Рада зробила першийкрок до бюджетної свободи місцевих рад : сьогодні, 25 грудня, у першому читанні депутати підтримали поданіКабміном зміни до бюджетного кодексу щодореформи міжбюджетних відносин .
Уряд сподівається, що зміни до Бюджетного кодексусприятимуть запланованій децентралізації, відповідно, додавши місцевій владі(громадам) більше фінансової свободи. Дійсно, реформ а місцевого самоврядування татериторіальної організації влади вкрай необхідна країні. За умови запровадженнясамостійного формування місцевих бюджетів (у змінах БК закріплюються основніпараметри дохідної частини бюджетів), отриманого права на здійснення регіональних зовнішніх позик, місцева громада має «щедро» проводитигосподарювання (реформи, модернізацію застарілих галузей та сфер, що забезпечують їїжиттєдіяльність, покращувати соціально-економічні показники регіону). Якщорозглянути законодавчі ініціативи,то це цілковито ймовірно. Адже розширювати дохідні бази місцевих бюджетівбудуть шляхом:
- передачі з державного бюджету плати за надання адміністративних послуг (крім 50% адміністративного збору за держреєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців), державного мита;
- збільшення відсотка зарахування екологічного податку з 35 до 80%;
- закріплення за місцевими бюджетами податку на прибуток підприємств приватного сектора економіки (обласні бюджети – 10%);
- введення з 2015 року збору з роздрібного продажу підакцизних товарів (пиво, алкогольні напої, тютюнові вироби, нафтопродукти) за ставкою в діапазоні від 2% до 5% вартості реалізованого товару замість збору за виноградарство, садівництво та хмелярство, який буде надходити до місцевих бюджетів;
Проте, говорячи про «розширення повноваженьмісцевих органів влади в бюджетній сфері», урядовці запропонували, а депутатипідтримали, відрахування 25% надходжень від податку на доходи фізосіб (ПДФО) повсій країні та 60% відрахування для Києва.
Звісно, можнаподякувати Кабміну, який «змилостився» над столичним мером Кличком, який наполягав на тому, що податки киян мають залишатись уКиєві . Дійсно, Мінфін, що пропонув вилучати 75% ПДФО з Києва , знизив вимоги на вилучення до60%. Це при тому, що саме ПДФО на 2/3 наповнює міський бюджет. Це притому, що за 2014р. Київнабрав боргів на 10 млрд грн . Це притому, що у Київа є функції столиці...
«Попєрєднік»Азаров у 2010 р. був першим, хто «заліз до кишені» столичного бюджету: йогоміністр фінансів Ярошенко «наповнив» спустошений Сім’єю держбюджет, впершезапровадивши для Києва вилучення 50% ПДФО. З 2011р. Київ став єдиним містом вУкраїні, у якого щорічно вилучали від 6до 8 млрд грн .
Дещо, правдаповертали у вигляді цільових субвенцій , отримуючипо-перше, повний фінансовий контроль, по-друге –збираючи політичні бонуси. Одинз останніх прикладів взаємодопомоги - погашення заборгованості зрізниці у тарифах на теплову енергію, а також послуги централізованоговодопостачання та водовідведення , коли Києвудодатково виділили 248,6 млн гривень . Напротивагу місцевій владі, змушеній так-сяк латати бюджетні діри, уряд працюватиме на імідж, чекатимезвернень та прохань, і виділятиме місту зібрані з його ж мешканців кошти. Звісно,це важко назвати повноцінною децентралізацією.
Порівнюватиполітичну ситуацію 2011 та 2015рр неможливо внаслідок останніх подій цьогороку. Проте, ніхто не відміняв ст. 7Бюджетного кодексу, яка гарантує рівні умови розподілу благ між терит оріальнимигромадами. Ніхто не заперечує фактихронічного невиконання міського бюджету.
За умовбюджетної кризи більшість з нас зрозуміє відсутність інвестицій в столичнуекономіку, стагнацію міських реформ, відсутність реконструкцій та модернізацій. В реаліях, це важко назвати прогресивноюстратегією, рухом на перспективу. Особливо, розуміючи, що Київ дедалі більшевтрачає, ніж набуває.
Цього року (влітку2014) за рівнем стабільності та якостіохорони здоров'я, культури, екології, освіти та інфраструктури в цьому роціукраїнська столиця посіла в Рейтингу найбільш придатних для життя міст 124-те місце зі 140. Мінус ще 10% ПДФО (50% запопередній період +10% з 2015р), стають загрозою для політико-економічноїнезалежності улюбленого міста. Ну ідля добробуту його мешканців, звісно також.