Ситуація в Україні нині така, яким учора було станоновище на великомурозвідувальному корветі «Славутич», коли з усіх боків його атакували вороги,кидали бойові гранати під борти корабля, з кувалдами і вогнепальною зброєю лізли накорму і баки, але українські моряки не здавалися. Відбивали атаку за атакою. З усіх сил обороняли свою територію…
Мільйонами болів усе це проймає, неймовірно пече, розкраює серця українців.Величезною тривогою за долю держави, насампередгромадян, які виявилися заручниками агресорів на окупованих територіях бувпройнятий буквально кожен виступ на Майдані під час чергового недільного віче. Емоціїдекому навіть не давали змоги закінчити промову – люди не соромлячись плакали увсіх на виду. І це тільки додавало сили, згуртованості, ненависті Майдану доворогів…
Одначе й у такі хвилини розраю потрібно мати тверезий розум, розсудливість,знати, що робити далі, до чого закликати, куди вести людей.
Скільки разів уже переконуюся в тому, що в екстремальних ситуаціяхнайбільшу кмітливість, здогадливість,тямущість завжди проявляє чомусь за такої тривожної пори ВІДСТАВНИЙ політикЮрій Луценко. Людина найбільш підготовлена з числа всього нинішнього політичногобомонду, інтелігент, справжній інтелектуал, із досвідом політика і бранця,партизана і повстанця. Він знову оприлюднював цікаві пропозиції для виходу з кризовихобставин, закликав владу перестати бавитись у перерозподіл портфелів запартійними принципами. Пропонував саме тут, на Майдані, позаяк і він немаєдоступу до нових чинуш у високих кабінетах. Радив негайно створити, під егідоюміжнародного Червоного Хреста, місію для вивезення з Криму сімей українськихвійськовослужбовців. Закликав голів великих і малих міст ініціювати перед депутатськимисесіями ініціативи про виділення для переселенців із півострова по одному відсоткуквартир для вимушених внутрішніх мігрантів, яких зі своїх домівок вигнала путінівськаагресія.
Було й багато інших ініціатив від ряду виступаючих на віче. Зокрема, про негайнийрозгляд законопроектів і прийняття Верховною Радою України низки законів щодоборотьби з корупцією, люстрацією влади, посилення інформаційної війни зворогами держави, тими, хто безперешкодно зі злими намірами проникає на нашітериторії, чинить заколоти й безчинства, піднімає над нашими державнимиустановами прапори сусідньої держави. Щодо останніх пропонувалося ввести суворукримінальну відповідальність, яка практикується в інших країнах.
Є загроза того, що всі ці чесні пропозиції, ініціативи, устремління людейможуть перетворитися на чергову публічну говорильню, яка безслідно кане увічність. А подібні ділові, гарячі пропозиції понад усе повинні б перетворитисяна першочергові рішення, закони. І тільки так ми б могли перемогти.
Отже, я веду до того, що Майдан має мати в Уряді, у Верховній Раді свогоєдиного, але бойового Уповноваженого. Якщо хочете – Комісара Майдану. ПредставникаВолі Народу за наглядом, за контролем дій влади. І таку роль найкраще міг бивиконати якраз Юрій Луценко. Якщо, звичайно, він дасть слово перед всім народомУкраїни, що зможе бути незалежним від магічного впливу Тимошенко, на яку чомусьвін у стократ чесніший, справедливіший і розумніший, поклоняється. Він у новійролі має стати таким, якими, власне, закликає бути новий високопосадовців –безпартійними професіоналами. Себто, нині у них не повинно бути ніяких авторитетівні перед ким, тим паче партійних. Для всіх них є один престиж і Бог – Вільна,Незалежна, суверенна Україна В КОРДОНАХ СІЧНЯ 2014 РОКУ…
БЕЗ ТАКОЇ ЛЮДИНИ ВСІРІШЕННЯ M АЙДАНУ ПЕРЕТВОРЯТЬСЯ У ПОРОЖНІЙЗВУК… ОСОБЛИВО Ж ЗА НИНІШНЬОГО ЦИНІЗМУ НОВОЇ ВЛАДИ, ЯКА ВСЕ ЧИНИТЬ НА СТАРИЙЛАД…