Чи закінчиться у Києві протистояння всіх проти всіх – Майданапроти нового складу Уряду, опозиції проти своїх же соратників по коаліції,столичної влади проти населення міста? Вибори міського голови та Київради, призначені на 25 травня цього року, таутворені Народні ради - поки що це тільки перший крок до встановлення в місті реального самоврядування.Врешті-решт, Майдан не стоятиме довічно, контролюючі озвучені під переможимигаслами обіцянки. Весна, тримісячна втома, початок сільськогосподарськогосезону та сезону відпусток, студентські канікули - ці та інші чинники значно послаблять активність населення уполітичному житті. Проте, розслаблятися зарано.
Київ - серце Євромайдану,столиця держави, місце пускового механізму будь-якого знакового явища: будь-тоув’язнення Тимошенко, мовний закон чи зміна проєвропейськогополітичного курсу держави. Варто нагадати, що саме з Києва беруть початокабсолютно всі протестні рухи, революції та майдани часів нашої незалежності. Починаючи з Революції на граніті 90-х рр., «України без Кучми» 2000-2001рр, Помаранчевоїреволюції 2004р, Податкового майдану 2010р. та Мовного майдану 2012р і до найтрагічнішого в історії молодої держави Євромайдану. Життя в обмін заправо відстоювати свої права.
Києву необхідні зміни: ентузіазм та глибока самосвідомість киян, якувони виявили протягом останніх 100 днівсвого життя, слід закріпити істинно народними виборними органами влади. Нетреба створювати «новий велосипед», механізм -Народні ради - районні ради депутатів - Київська міська рада депутатів - міськийголова –все ще надійний.
На вимогу Майдану та під його тиском, у всіх районахКиєва створені Народні ради – колективні органи управління з числа тих, комудовіряють і хто готовий взяти на себе тягар відповідальності за долю своїхгромад. Так, 3 лютого створена Народна радаДеснянського району, 7 лютого – Дніпровська Народна рада, 21 лютого з’явилася Народна рада у Оболонському районі, 22лютого -утворено Подільську, Солом’янську таШевченківську народні ради, 23 лютого- Дарницька, Печерська й СвятошинськаНародні ради. І поки не відбулися вибори, що могли бивідсіяти найгірших хабарників з владних кабінетів, Народні ради можуть стати альтернативою райдержадміністраціям.
Як і кошти, які 2010 році звільнилися після ліквідації районних рад, і які Олександр Попов, Леонід Черновецький ійого «молода команда реформаторів» обіцяли направити не тільки на розвитокінфраструктури столиці, а й на підтримку органів самоорганізації населення.Тобто будинкових, вуличних або квартальних комітетів, які найбільш наближені допотреб людей і знають, що потрібно городянам в тому чи іншому районі.
Доречі,у Законі України «Про органи самоорганізації населення», прийнятому ще в 2002році, зазначено, що відповідна місцева рада просто зобов'язана надаватиматеріально-фінансову допомогу в забезпеченні функціонування органівсамоорганізації. У законі навіть виписані організаційні та правові формидіяльності вищезазначених комітетів, а також закріплені гарантії для вільногоїх розвитку, щоб чиновники, у разі появи такого «бажання», не могли якимосьчином «тиснути» на територіальні громади. На жаль, коли кияни мовчки погодилисьз ліквідацією райрад, цього вони не знали. Тому, благі наміри самим статигосподарями у своїх дворах і під'їздах, розбилися об безгрошів'я, на яке сталанарікати центральна влада в Києві.
Так,в системі місцевого самоврядування районні ради займають дуже специфічне місце.Відповідно до законодавства України, райради отримують делеговані повноваженнявід міської ради. Проте, було би доцільно сьогодні на законодавчому рівні,зокрема у Законі «Про місцевесамоврядування» чітко визначити мінімальний перелік повноважень, які матимуть районні у містах ради таобсяг додаткових повноважень, які можуть бути делеговані їм міською радою. Зараз ці повноваження зведені до нуля: у вибудованій системісубординації київської влади поки що все замикається на Хрещатику,36.
Києвунеобхідне перезавантаження влади, і відновлення райрад – необхідний факт, невимагаючий додаткових аргументів «за». Найпершікроки контролю зі сторони суспільства за формуванням райрад полягають у виборностідепутатів. Згідно закону «Про вибори депутатів» відновити райради можна шляхом призначення першихмісцевих виборів. І не чекати 2015 року (коли мають відбутися чергові місцевівиборі).
ДоляКиївської міської ради та мера «всіхкиян» всім відома. Через «укріплення владноївертикалі» під одну політичну силу, Київ і киян, фактично, взяли в заручники:виборів мера городяни очікували 2 роки, депутатів Київради, роботу якихКонституційний суд «подовжив» на 2 роки, містяни терпіли рік.
Нідля кого не секрет, що головною причиною затягування прийняття рішення щодо виборіву столиці був катастрофічний рейтинг вКиєві як Партії регіонів, так і будь яких її представників. Наразі, після Євромайдану, впевнено можна сказати, що ні регіоналів, нікомуністів у бюлетенях 25 травня кияни швидше за все не побачать.
Правильний вибір у даному випадку і стане вічною пам’яттю всім героям Майдану. Голос кожного на виборчій дільниці, розумінняницьості «противсіхства» й неможливості ігнорування виборів, обов’язковійвідмові від «гречки, супового набору, 200-т гривень, квитка до кіно...», відподачок і блюзнірства – це Майдан. Справедливий, непоступливий, ворожий доузурпації й корупції, невгамовний своїм патріотизмом й шляхетністю.
Відтепер, майбутні народні обранці мають пройти не тількиморальну люстрацію, але й не забути, що кияни – це половина Майдану. Вони та їхпроблеми не розмокчуться, і за новоїнеобхідності, кияни активнозмобілізуються. Благо, є гіркий досвід.