Якщо в цій країні  є розкол, то він зовсім не територіальний, соціальний, класовий, мовний. Справжній розрив, який дійсно існує  – ціннісний, і розділяє між собою народ і владу: народ, який є джерелом влади і владу, яка служить мсвоєму народові. Євромайдан став явищем, яке красномовно засвідчило: розкол існує між людьми, які прагнуть до чесності, справедливості, рівноправ’я й свободи, та владою, яка давно перейшла всі моральні заборони.

Міфи, які роками формували політтехнологи з Банкової, водночас розсипались на дрібний попіл. Приїхавши в Київ, шахтар з Донецька, металург з Кривого Рогу і вчителька з Дніпропетровську зрозуміли, що всі казки, якими їх годували спікери від партії влади – не більше, ніж ілюзії. Якщо Донбас годує всю країну, то чому в Києві живеться значно краще, ніж у Луганську? Якщо Євромайдан фінансують американці, то звідки стільки охочих стати добровольцем?

Критично необхідно позбутися президента і уряд як таких, що не відповідають моральному рівню українців. Як тих, хто несе персональну відповідальність за поділ людей на клани, класи, сімї, ліквід/неліквід, плебс, чужих й непотрібних.

Євромайдан не може не перемогти.