На сучасному етапі вирішенню питань ефективногозалучення та використання інвестицій в економіку України поряд з корупцієюперешкоджає назахищеність інвесторів, особливо в корпоративному секторі.
Реальний стан правовогозабезпечення в Україні захисту прав інвесторів у корпоративному секторі може бутипроілюстровано на ситуації, що склалася в ПАТ «Укрнафта» та ПАТ«Укртранснафта». У цих акціонерних товариствах (далі – АТ) держава, володіючи(безпосередньо чи опосередковано) як інвестор контрольними пакетами акцій, рокамибула позбавлена можливості реально впливати на оперативне управління господарськоюдіяльністю цих підприємств, брати участь у розподілі прибутків, реалізаціїінших корпоративних прав. У результаті майно державного сектору економікивикористовувалось в інтересах потужної фінансово-промислової групи, а державний бюджет щороку втрачав мільярдигривень. І це при тому, що на сторожі інтересів держави, як інвестора, стоїтьпотужний державний апарат з законодавчими, виконавчими, правоохоронними ісудовими органами. Що в такому разі говорити про захищеність прав та інтересів звичайнихінвесторів.
У таких умовах пріоритетною метоюправового регулювання діяльності АТ стає запровадження ефективних правовихмеханізмів захисту прав інвесторів. Певні кроки у цьому напрямку уже робляться.
Так, 2 березня 2015 рокуВерховною Радою України у першому читанні було прийнято за основу проект Закону України про внесення змін додеяких законодавчих актів України щодо захисту правінвесторів (реєстр. № 2259) [ http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_2?pf3516=2259&skl=9 ] . 19 березня 2015 року парламентухвалив Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про акціонернітовариства» № 272-VIII, який був підписаний Президентом України 25 березня і опублікований 26 березня 2015року [ http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/272-viii ] .
Проектами зазначених Законів,серед іншого, передбачається підвищення рівня захисту правінвесторів в Україні через:
- запровадженняпохідного позову (право міноритарного акціонера подати позов в інтересах АТ провідшкодування збитків);
- впровадженнявідповідальності посадових осіб господарських товариств у випадку завданняшкоди товариству їхніми неправомірними діями;
- встановленняпорядку визнання правочину, вчиненого посадовою особою, недійсним та поверненняприбутку, отриманого за результатами такого правочину;
- наданняправа позивачу на отримання відшкодування від товариства своїх витрат у зв'язкуз судовим розглядом справи за позовом до посадової особи товариства провідшкодування завданих товариству збитків – у межах фактично одержанихтовариством сум;
- створенняумов для переходу квазі-публічних АТ у приватну форму;
- введенняінституту «незалежних директорів», які будуть представляти інтересиміноритарних акціонерів у публічних АТ;
- встановленнядетального регулювання угод із заінтересованістю, яке буде враховувати інтересивсіх акціонерів;
- запровадженняєдиного підходу до зниження кворуму для всіх АТ, в тому числі, у статутномукапіталі яких є корпоративні права держави і де вона є власником 50% і більшепростих акцій;
- удосконаленнямеханізму обрання кандидатів та діяльності органів АТ;
- встановленнязаборони зміни статутом АТ обсягу прав акціонерів щодо внесення пропозицій допорядку денного загальних зборів АТ, а також пропозицій щодо нових кандидатівдо складу органів товариства та порядку їх внесення;
-удосконалення механізму прийняття наглядовою радою АТ рішень у разідострокового припинення повноважень одного чи декількох членів наглядової ради;
-удосконалення механізму виплати АТ дивідендів, у т.ч. шляхом надання акціонеруправа звертатися до нотаріуса щодо вчинення виконавчого напису нотаріусом уразі невиплати АТ дивідендів ( забезпечує стягнення заборгованості у безспірному порядку ).
Надумку розробників проектів зазначених нормативно-правових актів, реалізація передбаченихв них законодавчих ініціатив забезпечить адаптацію законодавства України дозаконодавства Європейського Союзу в частині захисту прав інвесторів, надастьпозитивний сигнал для інвесторів (внутрішніх та зовнішніх), покращитьінвестиційний клімат та імідж України.
Загалом,запропоновані новації корпоративного законодавства відповідають актуальнимпотребам корпоративного сектора. На необхідності внесення наведених вищезаконодавчих змін неодноразово наголошувалось і науковцями, іюристами-практиками, і представниками бізнесу.
Позитивнооцінюючи вищеназвані зміни до законодавства, вважаємо необхідним, звернутиувагу і на приховані загрози законодавчих новел.
Так,запроваджувані правові механізми захисту прав інвесторів (похідний позов, притягненнядо відповідальності посадових осіб АТ, визнання недійсними правочинів товариствата ін.) на практиці можуть використовуватися для розпалювання корпоративнихконфліктів, рейдерства, корпоративного шантажу, усунення конкурентів тощо. Зменшеннюімовірності випадків зловживання акціонерами передбаченими законодавчиминоваціями правами могли б сприяти деталізація у законодавстві передумов та підставподання позовів, уточнення предмету позову, визначення підсудності зазначенихкатегорій справ.
Збільшеннякількості імперативних норм створює додаткові перешкоди АТ для організації корпоративнихпроцесів таким чином, щоб вони оптимально відповідали специфіці конкретноготовариства. До того ж, це підвищує ризик застосування фінансових санкцій до АТ,діяльність яких знаходиться у зоні постійного нагляду регулятора , наділеного повноваженням и «жорстко карати» порушників корпоративного законодавства.
Підсумовуючи викладене, зауважимо, що незважаючи напевні недоліки, у будь-якому випадку прийняття цих Законів є позитивним кроком,який свідчить про наміри держави реформува ти корпоративн е законодавств о з метоюзабезпечення дієвого захисту інвесторів АТ в Україні.