Державна архітектурно-будівельна інспекція: бути чи не бути?

Питання реформування Державної архітектурно-будівельної інспекції України досить гостро стоїть вже довгий час. На жаль, цей орган є надзвичайно корумпованим. Розуміючи це, Міністерство розвитку громад та територій України розробило два проекти постанов, а саме: Проект Постанови Кабінету Міністрів України “Про оптимізацію органів державного–будівельного контролю та нагляду” та  Проект Постанови“Про ліквідацію Державної архітектурно-будівельної інспекції України та внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України”, які мали на меті вирішити ситуацію, що склалась.

Проте, на жаль, вказані проекти мають в собі суттєві недоліки, крім того, на жаль, вони не вирішують питання корупції в наданні адміністративних послуг та зниження рівня корупції в сфері містобудування.

Основними зауваженнями є наступні:

1) Створення законодавчих прогалин.

1) Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку надання адміністративних послуг у сфері будівництва та створення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва» встановлюється такий інструмент як «електронний кабінет замовника будівництва». Даний інструмент значно полегшує отримання адміністративних послуг у сфері будівництва та робить їх надання більш прозорими, оскільки обмежує вплив посадових осіб на прийняття рішень.

Відповідно до п.11 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 р. № 553 «термін “електронний кабінет” означає інформаційно-телекомунікаційну систему, що забезпечує електронний документообіг з питань здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю та консультування, функціонування якої забезпечується Держархбудінспекцією відповідно до законодавства з питань захисту інформації у порядку, визначеному Мінрегіоном. Електронний кабінет може бути інтегрований з іншими інформаційними системами державних органів, зокрема з Єдиним державним порталом адміністративних послуг». Змінами, що пропонуються Постановою Кабінету Міністрів України “Про ліквідацію Державної архітектурно-будівельної інспекції України та внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України” вилучається дане положення. 

Таким чином, положення про вилучення поняття «електронний кабінет замовника будівництва» суперечить чинному законодавству України, та може мати негативні наслідки. 

2) Чинним законодавством, а саме п. 9 Переліку органів ліцензування, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 05.08.2015 року № 609 вказано, що органом ліцензування об’єктів будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів із середніми та значними наслідками є Державна архітектурно-будівельна інспекція. Змінами, що вносяться Постановою Кабінету Міністрів «Про ліквідацію Державної архітектурно-будівельної інспекції України та внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України» це положення виключається. При цьому ліцензування будівництва об’єктів із середніми та значними наслідками (СС2 та СС3) передбачене п. 9 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про ліцензування господарської діяльності» та ч. 1 ст. 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Таким чином створюється законодавча прогалина щодо органу, що здійснює ліцензування в сфері містобудування.

3)Вноситься поняття «експертно-апеляційна рада», проте не визначається процедури оскаржень до такої ради.

Змінами, що вносяться Постановою Кабінету Міністрів «Про ліквідацію Державної архітектурно-будівельної інспекції України та внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України» вказується, що «Експертно-апеляційна рада є колегіальним органом та діє відповідно до положення, що затверджується Міністром. Експертно-апеляційна рада розглядає скарги фізичних та юридичних осіб щодо рішень, дій чи бездіяльності посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань архітектурно-будівельного контролю та нагляду». 

Проте положеннями не вносяться зміни до жодних законів України, пов’язаних з містобудівною діяльністю. По-перше, можлива колізія з іншими законодавчими нормами. По-друге, краще прописати повноваження та функції, а також процедуру оскарження до такої ради також на рівні законів. 

4) Реформування Державної архітектурно-будівельної інспекції відбувається на рівні Постанови Кабінету Міністрів України, а не закону, що спричинить колізії.

Створення Державної інспекції містобудування України та надання повноважень відповідно до Проекту постанови Кабінету Міністрів України “Про оптимізацію органів державного–будівельного контролю та нагляду” (тобто на підзаконному рівні) створює колізії з законодавством вищого рівня. Ч. 4 ст. 4 Закону України “Про основні засади державного нагляду у сфері господарської діяльності” встановлює, що виключно законами встановлюються органи, уповноважені здійснювати державний нагляд у сфері господарської діяльності, види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду, форми та спосіб здійснення заходів державного нагляду, санкції за порушення вимог законодавства та перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду припису, розпорядження або іншого розпорядчого документу. Тобто орган державного нагляду не може здійснювати державний нагляд  у сфері господарської діяльності, якщо він прямо не уповноважений законом на здійснення державного нагляду та не визначає повноваження такого органу під час здійснення державного нагляду.

Крім того, стаття 19 Конституції України, встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законам України.

Припинення проведення архітектурно-будівельного контролю.

П. 7 Проекту постанови Кабінету Міністрів України «Про оптимізацію органів державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду» пропонується зупинити дію Постанови Кабінету Міністрів від 23 травня 2011 року № 553 «Про затвердження порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю»  до початку виконання функцій і повноважень Державної інспекції містобудування України.

Таке положення може мати негативні наслідки для сфери будівництва, оскільки архітектурно-будівельний контроль покликаний запобігати самочинному будівництву та оберігати історичні споруди та архітектурні пам’ятки. Окрім того, без контролю об’єкти будівництва можуть нести загрозу для життя та здоров’я фізичних осіб. Після припинення такого контролю, відновлення його виконання може забрати  тривалий час. 

Узагальнюючий висновок: 

Таким чином, зміни, запропоновані Проектами постанов Кабінету Міністрів України “Про оптимізацію органів державного–будівельного контролю та нагляду” та “Про ліквідацію Державної архітектурно-будівельної інспекції України та внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України” містять низку зауважень, таких як законодавчі прогалини, нечіткість та відсутність необхідних адміністративних процедур, створення надмірних обтяжень для одержувачів адміністративних послуг, відсутність контролю в будівництві та колізії з існуючим законодавством.