Звернувся доПрезидента України з проханням внести зміни в Указ «Про опублікування актівзаконодавства в інформаційному бюлетені «Офіційний Вісник України»,виключивши з нього пункт про обов’язковість забезпечення друкованим виданням Вісникавсіх підприємств. А також до Прем’єр-міністра України – з проханням скасувати дорученняКМУ, на основі якого під час економічної скрути, підприємства примушують виписувати«Офіційний Вісник України».
Як стало мені відомоМінприроди, на основі згаданих норм, які пропонується скасувати, вимагає відпідконтрольних йому підприємств і установ забезпечити передплату бюлетеня «ОфіційнийВісник України» і щоквартально інформувати про виконання цього прохання.
Заповідники нерозуміють, навіщо їм або будь-якому іншому підприємству передплачувати Вісник,в якому лише інколи публікуються законодавчі акти, дотичні до їх роботи. Більшетого, всі ці законодавчі акти доступні в Інтернеті і функція Вісника сьогоднізведена лише до того, щоби мати офіційне посилання на дату опублікування акту.
Щоб виконати цю функцію,достатньо того, щоб на сайті Уряду зазначалася дата публікації акту. Аджепублікація - це не друк, а це факт оприлюднення, тобто дата оприлюднення. Встановитидату оприлюднення на будь-якому офіційному сайті не складає ніякої проблеми. Насьогодні ж редакція Вісника лише компілює інформацію і розповсюджує її напапері, в чому немає ніякої потреби і що є до того ж, екологічно шкідливим,адже вимагає знищення дерев, з яких виробляють папір. Тому перехід наелектронний оббіг інформації швидкий, дешевий, екологічно ощадливий і даєможливість ресурси підприємств використати на більш актуальні витрати. Необхідністьпереходу на використання інформації лише в електронної вигляді назріла вжедавно ( і цей спосіб зберігає і гроші, і природу). Але почати треба хоча б зцього безглуздого Вісника.
Інформаціянадійшла до мені від екологічних заповідників, і стосується нібито Мінрприроди,а насправді ця проблема набагато ширша і стосується всієї бюрократичної машиниУкраїни.
Ціна передплатиВісника складає 1500 грн. на рік. Підприємств і організацій, які мають йогопередплатити десятки тисяч. Тож йдеться про мільйони гривень, які марновитрачаються на макулатуру. На чому, зрозуміло, хтось конкретно наживається. Інасправді таким чином всі підприємства в системі міністерств змушуютьфінансувати структуру, яка надає непотрібні послуги за завищеними цінами, щовиглядає вкрай дивно в ситуації, коли кожне підприємство України має доступ доІнтернету і могло би отримувати інформацію безпосередньо з сайту Уряду (якийфінансується окремою статтею).