Чому "ворожій" газеті "Вести" у нас зелена вулиця?
Сьогодні зі здивуванням прочитав перли про брифінг голови Державного комітету радіо і телебачення України Олега Наливайка у Краматорську – ознайомтеся тут. Він плакався на те, що очолюване ним відомство вже декілька разів зверталося до Мінюсту з проханням заборонити російськомовну газету «Вести», а міністерство не реагує. Тобто, не бере «фас».
Подібного тупоголового зізнання від керівника центрального органу влади я ще не читав ніколи. От що значить перехідні «золоті кадри» від Януковича, та ще й з рожевощокою комсомольською закваскою. Все скакав чоловік по керівних верхах, по Грушевського, по Хрещатику, а суті справи, якою довірили керувати на державному рівні елементарно не розуміє після стількох посад – загляніть до Вікіпедії. Не уявляю, як можна роками сидіти людям під керівництвом ідіота, який не знає того елементарного, що відомо першокурснику факультету журналістики і юридичного факультету, що закриття видання, навіть ворожого щодо держави, це не компетенція державних органів влади. Ні Мінюсту, ні Верховної Ради, ні навіть Президента України, а лише однієї інстанції - суду. Якщо, звісно, є докази для прийняття такого суворого вердикту.
І це ось саме такі юридично сліпі, бездарні «вожді» нас ведуть в правову Європу. Жах і безумство! Якщо керівник центрального органу влади, перебуваючи на цій посаді вже літ і літ не знає, що коли насправді зібрано достатні факти «антиукраїнських речей», як висловився чиновник щодо публікацій «Вестей», то їм насамперед потрібно дати лінгвістичну оцінку, то що це за управлінець, менеджер? Його навіть не можна тримати на посаді провідного спеціаліста в держустанові, а тут сам голова Держкомітету... Вважайте міністр...
Просто пан Наливайко звик працювати за командою згори - з адміністрації президента, з Кабміну. Наказали - взяв під козирок. А коли там підібралися ще твердокам’яніші персони від нього, бо ж нині на переважній більшості посад підібрані люди не за знаннями, не за розумом, а за станом стосунків до вищих начальників – куми, свати, їхні родичі, діти, коханки, коханці? Тому доводиться показувати на брифінгах свою абсолютну «геніальність».
Чому той же Держкомітет не звернувся за експертизою публікацій до наукових установ, власне, сам не створив подібної комісії з залученням провідних фахівців, учених? Маючи її висновки будь-хто, навіть двірник тієї ж таки держустанови, як громадянин України, може успішно прикрити через СУД таке вороже видання. А цей високо ранговий чиновник, як публічно зізнався, десятками безуспішно пише листи в Мінюст, в той час,коли дивна за своїм змістом і політичним спрямуванням газета "Вести" розпалює в державі далеко не патріотичні настрої в непростий час війни, мільйонними тиражами, на гроші не відомо кого, розповсюджується буквально під вікнами держустанов. Ось вам і наслідок того, що в Україні немає а ні воєнного, а ні особливого стану.
Це все одно, що з молотком та матюком кидатися на телевізор з програмою ОРТ чи "Россия -24"..
До речі, при чому тут Мінюст? Невже в Держтелерадіо не має юристів, щоб пояснили панові Наливайку, що суд і тільки суд регулює подібні питання в правовій державі? Чи тамтешні правники точно з такою ж підготовкою, як сам Наливайко? В подібному, до речі, я уже міг свого часу без міри переконатися, коли в роки недорікуватого Кучми попередники наливайків вольовим способом закривали очолювану мною опозиційну газету «Правда України». Та ж безпардонна, блюзнірська школа, не через суд, демократично вирішувати справу, а вольовим методом, через державний орган. "Призупинивши випуск видання", як учинили колись щодо "Правди України". Ви колись щось чули про таке правове новаторство? До нього підштовхує Мінюст О. Наливайко?
Одне слово, до Мінстеця, який створює якесь потішне інформвійсько, а ніяких зрушень в справі інформування населення, відсічі ворожій пропаганді немає найменших зрушень, як рак із торби вишептався ще один бездарний «керівник-рятівник». І поки вони засідатимуть в уряді, ніякого поліпшення в справі боротьби з окупаційною пропагандою годі сподіватися. Цей кадровий мотлох має залишити керівні печерські пагорби. Що швидше, то краще.