Боріс Нємцов серед усієї московської опозиційної еліти був найбільш прагматичним, зваженим і діловим політиком. Щонайкраще посвяченим у те, що насправді відбувається з Росією, Путіним і його оточенням. Він знав ціну акціям «кримнаш» і війні в українському Донбасі. Чудово розумів Україну і українців. 
Хоча здавалося б таким взагалі мав би бути насамперед Олексій Навальний. Батько котрого родом з нашого Чорнобиля і я якось навіть чув з уст Навального-старшого, що він народився у хаті, яка стояла за шістсот метрів від того місця, де знаходиться нині пошкоджений четвертий блок атомної станції. Син же ж Олексій виховався в московсько-шовіністичному середовищі, де поняття демократія завжди закінчується там, де розпочинається українське питання. 
Боріс Нємцов був глибший і далекоглядніший, ніж модний Навальний, котрий заявляє, що з нинішнім варіантом Криму, мовляв, усе гаразд. Він знаходиться мовбито на своєму місці, у складі Росії, і так, мовляв, надалі й має бути. І в цьому, власне, й полягає куцість, обмеженість Олексія-політика. Шовініст, неприкритий прибічних російської імперії в форматі Росії, України та Білорусії...
Нємцов же ж був фігурою значного вищого польоту. Він був стратегом і аналітиком. Вперше він заявив про це своєю сміливою книгою про злочинність режиму Путіна, виданою до десятиліття беззмінного правління ВладімВладіміровіча. Як нинішньої ночі, стоячи на мосту над розстріляним тілом свого політичного побратима, заявив опозиційний москвич, депутат Держдуми Ілля Пономарьов, в останній розмові Боріс Нємцов заявив йому, що він підготував нову книгу, яка доказує, що Росія регулярними своїми військами бере активну участь у війні в українському Донбасі.
Я не слідчий, не експерт з розслідувань злочинів, але як журналіст добре знаю, що такі дізнання, тим паче, коли вони вже знаходяться на публічному виході до аудиторії, можуть стати причиною знищення автора. Тим паче, що Боріс ніколи не крився зі своїми поглядами. Він був найбільшим захисником інтересів України в публічній московській політиці. Його виступи на українських телеканалах – це фактично позиція кожного з нас, чесних українців, щодо оцінки дій Адольфа Путлєра. 
Тому цієї ночі в Москві кремлівські бандити розстріляли Нову Мислячу Росію, яку репрезентував наш добрий друг Боріс Нємцов.
Я думаю, що Нємцова не вберегла і… Україна. Так, так. Не дивуйтеся. Зараз ви все зрозумієте. 
Ще 22 грудня 2011 року на сайті міжнародної радіостанції «ЭХО Москвы», у статті, озаглавленій «Украинская защита Бориса Немцова», я писав: «Достеменно знаю, що з кінця 2004 року Борис Нємцов не одну сотню разів побував в Україні. І на Майдані частіше за інших іноземних політиків виступав, щиро, мало не з благаннями, мав намір помирити київських «любих друзів» з команди помаранчевих. Як заведений бігав від Ющенка до Тимошенко, і навпаки, намагаючись возз'єднати нитки зв'язків, які розповзалися. Добре розуміючи, чим все це загрожує…»
Іще: «Борис Нємцов в попередній післямайданній українській політиці, це, насамперед, чіткий і конкретний аналітик, коментатор. Його участь у прямих ефірах українських телевізійних каналів, це завжди - ясність думки, гранична відвертість і усвідомленість в майбутніх діях. Він завжди зізнавався в тому, що для нього присутність у прямому телевізійному ефірі була неймовірним щастям, від якого давно відвик. Його рідна Росія такого блага не могла піднести. Тому завжди на таких передачах він розкривався, як глибокий, щирий політик, котрий добре володіє ситуацією в обох державах…»
А тепер головне: я тоді, 22 грудня 2011 року, написав. що, напевне, Боріс Нємцов міг би бути чудовим прем’єр-міністром України. Звісно ж, замінивши на цьому посту товаріща Азірова…
Нині, коли на ключових посадах в українському уряді є представники з усіх куточків світу, Боріс Нємцов, міг би бути зразковим господарником, що він свого часу довів у Нижнєновгородській області і на посту віце-прем’єра Росії. Що ж, українські вожді-правителі, проморгали, упустили. Карайтесь, кайтесь. У тому, що його не стало є й ваша вина…
Боріс НємцовОлексій НавальнийАдольф ПутлєрКремльУкраїнавійна