Раптове підвищення цін пояснюється столичними чиновниками різкимзбільшенням собівартості в роботі водоканалів та неможливістю державикомпенсувати додаткові витрати з бюджету країни. Ніби все зрозуміло: важкаситуація з грошима у державі, порожній столичний бюджет... Однак чи можна було уникнутичергового підвищення тарифів? Давайте спробуємо розібратися в системі, якаформує наші платіжки, та яку найближчим часом чомусь ніхто не планує змінювати.
Необхідно уточнити: подорожчання торкнеться і тепла (+40%) і електроенергії.Постачальники виправдовуються стрімким подорожчанням цін на газ, падіннягривні, інфляцією і т.д. Хоча все це схоже на бажання різко підняти своїприбутки в той момент, коли народу не буде до них справи, тут головне країнузберегти. Нагадаю, що існує чітка формула здорової економіки – всі стратегічніпідприємства в руках держави, все інше в приватному бізнесі. У нас ця формула,на жаль, не працює…
Постачальники електроенергії. Нагадаємо, що всі Обленерго країни знаходятьсяу приватних руках. При цьому саму електроенергію виробляють державніпідприємства. Однак кінцеву ціну формують саме постачальники. Постачальникнакручує від 30% (фактично лише за транспортування). І не забуваємо, щоОбленерго є монополістом, тому ви будете вимушені або прийняти його умови, абоставити на балконі сонячні батареї чи вітряк на даху будинку, іншого варіантупросто немає. До речі, дуже багато електроенергії списується, як втрата притранспортуванні. Таким чином просто іде звичайне відмивання коштів в обхідподаткової.
Дуже зручним для постачальника є система розраховування тарифів напостачання гарячої води. Так у нас, на відміну від Європи, нарахування іде заспожиті куби води, а не гігакалорії. Тож не важливо скільки води ви злиєте, щобтаки отримати гарячу воду, чи наскільки сильно ця вода буде нагріта. Ви всерівно будете платити ціну за максимально гарячу воду.
З Облгазами ситуація така сама, неприємна, як і з Обленерго. 90% відсотківОблгазів у власності сумнозвісного Дмитра Фірташа. Київенерго належить РинатуАхметову. Обох навряд чи можна назвати патріотами України, однак два ключовихдля столиці підприємства належать саме цим олігархам. І, зрозуміло, що самевони будуть формувати ціну, яка вигідна лише їм. Саме вони, великі друзі Москви,в такий тяжкий час, наносять підступний удар у спину звичайного мешканцястолиці.
Що можна зробити в такій ситуації? Можна все змінити, але для цьогонеобхідна політична воля нової столичної та державної влади. Приватизації Київводоканалу,Київенерго та Облгазу проходили зі значним порушенням закону, фактично їхпросто передали у приватну власність двом олігархам. Чому ніхто з новітніхможновладців не ініціює процес їх повернення у держвласність? Чому наш мер неб’є на сполох, адже його киян просто обдирають як липку? Чому Київрада простозакриває очі на безпрецедентне підвищення тарифів? Ці питання мають ужесьогодні задавати кияни, інакше і ця влада буде не служити народу, априслужувати своїм передвиборчим спонсорам.