Переконався ще раз: вУкраїні немає мислячих, активних політиків. Здебільшого пристосуванці.Випадкові конформісти, які шукають щастя в словоблудді. Зверніть увагу, жоднаполітична сила не стривожилася з приводу того, що долю України за них взялисявирішувати німкеня, француз і руський. Себто, фрау, мосьє і гаспадін. І де? В Кремлі.
Ну, хоча б для вигляду сілиза стіл перемовин у чотирьох. Так ні ж, для відводу очей прилетіли фрау Меркельі мосьє Олланд до Києва, а головне рішення приймали над Москвою-рікою. Тепер утрьохбудуть уламувати Порошенка на федералізацію України. На заморожуванняконфлікту. Щоб Україна, під виглядом припинення вогню, назавжди залишилася зкровавою раною під черевом – загарбаною російськими найманцями частиною Донбасу.Це – буде «гут!», якщо висловитиись німецькою, «отлично!» - по-руськи, «tresbien!» - французькою.
Подібне означає, що росіянисвоєю агресією виконали замовлення французів і німців, які з усіх сил дулися нате, що Україна хоче в Європу. Ви ж не забули, що перед самим вильотом до Києва5 лютого ц.р., начебто для порятунку України, Франсуа Олланд публічно заявив,що Франція проти того, щоб Україна будь-коли була прийнято до НАТО. А німецькийміністр закордонних справ гер Штанмайєр крока не ступить без того, аби незаявити: Україну в Європі ніхто не чекає. На міністра оборони ФРН фрау Урсулуфон дер Лейен учора в Мюнхені, на міжнародній конференції з безпеки, як сверблячканапала. В кожному виступі, кожному інтерв’ю вона, як мантру повторяла: Україна нів якому разі не повинна отримати летальну зброю від США. Тому, що це ескалація конфліктуна Донбасі. Те, що росіяни завозять туди сотні одиниць бронетехніки щотижня,відправляють до Донецька, Луганська, під Дебальцево тисячі найманців – це неескалація. Це кроки до миру. На подібне -жодного зауваження. А ось Україна, яказахищає свою територію, проти терористів, сепаратистів, російський найманців,збройних сил сусідньої держави повинна стояти беззбройною. Ось він новийсвітовий порядок від ФРН. Подібна політика щодо нашої країни анонсується відтак званого лідера ЄС фрау Ангели Меркель.
Не дивно, що все це не нажарт стривожило американських конгресменів, насамперед великого другаукраїнців, котрий рік тому був разом із нами на Майдані, сенатора Джона Маккейна.
Ось його слова з цьогоприводу:
«Я хотів би запитати канцлера, скільки ще має загинути людей в Україні,перш ніж ми допоможемо їм себе захистити? ... Вона хоче просто дивитися на те,як європейську країну рвуть на частини вперше з часів Другої світової війни?»,- заявив він.
Сенатор додав, щополітика Європи стосовно Росії викликає у нього розчарування, але нічого іншоговін не очікував. За словами Маккейна, позиція ФРН наводить на думки, щонімецький уряд або "не має уявлення" про те, що відбувається вУкраїні, або йому все одно.
Від себе тут я б додаві третє: а, можливо, керівництво Німеччини знаходиться на банальних під «танцюльках»у Владіміра Путіна…
Критичні зауваженняМаккейна вже викликали у відповідь критику з боку Німеччини. Зокрема, депутатвід партії СДПН Нільс Аннен заявив: «Джону Маккейну слід вибачитися за своїобразливі висловлювання. Ніхто в Європі не робить так багато для миру в Україні,як Штайнмаєр і Меркель».
Еге ж, ми їх відчуваємона нових рядах могил на наших цвинтарях.
Нагадаю, саме у четвер,5 лютого ц.р., коли фрау Меркель і мосьє Олланд летіли до Києва, Джон Маккейн іще дев'ять сенаторів США виступили з ініціативою надати летальну зброю Україні.У Вашингтоні зараз начебто триває робота щодо прийняття подальших дій стосовно України.Очікується, що Барак Обама оголосить про своє остаточне рішення відноснопідтримки нашої держави на наступномутижні. Щоправда, на зустріч до нього терміново має летіти фрау Меркель. Звіснож, для того, щоб поламати можливість прийняття позитивного рішення відноснонадання Києву летальної зброї. Їй, либонь, потрібно, щоб Путін пішов далі вУкраїну…
Тим часом, головнийтрубадур загарбницької політики Кремля Сергій Лавров, він же міністр закордоннихсправ Росії, не на жарт закоханий у геніальність свого вождя гаспадіна Путіна,перейшов уже й на вірші. Він оспівав тріумфальний, всепереможний марш світом, зпідкоренням «сверхчеловеком» «низжих этнических форм». За його баченнямкремлівський вождь уже нині заслуговує на те, щоб ВладіміВладіміровічу піднеслиНобеля на білого коня. Читайтетут.
Відтак наяву глибокаросійська шизофренія впереміжку зхолодним німецьким розрахунком і французькою наполегливістю. А з нашого боку – мертваполітична тиша. В Україні всі засіли підвіниками. Німують. Чекають добра від німкені, француза і росіянина.Покладаються на їхню волю. Тільки нардеп Семен Семенченко, він же Костя Грішин, до шпиталю імені Мечнікова, здається, в Дніпропетровську, де лікуєтьсяпоспіль із лідером «Правого сектору» Дмитром Ярошем від поранень і контузій,скликає побратимів. «Щось, - каже, - треба робити. Бо довіри нинішньомукерівництву немає… Торгаші здадуть з потрухами…»
І, здається,Семен-Костя правий. На жаль…