Серцево-судинні захворювання, як вижити? Як дочекатися волі чиновників

Діяльність або бездіяльність Київської облдержадміністрації?  Частина IV. Кардіозахворювання й приречені українці.

За даними Міністерства охорони здоров’яУкраїни, в 2017 році серцево-судинні захворювання знову стали основною причиноюсмертності українців. Хвороби серця та судин зумовлюють майже дві третини всіхвипадків смерті, 66,3% від загального показника, й третину причин інвалідності.

Останнім часом всебільше лунає критики стосовно впроваджуваної в країні медичної реформи.Справедливі зауваження мають місце, але я зараз здивую багатьох людей – левову долю нагальних проблем людей, що маютьнайбільш поширені захворювання, можуть вирішити місцеві адміністрації тамісцеві ради, не очікуючи державної реформи. Саме так, вже сьогодні хворі моглиб отримувати гроші собі на ліки або операції, якби місцеві чиновники малибажання допомогти людям. Адже всі інструменти, а саме кошти та повноваження,задля цього в них є.

Зупинюся окремо напроблемах медицини. Якщо реформа МОЗ України розрахована на глобальні зміни тавіддалену перспективу, в регіонах радикальну зміну підходу можна булозабезпечити власними силами ще вчора. Для цього достатньо було всього лише неігнорувати проблеми мешканців регіону та брати ті кошти, що є, й своєчаснорозподіляти на нагальні потреби.

Як голова Постійноїкомісії з питань бюджету та фінансів Київської обласної ради в попередніхблогах цього тижня я розповідала, скільки саме десятків та сотен мільйонівгривен в Київській області лишилися неосвоєними. Це ті гроші, на які мали повнеправо мешканці Київщини, платники податків, а частина коштів була виділена державою в рамках субвенцій на конкретніцільові програми, в тому числу й медичну сферу.

Ще раз підкреслю те, прощо писала кілька днів тому: кошти вобласному бюджеті є, за 2017 рікКиївська обласна держадміністрація не дала ради майже двом мільярдамгривень  - вільних залишків бюджетнихкоштів на рахунках лишилося 1 984 959 200 грн.  Якби ці кошти, що обласні чиновники за цілийрік не зуміли спрямувати на ті програми, на які вони виділялися, зберігалися непросто «в скляних банках», а на депозитних рахунках державних банків, обласнийбюджет Київської області заробив би на відсотках до цих депозитів 85 млн.грн. щонайменше.(Детальніше про це  я говорила в матеріалі від 15.02.2017 р. «Не змогли підняти з землі гроші»).

На що б витратили ці 85млн. грн. якби спрямували б їх на медичні потреби Київщини? Подивіться на ці жахливідані. УВАГА - третина населення Київщинистоїть на кардіообліку. В Київській області з 1 700 000 мешканців 454 000осіб знаходяться на обліку у зв’язку із серцево-судинним захворюваннями. Майжепівмільйона громадян з усіх зареєстрованих в Київській області людей маютьзахворювання серцево-судинної системи.

А в той же час Київськаобласть не має фінансування черги хворих навіть на банальне стентування. Це при2 мільярдах неосвоєних коштів в минулому році. Певно, ми є регіон ізнайзаможнішими жителями, які просто не потрібна матеріальна допомога відобласної державної адміністрації.

В Київській області потребуютьстентування 2 000 мешканців області - це офіційні дані обліку хворих насерцево-судинні захворювання. Одне стентування в середньому коштує 60 – 70 000гривень, які люди всім світом збирають по крихтам аби врятувати людину, щопотрапила до лікарні для стентування. Дві тисячі людей потребують процедури,ціна життя для яких 130 млн. грн, 85 мільйонів з яких просто недозаробили, якбизберігали невикористані кошти на депозитних рахунках.

Трохи більше стамільйонів гривень – й 2 000мешканців Київщини вже завтра почнуть вірити, що вони мають шанс на життя таживуть в країні, в якій в них є не тільки обов’язки, але й права. В тому числіправо на життя.

Й не потрібно кивати накраїну загалом або недолугу медичну реформу Мінздраву – Київська область можеце зробити сама, просто прийнявши відповідну цільову програму. Вся статистиказахворювань серцево-судинної системи є у відповідному департаменті КОДА; чергалюдей відома, кошти є ще з того року. Але це невигідно владі, тому що так мидамо адресно гроші людям та медичним установам, допоможемо конкретно, без неофіційнихдомовленостей .

Київський обласний онкологічнийдиспансермаєпрекрасних кардіологів, але для того, щоб вони почали проводити операції зістентування, забезпечивши в них потребу мешканців Київщини а також надавати допомогумешканцям з інших регіонів України, їм потрібно купити ангіограф – високоточнийапарат для визначення місць закупорки судин та наявності в них тромбів. Цінапитання ангіографу: 40 мільйонів гривень. Що таке 40 млн. грн. при тихзалишках, які має обласний бюджет Київщини за 2017 рік? В нас лишилася рівнотака сума, 40 млн. грн. державної медичної субвенції, що не освоїли в минуломуроці й тепер їх просто  з’їдає інфляція.(Детально по сумах вільних залишків коштів я писала кілька в матеріалі від14.02.2018р. «Недбалість вартістю в тисячі життів»).

Чиновники всіх рангів з усіхвиступів та телеефірів кричать про круту децентралізацію, а в них за спиною вмирають люди від злочинноїбездіяльності чиновники-небожителі. Саме так - те, що відбувається зараз в Київській області по відношенню до медицини,охорони здоров’я та освіти з боку розпорядника коштів, яким є  Київська обласна державна адміністрація, цезлочин. Злочин перед людьми, мешканцями Київщини. Це не службова недбалістьа великий гріх перед Богом, тому що за цією усвідомленою бездіяльністю стоятьжиття людей. Й ми, депутати Київської обласної ради будемо в цьому  році наполягати, щоб за будь-яких обставинбуло відкрито фінансування й на програму «Онкологія», й на програму підтримкилюдей із серцево-судинними захворюваннями.

Тому, коли в нас уКиївській області кожного дня вмирає людина від хвороби серцево-судинноїсистеми, будь-то інфаркт або проблеми із судинами, перша відповідальність за цісмерті лежить на головному розпорядникові коштів, Київській обласній державнійадміністрації. Не провели роботу із аналізу та виявлення проблемних ділянок, нерозробили програм щодо перерозподілення існуючих коштів обласного бюджету нанагальні потреби, не направили гроші, які навіть «вибивати нізвідки» непотрібно. Але найгірше: знали, куди потрібні ці гроші, мали ті гроші нарахунках – та нічого не зробили.

Й нехай ті сотнімільйонів гривень, що облдержадміністрація не зуміла освоїти протягом минулогороку, та мільйони незароблених на рівному місці гривень депозитами допоможутьтим конкретним чиновникам з Київської ОДА, які за це відповідають, на зустрічах з родичами загиблих від їхньоїбездіяльності пацієнтів. А жертв своєї власної бездіяльності чиновники із міцносплячою совістю бачать навкруги себе повсюди. Це наші прості люди, які щодняходять із ними одними вулицями та стоять в одній черги у магазинах.

Люди, які на своє лиховважають, що той, хто йде працювати в державну адміністрацію, має високіморальні цінності й зробить все від себе залежне, аби не допустити злочинноїбездіяльності та бюрократії.