Закони документів Седлі

Продовжуючи серію перекладів британських юридичних документів, не зміг пройти повз видатних «Законів Седлі», які точно відомі практикуючим в судах українським юристам з власного досвіду спроб та помилок.

Автор цих законів - The Right Honourable Sir Stephen Sedley. Сер Стівен Джон Седлі народився 9 жовтня 1939 р., британський юрист, Королівський радник з 1983 р. Він працював суддею Апеляційного суду Англії та Уельсу з 1999 по 2011 рік і був запрошеним професором в Оксфордському університеті з 2011 по 2015 рік.

ПЕРШИЙ ЗАКОН:

Документи можуть складатися в будь-якому порядку, за умови, що цей не є хронологічним, нумераційним чи алфавітний.

ДРУГИЙ ЗАКОН:

Документи ні в якому разі не повинні мати безперервну нумерацію сторінок.

ТРЕТІЙ ЗАКОН:

Дві копії будь-якого складного документу не повинні мати однакову кількість сторінок.

ЧЕТВЕРТИЙ ЗАКОН:

Кожен документ повинен бути не менше  ніж у трьох примірниках, розміщених у різних місцях.

П'ЯТИЙ ЗАКОН:

Будь-які важливі документи повинні бути упущені.

ШОСТИЙ ЗАКОН:

Щонайменше 10 відсотків документів мають повторюватися в матеріалах більше одного разу, в кожному томі.

СЬОМИЙ ЗАКОН:

Якщо це можливо,  то фотокопії мають бути нерозбірливими, скороченими або обрізаними.

ВОСЬМИЙ ЗАКОН:

(1) Принаймні 80% документів мають бути невідповідними (такими, що не стосуються справи).

(2) Адвокат повинен посилатися в суді не більше ніж на 10% документів, але вони також можуть включати будь-які невідповідні, які адвокат або соліситор вважає за потрібне.

ДЕВ'ЯТИЙ ЗАКОН:

Будь-який двосторонній документ має бути відтворений лише на одній стороні.

ДЕСЯТИЙ ЗАКОН:

Транскрипції рукописних документів мають бути настільки мінімально мати відношення до оригіналу, наскільки це можливо.

ОДИНАДЦЯТИЙ ЗАКОН:

3% усіх документів повинні бути перевернуті.

ДВАНАДЦЯТИЙ ЗАКОН:

Документи повинні зберігатися разом на абсолютний розсуд особи, яка їх збирає

від:

(1) сталевий швидкозшивач має бути, достатньо гострий, щоб поранити читача;

(2) скоба  степлеру має бути занадто коротка, щоб скріпити усю товщину аркушів у документі;

(3) скріплення біндером (або прошити документ) таким чином, щоб документ не можна було повністю відкрити; або

(4) кільця або швидкозшивач, настільки пошкоджені, що дві дуги не закриваються.