На напрямку антикорупційноїборотьби нині в державі сталося дві, як на мене, надзвичайно важливих події.Перша, на особисте прохання керівника МВС, генеральна прокуратура Українипередала справу проти затриманого в прямому ефірі телеканалів на засіданніКабміну С. Бочковського з своєї підслідності на розгляд, якщо точніше сказати –на розтерзання підозрюваних міліцією.Про це заявив генеральний прокурор В. Шокін – деталі знайдете тут.І друге: глава уряду А. Яценюк похвалився: він знайшов по тридцять тисячгривень заробітної плати для 63-ох слідчих МВС, які начебто будуть займатисярозглядом надзвичайно важливих, резонансних корупційних справ.
Що це все означає?
Коли публічна циркова вистава з будинкууряду, приголомшивши насамперед весь юридичний світ своєю брудною, нахрапистою піарністю,бо в ході затримання нібито підозрюваних у корупції не дотримано жодної (!) нормативноїправової процедури (яка процедура відповідно до чинного законодавства, коли насампередпотрібна була картинка!), міліцейський міністр поспішив пояснити. Все, мовляв, придумалиі провели дві людини – А. Аваков та А. Яценюк. Більше начебто ніхто не знав, нездогадувався про «операцію» для телешоу.
Чого тут більше, страху за те, щохтось перехопить славу, чи боязнь зради з провалом піар акції? Вирішуйте самі, надтаким і роздумувати не хочеться… Однак зрозуміло, що після цієї заяви обидва високоранговігерої стали відповідальними за успіх справи викорінення корупції в Держслужбі знадзвичайних ситуацій.
І те, що пан Аваков вирішиввисмикнути з генпрокуратури справу С. Бочковського, віддати її на розслідуваннясвоїм «орлам», які тепер вмотивовані фантастично високою платнею, свідчить лишепро одне: немає віри на верхніх поверхах влади, що корупційні справи будутьвипікатися плавленим металом. Іншими словами, якщо додатково не заплатитислідчим (нехай хоч би з державного бюджету), не стати високим начальникам надїхніми головами, навіть тих, хто не особливо криючись збирав гроші з підлеглих,відкривав, як розповідають, фірми в офшорах, куди спрямовувалися «відкати», недовести цього злочину. А тут іще й на кону честь прем’єр-міністра, глави МВС,які особисто встряли в піар акцію, а тепер навіть через порушення процедурирозгляду кримінальних справ намагаються будь-що засадити на нари С.Бочковського та його заступника В. Стоєцького.
Знаю точно одне. Якщо справадійде до Європейського суду з прав людини, у затриманих є козирі виграти справуякраз через порушення процедури затримання. Ось чому метушиться пан Аваков, а зним і юрист А. Яценюк. Ускочили вони зі своєю дешевою славою в скандальнусправу…
Ну, а тепер друге, чим подивуваввівторок, 31 березня 2015-го.
Твердоголове, напевне, питання,але воно, даруйте за відвертість, напрошується саме собою: а чим гірші слідчіСБУ, генпрокуратури, якщо вони нині не менш затребувані? Може главі держави створити свою спец зграю?На всяк випадок. Бо ж прем’єр-міністр уже має таку. Та й глави облдержадміністраційможуть проявити свої організаторські здібності. Дурна справа, як кажуть, нехитра, коли гроші є і влади вистачає…
Тільки чим усе це закінчиться? Напевне,поділом України на окремі партійні Султанати
Дивно, що все більш безбереге влазячив міліцейське відомство, пан Яценюк не задумується над тим, що саме люди зцього підпорядкування рік тому безжально вбивали його побратимів на Майдані. А покрили злочинціву своїх рядах, не вилючено, й ті люди, яким він встановив персональні неймовірновисокі заробітні плати. Про що опосередковано заявила на весь світ навіть незалежна група фахівців з Ради Європи, яка представила свій детальний звіт саме вчора. (Читайте тут) Оце прецедент!
Невже прем’єразраджує елементарне почуття самозбереження?