Обірвалася ще одна струна біля самого серця – вибори нового глави державипринесли нам… фігу. Життя показало, що на цю посаду ми обрали не бійця, непатріота, а такого собі любителя похизуватися своєю англійською десь там уЄвропі. В зв’язку з цим подумалося. Можливо, хай би вже сидів цей шоколадниймільярдер Пєтя у Брюсселі, чи Страсбурзі, нехай би заглядав до рота паніМеркель, вуха якої переповненні завданнями від резидента КГБ в її колишній НДР товаришаПутіна. Без його "мирного" ставлення до ворогів України, їй-право, було значно легше...

Для мене персонально уже все зрозуміло: Україну вчергове обвели довкруги пальцяз цим  закликом: «Вибори в один тур!»Шкодую, ніколи собі не прощу того, що три голоси з моєї сімївіддано за політичного бездару. За місяцьі дві доби його президенства не зроблено нічого – ми всі здобули абсолютний нульдля перемоги України над терористами. Навпаки, ситуація, завдяки його вайлуватості,недалекоглядності, невмінню, мабуть, аналізувати, передбачати іще більшеускладнилася. Насамперед, через те, що представив нашим заклятим ворогам такбагато часу на перегрупування сил, мобілізацію резервів, на модернізаціюукріплень.

Тиждень тому П. Порошенко фактично віддав ініціативу ворогам. Пов’язав себепо руках і ногах порадами різних меркелів і оландів, котрі практично диктуютьйому кожен крок. Звісно ж, зі слів Путіна. Кремлівський маніяк має безпосереднійвплив і на німецького, і на французького лідерів. Одну, як пише європейськапреса, купляючи за «газпромівські» кошти, на котрі, як відомо, утримує в своїх підручнихі колишнього канцлера ФРН Ґергарда Шредера, француза ж - за багатомільярдні військовізамовлення на спорудження двох носіїв гелікоптерів класу «Містраль». Аленайбільш переконливим, промовистим аргументом того, що пані Меркель ретранслюєособисто Порошенку безпосередні вказівки з Москви, навіть не вдумуючись в їхнюсуть, є, зрозуміло,  випадок із їївимогою до українського глави держави включити до переговорного процесу вДонбасі українофоба Віктора Медведчука.

Це треба бути дурнем, аби повірити в те, начебто канцлер ФРН, яка займає цюпосаду аж із 2005 року, фактично є нині політиком №1 в Європі, і вона пам’ятає,що десь там в Україні є такий собі одіозний В. Медведчук, який, до речі, зійшовіз політичного горизонту вже багато років тому, і що тільки він розв’яже наш південно-східнийвузол проблем. Чи не правда повний абсурд?

Однак, вельмишановна Ангела Хорстівна і оком не змигнувши віддала вказівкуПорошенку, а він, як Ванька-встанька, бравурно взяв під козирок: «Будєт сделано,госпожа канцлер!».

Просто не вірю в те, що новий київський обранець не здогадався, що проханняпро Медведчука - це вимога його московського кума.

Цим він і себе поставив у дурнувату позу, і честь України також зганьбив,на жаль. А головне дозволив повтішатися кремлівським ворогам над бездарністю всьогоукраїнського керівництва. Бо ж виходить, що самі московіти розв’язали бійню внашій державі, а тепер іще з допомогою своїх агентів впливу беруть у руки процесначебто гасіння цієї пожежі, управляючи тим, кого Україна має садити за стілпереговорів із урегулювання ситуації. Жахливішого становища годі було йпридумати. Цим глава держави, до речі, водночас підставив і зовнішньополітичневідомство України. Тому, що першому заступнику керівника МЗС Наталії Галібаренко,рятуючи ситуацію напрес-конференції, доводилося вигадувати різні небилиці, пояснюючи те, чомуА. Меркель із 43-ох мільйонів українців вибрала на пост переговорника в Донбасісаме найближчу людину Путіна. Попри все, найголовнішого ворога Майдану, ретрансляторарізноманітних забаганок Кремля і всяких там русолюбів-колорадо.  

Більше того, на запит кореспондента Укрінформу в ФРН, прес-служба урядуНімеччини не змогла пояснити, звідкіля їхня канцлер знає пана Медведчука, ічому саме йому запропонувала надати офіційний статус перемовника в Донбасі. (Більше про це тут.)

Та хіба ж ми самі не знаємо без прес-служби канцлера, звідки ці рогиростуть?

Страшно те, що Кремль через свої фактори впливу і далі продовжує підломаніпулювати Петром Порошенком. У ніч на 28 червня це стало зрозуміло з новоюочевидністю, позаяк глава держави, повернувшись із Брюсселя, з офіційного підписанняУгоди про Асоціацію з ЄС, іще на 72 години продовжив смертельний дляукраїнських вояків і всієї нашої держави буцімто мир із терористами і вбивцями,російськими спецназівцями, які за минулий тиждень і без того безмірно наростилисвої сили на наших теренах.  Пригадайтелишень. В останні дні В. Путін, його міністр закордонних справ С. Лавров тілький те робили, що вимагали від України нового миру, себто дальшого сковування силзбройних сил, бездіяльності АТО. І, як бачимо, знову добилися свого. Фальшивіопікуни України в ЄС, глави Німеччини та Франції знову наполягли на тому, щоб похоронкий далі йшли в домівки українців, а війська залишалися на місці.

Порошенко знову взяв під козирок…

Щоб у вас взагалі не залишилося ніяких сумнівів відносно того, що В. Путін черезсвоїх сателітів  верховодить у всьому,навіть у стосунках України і  ЄС, а головнечерез кого,  почитайте вимогу А. Меркельщодо того, коли запрацює підписана нашою державою 27 червня економічна частинаУгоди про Асоціацію з Євросоюзом. А лише тоді, як заявила пані канцлер, коли Україна всеузгодить із… Росією. Повне безумство…

Саме в ті години, коли новий наш глава держави готував свій указ в угоду гнилуватимдрузям України в ЄС про черговий мир у Донбасі, бойовики захопили військовучастину в Артемівську зі ста танками – про це читайте тут.Напередодні цього, як стверджуєнародний депутат України О. Бригинець, із Росії в напрямку Луганськапройшла потужна бронетанкова колона. Вже котра за останній тиждень? В цю ж самупору сумнозвісний Гіркін-Стрілок сповістив світ про те, що напередодні, начебто27 червня його бандюки знищили в околицях Слов’янська двадцять українськихбійців.  Не знаю, чи можна вірити йогословам, але й коли загинула хоч одна українська душа, гріш ціна всім мирнимуказам вайлуватого і незграбного  захисника України П. Порошенка. (Проце читайте тут.)

Одне знаю точно: на совісті Порошенка за минулий тиждень як мінімум 27смертей українських патріотів.

Ой, чи відмиєшся, чоловіче, за свій мир із терористами і вбивцями перед людьми…

Якщо новий глава держави так полюбляє ходити на поводу наших ворогів, безміри догоджає миром терористам і вбивцям, потрібно зажадати на Майдані, щоб вінїздив хоронити всіх наших вояків - не залежно від рангів і звань. Нехай кажеслова прощання на кожній могилі. Може тоді він зрозуміє, що його обов’язок, якГаранта Конституції, як зіницю ока берегти кожну людську душу нашого народу.

Шкодую, що ці слова доводиться говорити в річницю Основного Закону. Але й ясам також винен у цій безрадісній, вахлакуватій ситуації, оскільки такогобездару підсаджував на трон. Каюся…