Брехню можна класифікувати як поведінку з низьким рівнем ризику, якщо вона не завдає шкоди іншим, або як поведінку з високим рівнем ризику, якщо для її здійснення використовуються засоби, що можуть мати негативні наслідки (Gozna et al., 2001; Vrij, 2019).

Мова йде про класифікацію брехні за рівнем ризику, що означає, що варто оцінювати брехню не лише як морально “погану” чи “добру”, а з точки зору потенційних наслідків для інших і для самого брехуна, включно з соціальними та професійними взаємовідносинами.

Брехня з низьким рівнем ризику

Ця форма брехні не завдає шкоди іншим.

Наприклад, маленька біла брехня у побуті (“Ти виглядаєш чудово!”) не шкодить людині і може розглядатися як безпечна поведінка.

Ризик мінімальний, оскільки відсутні серйозні негативні наслідки для соціальних зв’язків або психологічного стану.

Відключити

У робочому контексті така брехня рідко впливає на ефективність команди або довіру між колегами.

Брехня з високим рівнем ризику

Вона може завдати шкоди іншим або собі.

Застосування методів із потенційно негативними наслідками - шахрайство, підробка документів, маніпуляції - може призвести до втрати довіри, юридичних проблем або психологічної шкоди.

У робочих взаємовідносинах, особливо якщо бреше керівник або лідер, наслідки можуть бути серйозними:

  • порушення довіри в команді;
  • зниження морального та психологічного клімату
  • падіння ефективності роботи та мотивації співробітників;
  • можливі юридичні або репутаційні наслідки для організації.

Оцінка ризику брехні базується на її потенційній шкоді та серйозності наслідків, а не лише на факті неправди. Такий підхід дозволяє більш об’єктивно аналізувати поведінку людей та її етичні, соціальні, психологічні й професійні аспекти, включно з впливом на команду та організаційні структури.

Відключити

Уявіть собі сцену: ви на роботі, і вас питають про виконане завдання. Ви трохи боїтеся, бо насправді не зовсім зробили все, як слід… і вирішуєте збрехати. Серце трохи прискорює ритм, долоні потіють, а у голові промайнула думка: “А якщо мене викриють?” Це момент, коли вмикаються дві надзвичайно людські емоції: тривога та провина.

Саме на таких ситуаціях досліджували вплив особистісних рис - особливо так званих «темних» (нарцисизм, психопатія, макіавеллізм) - на переживання тривоги та провини під час брехні, а також їхню здатність модулювати цей зв’язок.

Тривога і провина

Результати були досить прямолінійні: чим сильніша тривога під час брехні, тим інтенсивніше виникає провина. Можна уявити це як внутрішню хвилю: мозок сигналізує про ризик, серце прискорює ритм, а провина, немов тінь, слідує за вами крок у крок. Тут відчуття провини - це не просто моральний сигнал, це психологічний «барометр» небезпеки та соціальної відповідальності.

Тривога та психічне здоров’я

Цікаво, що тривога під час брехні найсильніше корелює саме з соціальною дисфункцією. Уявіть людину, яка відчуває тривогу на роботі або у колективі: вона може добре почуватися наодинці, але в соціальному контексті - губиться, не може виконувати ролі, відчуває дискомфорт у взаємодії.

Відключити

Інші аспекти психічного здоров’я, такі як депресія чи психологічний дистрес, виявилися менш пов’язаними з тривогою - ці емоції більш диференційовані та контекстуальні.

Темні риси особистості

Ось де починається справжня «магія» особистісних відмінностей:

Нарцисизм. Люди з вразливим нарцисизмом переживають тривогу і провину сильніше, бо вони гостро реагують на оцінку оточення. Навіть невелика брехня викликає у них внутрішній «шторм».

Психопатія. Люди з високим рівнем психопатії майже не відчувають провини, навіть якщо брешуть. Уявіть холодну раціональну машину всередині людини: зовнішня брехня — нуль емоцій, нуль провини.

Макіавеллізм. Ця риса не показує значного впливу на тривогу чи провину. Макіавеллісти можуть маніпулювати, але їхні внутрішні емоційні реакції під час брехні не виділяються.

Медіаційна роль темних рис. Темні риси діють як «фільтри», що модифікують наші емоції:

Нарцисизм підсилює провину та тривогу, особливо через вразливу складову — соціальну чутливість і самокритику.

Психопатія пригнічує провину, створюючи емоційний «щит».

Макіавеллізм майже не змінює реакцій.

Це дуже важливий висновок: темні риси - не просто статистична характеристика особистості, вони реально формують наше емоційне сприйняття брехні.

Провина і психічне здоров’я

Дослідження показали, що суб’єктивна та тимчасова провина пов’язані з погіршенням психічного здоров’я: тривога, депресія, соціальні труднощі. Це немов маленькі внутрішні тріщини, які з часом можуть призвести до серйознішого дискомфорту.

Об’єктивна провина, тобто реальна відповідальність за порушення правил, має слабший зв’язок з психічним здоров’ям - вона більш «зовнішня» і менш болісна всередині.

Отже, ми бачимо, що провина - це не просто моральне чи релігійне явище. Це психологічний маркер психічного стану. Її інтенсивність залежить від особистісних характеристик, і це дає нам потужний інструмент:

Для психологів і психотерапевтів - точніше інтерпретувати поведінку клієнтів.

Для бізнесу та управління - оцінювати, як індивідуальні відмінності впливають на моральну поведінку та соціальну взаємодію.

Темна тріада допомагає прогнозувати ризики психічного здоров’я, пов’язані із соціально аверсивною поведінкою, і зрозуміти, чому одні люди переживають брехню емоційно, а інші - майже безболісно.

У підсумку ми можемо уявити просту схему:

Брехня → тривога → провина → психічне здоров’я,

але вона модифікується темними рисами:

Психопатія — зменшує провину і тривогу.

Нарцисизм — підсилює їх.

Макіавеллізм — вплив майже відсутній.

Отже, провина - це багатовимірне психологічне явище, яке відображає внутрішній стан і соціальну адаптацію людини. Емоційні реакції на брехню є диференційовані і залежать від особистісних характеристик - і це, на мою думку, одна з найбільш захопливих граней людської психології, яку чудово показало дослідження Santos et al. (2024).

Тепер виявивши брехню і подивившись на те, як брехун реагує на власну брехню, ви зможете зрозуміти з ким маєте справу.