Попри гучнідекларації можновладців щодо реформ, спрямованих на покращення бізнес-клімату,у 2017 році так і не було вжито радикальних заходів по боротьбі з корупцією,зниженню податкового та адміністративного тиску на бізнес, забезпеченню захиступрав та інтересів інвесторів та вирішенню інших життєво важливих для економікиУкраїни питань. Відтак, перед кожним бізнесменом постає питання, до чогоготуватися йому у 2018 році, які можливості відкриваються перед ним та якіризики і небезпеки на нього чекають. У зв’язку з цим, спробуємо окреслити, якіж стартові умови для бізнесу у 2018 році сформував законодавець.
Податки
Ще у 2014 році уряд пафосно обіцяв проведення податкової реформи вУкраїні, однак до цього часу так своїх обіцянок і не виконав. Державнуфіскальну службу України (далі – ДФС) не реформовано, адміністрування податківне відповідає викликам часу, система відшкодування ПДВ неефективна і т.д.
Очевидно, можновладці забули, що сплата податків – не одностороння дія, авзаємодія між платниками та державою. Корумпована податкова служба не стимулюєплатників податків виконувати свій обов'язок перед державою і навпаки. Відтак не вартодивуватися, що значна частина вітчизняного бізнесу знаходиться в тіні. Результат– держава продовжує недоотримувати доходи через те, що у бюджет не сплачуютьсяподатки та митні збори.
Не квапиться з податковою реформою і парламент. Традиційно під Новий рік парламентарі затвердили головнийфінансовий документ держави і зміни до правил оподаткування бізнесу. Так, 7 грудня 2017 року ВерховнаРада України прийняла Закон України «Про внесення змін доПодаткового кодексу України щодо забезпечення збалансованості бюджетнихнадходжень у 2018 році».
Зт.з. бізнесу на увагу заслуговує насамперед спроба законодавця вирішитипроблему, пов’язану з блокуваннямподаткових накладних при сплаті ПДВ. Жертвами безпідставного блокуванняподаткових накладних у 2017 році стала значна кількість добросовісних платниківподатків, оборотні кошти яких внаслідок цього «заморожувалися».
Дляунеможливлення безпідставного блокування ПДВ-накладних передбачено:
1) зупинення з 1 січня 2018року режиму блокування податкових накладних на 2 місяці.
Дляцього виключено п. 74.2 Податковогокодексу України (далі – ПКУ), згідно з яким в Єдиному реєстрі податковихнакладних (далі – ЄРПН) забезпечувалося проведення постійного автоматизованогомоніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригуваннякритеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації такихподаткових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН.
У свою чергу розробку критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупиненняреєстрації податкових накладних, переданоКабінету Міністрів України (раніше це входило до компетенції Мінфіну).
З оглядуна це, протягом перших двох місяців2018 року Кабмін зобов’язаний визначити порядок зупинення реєстрації податковихнакладних, а також забезпечити перегляд та приведення центральними органами виконавчої владиїх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом .
2) з 2 січня 2018 рокуреєстрація заблокованих податкових накладних відновиться у звичайному режимі крім:
податкових накладних , за якими станом на 01.12.2017 р. неподані пояснення і документи;
податкових накладних , за якими прийнято рішення про відмовув реєстрації і станом на 01.12.2017 р. не розпочато процедуру оскарження вадміністративному або судовому порядку.
податкових накладних , реєстрацію яких зупинено з 01.12.2017р. до набрання чинності цим Законом та за якими платником податку поданіпояснення і копії документів, реєструються в порядку, що діяв до набраннячинності цим Законом.
Якщо протягом 5 робочих днів не прийнято та/або не надіслано платникуподатку рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації податков их накладн их , реєстрація такихнакладних здійснюється на наступний робочий день за днем закінчення термінурозгляду пояснень і документів платника податку.
На жаль, підстав для оптимізму в плані зміни ситуації в сферіоподаткування на краще наразі не так багато. Наступний рік є передвиборним, атому марно сподіватися, що владі вдасться узгодити популістсько-соціальнероздування державних витрат з ефективним реформуванням податкової системиУкраїни. У зв’язку з цим, не важко спрогнозувати, що у 2018 році першочерговимзавданням ДФС буде пошук джерел наповнення бюджету. Серед основнихінструментів, які можуть використовуватися для виконання цього завдання,експерти виділяють:
- продовження практикиблокування податкових накладних;
- відтермінуваннязапровадження податку на виведений капітал замість податку на прибуток;
- звуження сфери застосуванняєдиного податку;
- поширення обов’язку позастосуванню касових апаратів на всіх підприємців;
- донарахування митноївартості;
- збільшення платежів по ПДФОта ЄСВ внаслідок збільшення розміру мінімальної заробітної плати;
- збільшення кількостіподаткових перевірок тощо.
Бухоблік по-європейськи
З 1 січня 2018 року українські підприємства повинні вести бухоблік іскладати фінансову звітність з урахуванням європейських правил. Такий обов’язок на господарські організаціїпокладається у зв’язку з набуттям з Нового року чинності Законом № 2164-VIII від5 жовтня 2017 року, яким вносяться істотні зміни до Закону України «Пробухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Зокрема, передбачено введенняу вжиток нової термінології, запровадження нової класифікації підприємстввідповідно до положень Директиви ЄС № 2013/34/ЄС , удосконалення порядку подання та оприлюднення фінансової звітності та ін.
«Розумний»мораторій на перевірки бізнесу
Прем’єр-міністр Володимир Гройсман анонсував, що Кабінетміністрів України планує в 2018 році ввести «розумний» мораторій на перевіркибізнесу. Цей «розумний» мораторій зайого словами покликаний зберегти високий рівень безпеки і не дозволити тиснутина бізнес.
Чи означають такі заяви очільника уряду реальнезменшення тиску на бізнес?
Чинний на сьогодні Закон України «Про особливостіздійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарськоїдіяльності» від 3 листопада 2016 року, яким було введено мораторій на плановіперевірки малого та середнього бізнесу, з 1 січня 2018 року втрачає чинність.
Крім того, слід мати на увазі, що дія цьогоЗакону і раніше не поширювалася на такі органи, як Державна фіскальна служба,Державна фінансова інспекція, Національна комісія, що здійснює регулювання усфері енергетики і комунальних послуг, Національна комісія з цінних паперів тафондового ринку, Національний банк України, Антимонопольний комітет.
Тому, варто констатувати, що особливих перепондля перевірок бізнесу у 2018 році не залишається.
Тим часом, контролюючі органи уже почалипідготовку до забезпечення «високого рівня безпеки бізнесу»
Так, 16 листопада 2017 року наказом Державної регуляторної служби України №139 було затверджено План здійснення комплексних заходів державного нагляду(контролю) на 2018 рік (далі – План).
Внесення підприємства до Плану є підставою для проведеннякомплексної планової перевірки.
При цьому, згідно із абз. 7 ч. 1 ст. 5 Закону України«Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарськоїдіяльності» суб'єкт господарювання має право відмовитися від проведеннякомплексного планового заходу державного нагляду (контролю) шляхом письмовогозвернення до Державної регуляторної служби України. У такому разі перевіркатакого суб'єкта господарювання проводиться згідно з річними планами органівдержавного нагляду (контролю).
Тобто, якщо на Вашому підприємстві заплановано комплекснупланову перевірку (за участю кількох контролюючих органів), Ви маєте право навідмову від проведення комплексної перевірки і можете наполягати на проведенніпланових перевірок окремими контролюючими органами.
З інформацією про включення підприємства до Плануздійснення комплексних заходів державного нагляду (контролю) на 2018 рік можнаознайомитися за посиланням https://ias.brdo.com.ua/.
22 грудня 2017 року на офіційному сайті Державної фіскальної служби Українитакож було опубліковано План-графік проведення документальних плановихперевірок платників податків на 2018 рік.
З інформацією про включення суб’єкта господарювання до Плану-графікупроведення документальних планових перевірок платників податків на 2018 рік,місяць початку запланованої перевірки, а також – чи буде вона проведенаодночасно з питань державної митної справи або з Державною аудиторськоюслужбою, можна ознайомитися за посиланням http://sfs.gov.ua/diyalnist-/plani-ta-zviti-roboti-/320874.html .
Аналогічна інформація про планові перевірки оприлюднюється на офіційнихсайтах й інших контролюючих органів.
Тому можемо констатувати, що у 2018 році контролюючими органами, які вжезайняли позицію «на старт», бізнесу буде приділятися значно більше уваги ніжостанніми роками.
Нові правила, за якими судитиметься вітчизнянийбізнес
З 15 грудня2017 року набрали чинності передбачені Законом України«Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільногопроцесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства Українита інших законодавчих актів» №2147-VIII від 03.10.2017 року масштабнізміни до процесуального законодавства. Тому у 2018 році бізнесу при зверненнідля захисту своїх інтересів доведеться керуватися ГПК, КАСУ та ЦПК, які були викладені у новій редакції.
У певніймірі ускладнює захист суб’єктами господарювання своїх прав та інтересів у судахі поетапне запровадження адвокатської монополії. Якщо раніше підприємство усуді, зазвичай, представляв штатний юрисконсульт, то з 2018 року в апеляційнійта касаційній судових інстанціях доведеться залучати адвокатів.
Захищатисвої права та інтереси у 2018 році бізнесу буде не тільки складніше, але йдорожче. Так, Законом №2147-VIII внесено змінидо Закону України «Про судовий збір», згідно з якими:
- збільшеномаксимальну ставку судового збору за подання заяви майнового характеру – з 150до 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
- розширеноперелік документів та дії, за які справляється судовий збір, а саме, доповненозаявою про видачу судового наказу (0,1 розміру прожиткового мінімуму дляпрацездатних осіб) та заявою про скасування судового наказу (0,05 розмірупрожиткового мінімуму для працездатних осіб);
- збільшеноставку судового збору за подання апеляційної скарги - з 110% до 150% ставки, щопідлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги;
- збільшеноставку судового збору за подання касаційної скарги - з 120% до 200% ставки, щопідлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Корпоративний сектор
Значні надіїу корпоративному секторі економіки у 2017 році покладалися на законопроект№4666 «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю». ОднакВерховна Рада України відправила 25 травня 2017 року проект Закону надоопрацювання. Відтак, більш як півмільйона ТОВ і ТДВ розпочинатимуть Новий ріку рамках звичного для них корпоративного законодавства.
Натомістьдля акціонерних товариства (далі – АТ) законодавцем приготовано ряд сюрпризів.
Так, з 1січня 2018 року до всіх публічних АТ, а також АТ, у статутному капіталі якихбільше 50% акцій належить державі, а також АТ, 50 і більше відсотків акцій якихзнаходяться у статутних капіталах господарських товариств, частка держави вяких становить 100%, починають застосовуватися вимоги Закону України «Проакціонерні товариства» (далі – Закону про АТ), згідно з якими:
- АТзобов'язане пройти процедуру включення акцій до біржового реєстру та залишатисяу ньому хоча б на одній фондовій біржі в Україні (ст. 24 Закону про АТ)
- уразі непроведення річних зборів АТ до 30.04.2018 року повноваження членівнаглядової ради припиняються, крім повноважень з підготовки, скликання іпроведення річних зборів товариства (ст. 53 Закону про АТ).
- наглядоварада АТ має включати щонайменше двох незалежних директорів (ст. 53 Закону проАТ).
- мінімальнакількість членів наглядової ради АТ не може бути меншою ніж 5 осіб (ст. 53 Законупро АТ).
- у АТобов'язково утворюються комітет з питань аудиту, комітет з питань визначеннявинагороди посадовим особам товариства (далі - комітет з винагород) і комітет зпитань призначень. Зазначені комітети складаються виключно або переважно із членівнаглядової ради АТ, які є незалежними директорами, і очолюються ними (ст. 56Закону про АТ).
- наглядоварада ПАТ приймає рішення з питань, що належать до компетенції комітету з питаньаудиту і комітету з винагород, виключно на підставі і в межах пропозиційвідповідного комітету. Якщо наглядова рада відхилила пропозицію комітету, воназазначає мотиви свого рішення і передає його комітету для повторного розгляду(ст. 56 Закону про АТ).
Крім того, 7грудня 2017 року набуло чинності Положення про встановлення ознакфіктивності емітентів цінних паперів і включення таких емітентів в перелікемітентів, що мають ознаки фіктивності, затверджене рішеннямНКЦПФР від 30 травня 2017 роки № 393. Таким чином, у 2018 році, якщоемітент відповідатиме хоч би трьом ознакам, НКЦПФР може включити його в списокемітентів, що мають ознаки фіктивності. Відносно емітентів з ознакамифіктивності, НКЦПФР виносить рішення про призупинення обігу цінних паперів,окрім операцій, пов'язаних з викупом цінних паперів, спадкоємництвом іправонаступництвом, а також з угодами, які здійснюються на виконання рішеннясуду, що набрало законної сили. Це рішення діє доки емітент не усуне ознакифіктивності.
Ринок землі
Не зважаючина те, що земельна реформа є важливою умовою програми співпраці України іМіжнародного валютного фонду, Верховна Рада України 7 грудня 2017 року продовжила мораторій на відчуженняземель сільськогосподарського призначення до 1 січня 2019 року. Тому Новий Ріквітчизняний аграрний бізнес уже традиційно зустрічатиме під гаслом «душу іземлю не продамо».
Напевно, щоу 2018 році МВФ тиснутиме на Кабмін при обговоренні умов надання наступнихтраншів. Однак, не факт, що це дасть реальний результат. Адже з наближеннямукраїнського суспільства до виборів імовірність проведення земельної реформи вУкраїні знижуватиметься.