Запуск виробництва українських дронів у Німеччині вже в середині лютого та діючі лінії у Великій Британії підтверджують: українські технології стають частиною європейської безпекової архітектури.

Проте, як зазначають представники галузі, «ще не всі компанії відчувають достатній простір для ефективної роботи на зовнішніх ринках». Щоб політична воля реалізувалася на практиці, важливо синхронізувати стратегічні рішення з оперативними процедурами.

Тимчасові виклики імплементації

Восени 2025 року було прийнято рішення про перехід до моделі «керованого експорту» з посиленим контролем Міжвідомчої комісії з політики військово-технічного співробітництва та експортного контролю (МК ВТС). Це забезпечило необхідний рівень безпеки. Однак на етапі впровадження виникли тимчасові виклики: рутинні дозволи (виконання контрактів, імпорт комплектуючих, ремонт) перейшли до стратегічного органу, який фізично не розрахований на обробку великого обсягу поточних операцій.

Для повноцінного запуску експорту необхідно оптимізувати видачу дозволів, щоб підприємства могли швидко реагувати на попит партнерів, зберігаючи при цьому жорсткий державний контроль над чутливими технологіями.

Потенціал зростання

Український оборонно-промисловий комплекс має значний резерв: за оцінками експертів, завантажено лише 30–35% виробничих потужностей, а держава контрактує близько третини можливого обсягу. Відкриття експорту може забезпечити додаткові ресурси для масштабування виробництва, нових розробок та посилення постачань Збройним Силам України. Це не лише економічний, а й безпековий ефект: стабільні поставки компонентів партнерам (гільзи, корпуси, що повертаються як готові боєприпаси) зміцнюють довіру та інтеграцію в європейську оборону.

Виробнича кооперація та конкуренція

Українські підприємства вже є частиною безпекового поясу Європи. Технології, перевірені в реальних бойових умовах, мають високий попит. Для реалізації складних проєктів (наприклад, «експорт без вивезення» для комплектації) потрібна гнучка та швидка дозвільна система, що відповідає стандартам НАТО та ЄС. Ринок озброєнь дуже динамічний. Українські виробники на рівних конкурують з визнаним лідерами галузі, а технології, ефективність яких перевірена в бойових умовах — це беззаперечений аргумент для покупців. Тому важливо своєчасно реагувати на попит і не втрачати експортні можливості.

Пропозиція щодо оптимізації

Згідно з Положенням про МК ВТС, комісія покликана фокусуватися на стратегічних питаннях: координації органів влади, роботі в рамках Ради Україна — НАТО, формуванні векторів міжнародної кооперації та погодженні політично важливих контрактів.

Представники галузі пропонують такий розподіл повноважень, який збереже державний контроль і прискорить роботу:

  1. Міжвідомча комісія зосереджується на стратегічних рішеннях: експорт готових систем озброєння, ракетних технологій, дронів, а також будь-яких поставок за межі країн-партнерів НАТО.
  2. Державна служба експортного контролю (ДСЕК) отримує повноваження оперативно видавати дозволи на: експорт компонентів до країн-партнерів, операції з ремонту, «експорт без вивезення» та повернення продукції.

Такий підхід відповідає практиці країн НАТО, де стратегічні органи займаються ключовими рішеннями, а оперативні служби — іншими процедурами. Це дозволить масштабувати виробництво, збільшити постачання ЗСУ та посилити позиції України як надійного партнера.

Офіційне оголошення про початок експорту задає правильний напрямок. Тепер ключове — забезпечити ефективну нормативну базу, щоб українські технології працювали на перемогу та зміцнення європейської безпеки.