Помітив під своїми публікаціями про Президентскький клуб та загальні тенденції цього політичного сезону  обурення  деяких дописувачів від кількості кандидатів,що збираються брати участь у виборах.

Пані і панове, а що, вам вже не подобається представницька демократія?

Вам вже хочеться "керівної і спрямовуючої"?

Вам вже хочеться, щоб за вас хтось робив свій вибір?

З одного боку, наче плачуться, що "всі старі", нема "нових облич", як всі "забембали" тощо.

А як тільки хтось пропонує себе в якості нових політиків, то відразу: "це не серйозно!", "клоуни!" "хто ці всі люди?", "рвуться до корита" тощо.

І звідки братимуться нові політики, якщо ви зневажаєте навіть право українців не лише обирати, а й бути обраним?

Так, вже виглядає велетенським перелік кандидатів. Так, буде ще більше.

Але все це ще за грандіозної грошової застави - 2,5 мільйони гривень. Яка стримує деяких порядних, але незаможних людей. В той же час застава є засобом від перетворення списку кандидатів у перелік кілька сотень чи кілька тисяч бажаючих.

Та ті, хто наважуються - вони ж наважуються.

І вам слід навчитися не ганьбити всіх ініціативних, а намагатися розбиратися. В їхніх позиціях, в їхніх можливостях, в їхніх мотиваціях.

Це складно. Але так відбуватиметься дорослішання.

Вчіться розбиратися у політиках, і тих, хто намагається ними стати. Вони різні. Вони - ваше відображення.

Хочете,щоб країна розвивалася краще - шукайте серед них кращих.