Хочу розпочатиобговорення схем реформ по-українські на прикладі такої галузі, як ветеринарна медицина. Реформиприкрої та недолугої, але, нажаль, з огляду на стан справ в сферіпрофтехосвіти, вже стандартної.
Два останні роки ветеринарнамедицина країни перебуває в стані реорганізації й фактично фінансуваласячастково за рахунок власного спецфонду (надходження доходів ветеринарноїмедицини), частково за рахунок коштів обласних бюджетів, відповідно до ст.90Бюджетного Кодексу.
Реформа полягає в наступному: ветеринарна медицина з вет.лікарнями таперсоналом передана в склад новоствореної державної служби захисту правспоживачів, куди передані санстанції, спілка захисту прав споживачів таветеринарна медицина як є. В житті маємо як в приказці: гладко було на папері, тазабули про яри.
В нас в Київській області діялапрограма підтримки ветеринарної медицини, яка передбачала, що видатки по заробітній платі та утриманнялікарень (мова йде, зокрема, про придбання матеріалів та обладнання длялабораторних аналізів) фінансуються з обласного бюджету.
Але, після того, як ветеринарнілікарні в квітні поточного року, згідно з реформою галузі, були передані всклад новоствореної державної служби, виникло питання - чи має право обласний бюджетфінансувати цю службу?
Чому виникає таке питання? Всепросто: положення про новостворену державну службу передбачає, що вонафінансується ВИКЛЮЧНО ЗА РАХУНОК ВИДАТКІВ ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ
З огляду на цей залізний аргументя підготувала відповідний депутатський запит на Міністерство фінансів таМіністерство юстиції й, фактично, цим запитом хочу розібратися із питанням, якмає відбуватися фінансування.
Як я зазначила на початку,реформування ветеринарної сфери точнісінько повторює наслідки реформуваннягалузі профтехосвіти, в якій мертвим каменем висить невизначеність таневідповідність передачі майна в комунальну власність, та ситуація з пільговимиперевезеннями немає прозорості в питанні« хто повинен давати гроші».
Реформа, яка має відбуватися, повиннавідбуватися на всіх рівнях. Той набір рухів від чиновників, що прагнуть працювати та жити по-новому, вчастині створення нових служб, управлінь та документів, в чомусь має ознакиреформувань, проте не має ознак здорового глузду. Заклади передаємо,але водночас залишаємо без фінансування. Бо невизначені чітко ані порядокфінансування, ані підпорядкованість майна.
Таке реформування породжує тотальне руйнування цих служб!
Озирніться: спалахи африканськоїчуми за останні роки викриваються все новими регіонами розповсюдження. Коли ми зараз усвідомлюємо, що ветеринарнамедицина має працювати як ніколи зважено та скоординовано, подібні новаторстванепродуманої реформи призводить до повного розбалансування й, як наслідок, повногорозвалу. А найстрашніше, що очікує ці галузі через недофінансованість - відтіккваліфікованого персоналу та спеціалістів. Люди, які не отримують зарплату та не мають повноцінного забезпечення власнихсоціальних потреб, будуть змушені шукати інше місце роботи. Як наслідок, зарік-півтора галузь втратить якісний кваліфікаційний склад професіоналівветеринарної служби, й суспільство матиме не тільки виникнення подібнихспалахів небезпечних хвороб, а загрозу продовольчій безпеці країни, тому щоодним з основних завдань ветеринарії є запобігання подібним виникненням йконтроль стан продуктів, що реалізовуються, від продовольчих ринків досупермаркетів.