Такого приниження українського духу, такого зухвальства щодо вульгарного знищеннянашої державності, суверенітету і незалежності ми ще не переживали ніколи, як цесталося в останні дні. До глибини душі боляче за державу, соромно за безпорядність, а найбільше за безпомічність,недорікуватістьнових вождів і командирів. Як гнилікроти позалазили вони в нори і насторожено слухають повідомлення з Криму та зі Сходу країни. Одна ситуація ганебніша іншої.Прикро, що для кардинального виправлення становища покищо не робиться жодного поруху. Насамперед, для підмоги людям, які обороняють форпостиукраїнської армії на півострові.
Що це? Відсутність політичноїволі в керівників держави, безпорадність парламенту, бездіяльність уряду І все це,нагадаю, відбувається одразу після перемоги революції Гідності. Чи забули мице, друзі?
Зізнаюся, що в дні боротьби Майдану не вірив нікому, окрім однієї людини – це був Андрій Парубій. Він бійцем проявив себе ще з часів вибухів димових шашок у заліВерховної Ради, коли В. Литвин, наперекір опозиції по-зрадницьки проламував продажніхарківські угоди бандита Януковича навесні 2010-го. Ще яскравішим, відчайдушнимзарекомендував він себе минулої зими, коли у центрі столиці свистіли кулі снайперів.
У чому ж справа, Андрію, пане секретар Ради національної безпеки і оборониУкраїни (РНБОУ) ? Де твої героїчні майданівські сотні? Чому вони не на обороні завоюваньреволюції?
Якщо авакови і наливайченки не маютьчасу на захист Конституційних засад української державності у Криму, позаяк, схоже на те, що мовбито зайнятіторгівлею портфелів із новими призначенцями в областях і районах, то чому твоїлюди і понині, схоже, ще святкують зимову перемогу над диктатором? Це ж вони, либонь,шастають маєтками повержених донецьких, саме в той гіркий час, коли окупантитопчуть нашу землю. Чи майданівській самообороні боятися якихось напівп’яних козацькихнайманців із Кубані? Чи навіть «зелених чоловічків», які все таки знаходятьсяна чужій для них території?
Операцію щодо захисту живим щитом силами української самооборони військовихоб’єктів на території Криму треба було розпочинати ще в перші дні березня. І цевже, на жаль, факт: проморгали, прошляпили, проґавили, проспали. Все це аж надто ганебно і не маєпрощення. Чому таке сталося – з’ясуємо по війні. Нині ж треба діяти, щоб небуло пізно. Бо через день-два, коли Росія відгукнеться нехай і не легітимний запитВерховної Ради Криму про приєднання півострова до переліку своїх регіонів, будевже пізно будь-що робити. Тоді вже українські військові, а тим паче майданівськасамооборона (якщо вона все таки прийде на підмогу українським військовим уКриму) будуть оголошені окупантами.
Чи простите ви собі пане, цю нерішучість?
А чому найменшого спротиву не здійснюється на прояви сепаратизму в східнихобластях? Дійшло навіть до того, що, приміром, замість українських прапорів уЛуганську порчу із ненависними триколорами вже вивішують навіть диктаторські стягилукашенкової Білорусі. Ця безвольність, «мудрість» керманичів тихенько сидіти підвіником, коли сепаратизм набирає обертів межує зі злочином. Того й дивись, щозавтра-позавтра й вихідці з могутньої Молдови теж почнуть захоплювати об’єкти інфраструктури на лівому,нашому березі Дністра, оголошуючи їх своєю територією. Не кажучи вже, звичайно,про Румунію і Угорщину, які залюбки під шумок відхоплять частину українського територіальногопирога.
Хіба в РНБОУ не знають, хто здійснює заколоти в Донбасі, на Слобожанщині?
Усім зрозуміло - російські мандруючі бойовики. Прикордонники нас щодобиприголомшують цифрами мовбито фільтраційних відмовлень у перетині кордонуінтертітушкам. А хто скаже, скільки їх за хабарі проходить через цю полосу?Перетинає межові знаки в обхід офіційних переходів? Відповідь на ці запитаннями знаходимо тоді, коли дізнаємося про десятки, сотні побитих активістівЄвромайдану, то в одному, то в іншому обласному центрі, котрих жорстокоатакують заїжджі російські штурмовики. Дивно, що їм в Україні чомусьніхто не створює жодних незручностей, перепон. Зрозумівши, що Схід і ПівденьУкраїни для них зона безкарності, що головна риса української влади – м’якотілість,нерозворотливість, невміння захищати свої державні інтереси, ці бандюки всебільше нахабніють, розбещуються. Замало не щодня розперезуються, то в Харкові,то в Донецьку, Луганську. Їхнє головне завдання - створити в регіонах хаос,безлад, з обов’язковим вереском до Москви мовбито поросяти, яке застрягло вплоті: "Рятуйте! Руських б’ють!"
Отже, це чіткий і продуманий сценарій, розроблений і профінансований з-закордону. Адже ж не безкоштовно штурмовики з Росії, Придністровя, Білорусі їдутьв Україну. Про який, як на мене доситьвлучно висловився представник Чехії на минулому відкритому позачерговому засіданніРади безпеки ООН. Він тоді, якщо пам’ятаєте, влучно зазначив, що росіянам тепернебезпечно навіть видавати візи. Сп’яна вони почнуть кричати, що росіянображають, а Путін на виручку будь-куди введе війська…
Але виникає запитання: чому не затримано жодного з цих зарубіжнихгастролерів-бойовиків? Невже це так важко для СБУ, для МВС, коли регіонибуквально кишать заїжджими гастролерами, анексіоністськими штурмовиками? Чомуцього не вччинять майданівські сотні самооборони, чи цей міфічний якийсь "Правийсектор"? Треба, щоб весь світ побачив, дізнався, хто насправді організовуєспецконтингент для дестабілізації ситуації в Криму та на Сході України івстановлює замість державних прапорів ворожі триколори над органами влади врегіонах. Аморфність, бездіяльність, пасивністьукраїнських правоохоронців найбільше шкодить в боротьбі проти конквістадора.Невже це незрозуміло?
Росія веде агресивну пропагандистську компанію проти народу України.Здійснюється ганебна геббельсівська брехлива пропаганда з зомбуванням населенняпівдня і сходу нашої держави, які більше схильні дивитися саме російськітелеканали. І, мабуть, справедливо, що в складі РНБОУ з’явилася людина, яказаймається здійсненням інформаційної контрпропаганди. Правда, поки що це ніякне впливає на віроломство, нахабство ворогів. Вони успішно відключили в Кримувсі українські телеканали. На їх місце завели Росію-1, Росію-24, НТВ.
Чим відповідає РНБОУ? Терміново створює російськомовний і англомовнийтелеканали. Це все одно, що для підвищення народжуваності в регіоні завестислужбу свах. Чому?
Тому, що ці засоби масової комунікації потрібно ще з рік-два розігрівати,розкачувати. Їм потрібно шукати своїх телеглядачів. Це справа не для війни, якау нас уже триває декілька тижнів.
Важлива деталь. Коли Росія розпочала агресію проти України, розв’язалася торбаінформаційного начинку над Україною. Більшість телеканалів, які виходять через супутникистали розкодованими і їх нині вільно можуть приймати наші громадяни насвої сателіти. Зрозуміло, щоб годувати громадян незалежної держави своєю приманкою.А ось так званий 1-ий національний телеканал України, який має потужну мережупокриття, і далі залишається… підключем. Хочеш дивитися – плати гроші провайдерам.
Таке безглуздя! Навіть війна вносить корективи в плани тих, хто в усьомубачить лише гроші…
Мабуть, ніхто із РНБОУ ніколи не звертав увагу на те, скільки в наших містахі селах антен-коліс встановлено над будинками. Але туди не мають практичногодоступу ні Перший телеканал, ні УТР, який, до речі, є всесвітньою радіотелевізійноюслужбою України на закордон. А ось росіяни цей ресурс використовують вельми успішно.
Хіба не можна на базі вказаних вище телересурсів якраз і створити службиросійськомовного телебачення, а також англомовну редакцію? Буде повна дурня,якщо телеканали формуватимуть із чистого листа, які не мають своєї аудиторії…