«Укрзалізниця»розказала, що вона є збитковою і вважає, що економічно обґрунтованим тарифом наперевезення пасажирів українською залізницею є тариф, підвищений відсьогоднішніх цін у 2,5 – 3 рази.
Таку відповідь яотримав від Державної адміністрації залізничного транспорту України «Укрзалізниця»на своє звернення щодо необхідності зменшення тарифів на перевезення пасажирів,багажу і вантажобагажу залізничним транспортом.
Замість того, щобшукати способи зниження собівартості проїзду залізницею, «Укрзалізниця» нарікаєна те, що перевезення пасажирів є збитковим і ціни на проїзд треба незнижувати, а навпаки підвищити. Таким чином, я отримав від чергового суб’єкта господарюваннячергове виправдання про те, яке нерентабельнеїхнє господарство, і що українці повинні мало не дякувати за те, що «Укрзалізниця»працює у збиток і не підвищує ціни на проїзд.
Якщо порівняти вартістьпасажироперевезень залізницею в Європі з цінами на квитки в України, то різницявиявиться не суттєвою по факту. Але якщо врахувати рівень зарплат і життя європейців,то ціни на квитки в Україні виявляться вищими. Більше того, суттєвим будевідмінність й у якості та кількості послуг, які в Україні не порівняно менші.
Про якийекономічно обґрунтований тариф йдеться, коли серед причин необхідності підвищенняцін «Укрзалізниця» називає компенсацію за зношення рейок. Пробачте, що більше зношуєрейки: пасажирські поїзди чи вантажні перевезення? Як на мене відповідьочевидна. Чому пасажири змушені з своїх кишень оплачувати ремонт рейок, якимищодня перевозять тонни продукції для продажу? Я вважаю, що гроші на ремонт залізничногополотна повинні надходити передусім від прибутків вантажних перевезень.
Я не здивований хронічноюзношеністю залізничного полотна, оскільки його, напевно, ремонтують так самопогано, як і автомобільні дороги по всій Україні - абияк за якістю і надзвичайнодорого за вартістю. В Україні навіть авіаційний транспорт, при відсутностіфактору ремонту повітряних доріг, залишається найдорожчим в Європі.
Влада робить всеможливе, щоб за відсутності достатнього рівня життя українці відмовилися відбудь-яких переїздів і жили кожен в своєму ізольованому анклаві. Адже так кудилегше поширювати міфи – галичанам про донецьких, а донецьким про галичан.
Переконаний, що напосади керівників департаментів і адміністрацій треба призначати не запринципом свій-родич-єнакієвський, а менеджерів, які вміють працювати в умовахнашої країни, а не розказувати про те, як було б непогано підвищити ціни.