Мир багатокольоровий, в ньому мають право на існування безліч різних думок і підходів, які навіть конфліктуючи уживаються між собою. Війна чорно-біла, навіть якщо її назвати АТО. Ні, в ній є синє небо, зелена трава, червона кров, але війна однак чорно-біла, бо в ній є білі світлі і найкращі ми, чорні мерзотні і найгірші вони. Ми здогадуємося, що і серед фашистів були пристойні батьки, а серед російських інтервентів є непогані поети (одного такого навіть я знаю). Але якщо ми будемо думати, про позитивні риси вбивці, окупанта, грабіжника, то усе судове судочинство перевернеться із ніг на голову. Ми судимо людей не за їх риси характеру, інтелектуальний досвід, стосунки із мамою - ми судимо за їх конкретну дію. 
Якщо я кажу, що російські окупанти – це негідники, то це не означає, що кожен окремо не має позитивних рис. Це означає, що вони роблять вчинок, за який повинні відповідати перед Богом, перед собою, перед судом, але і перед нами. У нас не багато форм покарання. Куля або влучить, або пролетить поруч. От вам і чорно-білий світ, де колір - це не смерть, а життя без руки, без ока, або в каталці, є інший колір - життя без совісті, без честі, життя в умовах рабства. Кольорів багато, але всі вони чорні або білі. І це стосується будь-кого. Білі – це ми, а чорні – це вони. Ті хто вбиває наших бійців кулями або відкриваючи спину другові втечею. 
Потім, коли війна закінчиться, ми будемо знову розмальовувати світ. Помічати, що і серед наших достатньо різної гидоти, а серед їхніх чимало нормальних людей. І що зрадники можуть виявитися хорошими фізиками, а вбивці чудово водять автомобіль і блискуче готують пудинги для своїх донечок-красунь на вихідні. Тоді ми будемо зважувати усі за і проти. Синє додавати до жовтого, червоне до зеленого, розфарбовувати, зважувати, дискутувати, але для цього треба спочатку закінчити війну, яка для когось стане виграшем, а для когось поразкою. І саме з огляду на це наші кольори, як хамелеони. Почнуть мінятися. В який бік, що на що? Цього ніхто не знає. Але кожен із нас може вплинути на результат. Це і є справжнім щастям для справжньої людини – вміти і хотіти вплинути на результат. 
Сьогодні у нас один бажаний результат – це мир і перемога. Чи це два результати?!