Ніяк не можу повірити в те, що світ не пам’ятає уроків історії. Чи давно це було, коли він стояв за крок від загрозі ядерної війни. Що тоді врятувало людство? Паритет сил. Коли в Радянського Союзу з’явилася атомна бомба, грізьба все спопеляючої атаки тут же зникла. 
Як не прикро мені, явному пацифісту по життю, визнавати, що зброя в хаті завжди попередить можливості нападу негідників. Хіба про це забули на Капітолійських пагорбах, у Європі?
Поки що Кремль гробам з Донбасу не вірить. Значить, недостатньо швидкострільний кольт у руках нашого маленького бойового міністра Полторака. Щодо начальника генерального штабу, головного стратега і тактика бойових дій, то я вже взагалі мовчу. Тільки справжній дурень, або неприкритий ворог України міг заявити на весь світ перед мікрофонами журналістів, що наші бійці не воюють з російськими спецпідрозділами у Донбасі (?). Це в той самий час, коли глава держави перед цим в Брюсселі заявив, що понад шість тисяч російських військових протиправно знаходиться на нашій території. 
Виникає питання: вони що головнокомандувач, відповідно до ст. 8 Закону «Про збройні сили України», і верховний головнокомандувач, згідно з Конституцією, не зустрічаються, не спілкуються поміж собою? Невже у кожного з них якась своя персональна війна? Як же ж можуть бути такі діаметрально протилежні підходи до оцінок ворогів, які уже вбили тисячі військових, мирних громадян України? І чому Порошенко ще до цих пір не те, що не звільнив, а не посадив в тюрму цього бездарника, а то й відвертого зрадника Віктора Муженка. І за Іловайський котел, і за явну провокацію, яка дала змогу ворогам начисто переграти нас в інформаційній війні. 
Як це виглядає на ділі, продемонструю тільки одним епізодом, але ви наочно переконаєтесь в тому, які козирі дав у руки путінським рашистам Муженко. Уважно послухайте, як аргументами генарала криють кремлівські пропагандисти тверезі заяви москвичів про наявність російських військ у нашому Донбасі. 
І нарешті останнє. У середу, 11 січня ц.р., П. Порошенко офіційно заявив, що, можливо, доведеться вводити воєнний стан у державі. В зв’язку з цим інформація для тих, хто вміє мислити: ось, як мені здається, що спонукало до цього. Читайте тут
Іншими словами, з Московщиною і верховному головнокомандувачу можна розмовляти по-чоловічому. Чому ж так серйозно він не ставився щодо окупантів на самому початку агресії, усе бавився в якесь АТО? Значить, тримали за бізнесовий хвіст. Війна б, напевне, вже давно завершилася повною поразкою ворогів… А так усе залежить від того, чи буде досягнуто збройний паритет завдяки ласці США, яка представить Україні летальну зброю. На що друзі Путіна неодмінно зчинять неймовірний галас: це, мовляв, ескалація конфлікту. 
Не тоді, підкреслю, коли Росія щоночі, як нічого не бувало, заводить у зону бойових дій  тисячі військових, сотні технічних смертоносних засобів, як танки, ракетні комплекси, «Гради». А лише тоді, коли господар землі у всеозброєнні готовий дати бій агресору. 
Москва зупинить бійню в Донбасі лише тоді, коли велика й багатолюдна Росія повірить в те, що кожен, хто ступить на суверенну територію України зі зброєю в руках повернеться додому… в рефрижераторі…