену духовність і сакральнезначення Росії для світу. А якби 19-літня боксерка, зрозуміло, поїхалапостріляти в укропів, то її б на всю планету славили б платні гебельсята наКисіль-ТБ, і особисто піп Гундяєв благословляв би на людиновбивство. І була бвона соціально близьким злочинцем всьому «руському міру», а тут називаютьвиродком, і вимагають навіть знайти шпарину закону, щоб відправити Варвару назону…
Загалом оцінюючирівень пропагандистського валу Кремля на people РФ, можу сказати, що якбифлюгер враз змінив напрямок дії, Москва, приміром, забула на пів року проУкраїну, Донбас, стала несподівано підтримувати ІДІЛ, нинішніх 86 відсотківросіян, які буцімто стоять горою за Путіна, напевне б, швидко теж повірили вправильність нової позиції влади. Населення РФ висловило б палкий захват ігарячу підтримку терористам з Ісламської держави. Тоді б відбою не було від«відпускників», котрі б прямували у бік сірійського міста Ракка. А Варвара Караулова була б претендент №1 на звання Героя Росії.
А все тому, що нинішняраша до глибини памороків – суто радянська держава. Сконструйована під пропагандистськумодель управління. З технологіями утримання електорату в «скрепах» віри внепереможність російського духу і зброї. Ось чому кремлівські вожді понад усебояться відійти від постулатів Сталіна й Леніна, які в «єжових» рукавицяхтримали народ під пильним ком НКВС/КДБ. Нині цю роль сповна виконують вихідці зцих спецслужб, які на правах господарів заповнили кабінети Кремля.
Росія держава, в якійна першому місці знаходиться… пропаганда. Яка працює за певними політичнимилекалами. Півтора року тому в Кремлі заклали московським телевізійникам програмуна публічне знищення України через підтримку сепаратизму, російської агресії вКриму і на Донбасі, і ця щебінедробильна установка не зупиняється ні на жоднумить. Загляньте на їхні провідні телеканали. За пів години на свідомо здоровулюдину нападає очманіння.
Звісно, що ця роботанемає нічого спільного з журналістикою. Тому, що в журналістиці на першомумісці знаходиться щирість. Якраз відвертість, душевність – це головні якостіжурналістської професії. А яка прямодушність може бути в пропаганді? Цеполітологічний сценарій, який людяності не знає. Де вона в тому, що ГРТ, до прикладу, розтрубило на весьсвіт бузу про розіп’ятого хлопчика на площі Слов’янська чи про те, щоукраїнські військові мовбито зумисне щодоби розстрілюють міста Донбасу?
Тому нічого дивного втому, що Варвара Караулова пішла шукати себе до головорізів. Вона з пелюшок вихованав дусі знищувати «невірних». Її до цього подвигу підштовхнула державна пропаганда,яка вся просякнута духом вищості «руського міра». Ось вона цей дух запамороченняпонесла в інший бік від «відпускників». І тільки через це її в Росії незрозуміли.
Цими днями в інтерв’ю італійськійгазеті «Кор`єре делла Сера»Володимир Путін заявив, що начебто не знає за собою помилок. Це, як меніздається, найбільше насторожує. Він,