Думаю, що більшість практикуючих юристівта адвокатів стикались зі справами по кредитним картам Приватбанку.
Якдіє Приватбанк?
Приватбанк видає особі карточку дляотримання виплат (заробітних плати, пенсії, стипендії), а до неї додає ще одну карточку,якою особа може і не користуватись, але якщо їй потрібно буде у невідкладнихвипадках отримати кредит, то вона активує карточку і зможе зняти необхіднусуму. В той же час ми не говоримо про те, що лише Приватбанк за власноюініціативою видає ці картки. Звичайно, серед громадян багато і таких, хтоспеціально отримує кредитні карти, знімає кошти, користується ними, але прицьому знають, що ніколи погашати заборгованість, що виникла – не будуть. Привидачі картки особу фотографують з карткою в руках, а також дають підписатиАнкету – заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг уПриватбанку. В даній заяві маленьким шрифтом зазначається, що при підписанніданої заяви особа погоджується з умовами та правилами надання банківськихпослуг.
Наче все нормально, карту отримав, коштиз неї зняв (а в деяких випадках і не знімав) та і Банк не докучає дзвінками пропогашення заборгованості. Подзвонить там раз в 3 роки, попросить погасити борг,хоча б гривень 10 на рахунок кинути і все. А потім через років так 5 – 7приходить позовна заява про стягнення заборгованості в розмірі 80000 тисячгривень, а то і більше, коли особа отримала кредитний ліміт у розмірі 2000 –5000 тисяч гривень. І тоді – то люди прибігають до юристів, тому що нерозуміють як таке могло статись і чому Банк так з ними вчинив!
Щоробити юристу?
Ми не будемо зараз навчати колег абонадавати якісь поради. Просто поділимось своїми, як-то кажуть, лайфхаками, тарозповімо, як діють наші юристи, після того, як отримаємо документи відклієнта. Отже, перш за все:
- звертаємо увагуна суму кредитного ліміту, зазначену саме в позовній заяві, а також на назвукартки, з якої знімались дані кошти. Досить часто, в позовній заявізазначається, що особа скористалась картою Голд та отримала кредит в розмірі5000 гривень. При цьому до позовної заяви додається Анкета – заява про видачукредитної карти Універсальна з кредитним лімітом в 500 гривень. Тобто, виникаєзапитання – чому Банком використовуються різні дані, по різним картам. А вседуже просто – споживачу було видано карту Універсальна, з кредитним лімітом в500 гривень, а потім, в телефонному режимі, кредитним ліміт було збільшено до5000 гривень. Такий ліміт передбачено картою Голд, проте клієнту вона невидавалась. Але нічого, напишемо так,можливо вони не помітять!
- подивитись врозрахунку заборгованості з якої суми та з якої дати розпочинається цейрозрахунок, а також, коли було здійснено останній платіж заборгованості. Впозовній заяві завжди зазначається, якого числа було видано карту та наданокредит, а потім вказується на те, що Банк свої зобов’язання за договоромвиконав, тобто передав кредит у розмірі, визначеному в заяві, а от клієнт,зобов’язання не виконує і тому Банк вимушений звернутись до суду. Але, коли мидивимось на розрахунок суми заборгованості, то заборгованість починаєрахуватись через 2-3 місяці після отримання карти, а то і через рік. Це вказуєна те, що Банк клієнту кошти не передавав, тобто у Банка відсутні документи, щопідтверджують факт отримання кредиту клієнтом. Також потрібно звернути увагу нате, коли було здійснено останній платіж по погашенню заборгованості, дляможливості застосування строків позовної давності. Проте, судові рішення в якихзастосовується позовна давність зустрічаються все рідше. Політика Банкунаступна – за 2-3 місяці до спливу строку позовної давності, подзвонитиклієнту, та попросити кинути на карту хоча б 10 гривень або вони будуть змушенізвертатись до суду. Клієнти поповнюють карту і строк позовної давності починаєрахуватись з дати останнього платежу. Далі Банк мовчить ще три роки, нараховуєвідсотки, штрафні санкції, а за 2 місяці до закінчення строків позовноїдавності – подає позовну заяву про стягнення заборгованості.
- вивчити анкету –заяву, уважно подивитись чи в графі «сума кредитного ліміту» зазначена сумаліміту чи графа взагалі пуста. Як вже зазначалось вище, в позовній заявівказується кредитний ліміт, встановлений в анкеті – заяві. Але ми частостикаємось з тим, що в анкеті – заяві, котра додається до позову – кредитнийліміт взагалі відсутній. Тобто, графа, де він має бути зазначений – пуста. Втакому випадку, можна говорити про те, що особа не зверталась до Банку зпроханням про видачу кредиту, оскільки сума бажаного кредитного ліміту невизначена.
- чи підписувалиськлієнтом усі частини так званого «кредитного договору». Банк завжди зазначає,що даний договір складається з декількох частин: анкети – заяви, пам’ятки клієнтата умов і правил надання банківських послуг. Як правило, в пакеті документів,що надходять до суду пам’ятка клієнта взагалі відсутня, а умови та правила –ним не підписані. Майже в усіх запереченнях до позовних заяв, представникиВідповідача про це зазначають, посилаються на статті Закону України «Про захистправ споживачів», в якому зазначається, що договір про надання споживчого кредитуукладається у письмовій формі, один з оригіналів якого передається споживачеві,а також визначено що саме повинно бути зазначено в кредитному договорі. Такі жположення містить і Закон України «Про споживче кредитування» (статті 12, 13),що набув чинності з червня 2017 року.
- Чи наявна пам’яткаКлієнта, що є невід’ємною частиною договору, а також чи визначено хоча б в якомусьдокументі, приєднаному до позовної заяви – відсоткова ставка за кредитом.Досить часто відсоткова ставка встановлюється у розмірі 20,40%, потім врозрахунках збільшується до 36%, а далі – до 40%. При цьому в жодному документіне зазначається яким чином встановлено таку відсоткову ставку, що вказує напорушення чинного цивільного законодавства, оскільки, в частині 2 статті 1056-1 ЦК України, зазначається, що розмірпроцентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплатиза кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику,наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку,строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Якаситуація з судовою практикою?
На жаль, новини невтішні. Вивчаючисудову практику, можу сказати, що справ, в яких Приватбанку відмовляють взадоволенні позовних вимог дуже мало. Навіть якщо суди першої інстанції відмовляютьв задоволенні, то апеляційна інстанція задовольняє апеляційну скаргуПриватбанку. При підготовці статті, знайшла для прикладу два судових рішенняВищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ (далі –ВССУ), в яких Приватбанку було відмовлено в задоволенні позовних вимог. А такожокрему думку судді Апеляційного суду Сумської області.
Справа №755/2307/17 , в якій зарішеннями судів першої та апеляційної інстанції Приватбанку було відмовлено узадоволенні позовних вимог, а ВССУ, було відмовлено у відкритті касаційногопровадження, оскільки, як було зазначено в ухвалі «згідно ч.2 ст. 337 ЦПК України не може бутискасоване правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальнихміркувань». У задоволенні позовних вимог Приватбанку було відмовлено, оскільки окрім анкети – заявиклієнтом більше не підписаний жоден документ, котрий Банк вважає частиноюкредитного договору, а також на підставі того, що пам’ятка клієнта, що єскладовою так званого кредитного договору – взагалі відсутня. Саме тому, наданідокументи вважати кредитним договором – не можна.
Справа№370/2869/15-ц .У даній справі, колегією суддів ВССУ, було прийнято рішення відхили касаційнускаргу Приватбанку. Дане рішення обґрунтовується тим, що Банком не доведенофакту видачі карти, про яку йшла мова в позовній заяві (банк надав заяву –анкету по зовсім іншому типу карти), не доведено факту видачі іншого типукарти, а також не доведено факту видачі кредитних коштів; розрахунок сумизаборгованості починається з 8000 гривень, а кредитний ліміт було встановленона 300 гривень.
Окремадумка судді Апеляційного суду Сумської області у справі №575/1215/16-ц . Д анадумка, звичайно, не має юридичної сили, проте хочу з Вами нею поділитись,оскільки вона містить положення, що можуть бути використанні нами при складаннізаперечень. В окремій думці, суддя звертає увагу на те, що договір клієнтом непідписувався, а тому порушено вимоги чинного законодавства щодо форми договору;в графі кредитний ліміт – не зазначено суми бажаного кредитного ліміту; номервиданої кредитної картки, термін її дії та з якими саме затвердженими Умовами іправилами, тарифами ознайомлена особа та на які дала згоду у анкеті-заяві - незазначено; анкета – заява не містить ознак узгодження в письмовій формі умовщодо розміру кредиту, процентів за користування кредитом, розміру пені таштрафу, виду виданої кредитної картки та її номеру, тощо.
Сьогодні, суди,у 80% справ стають на сторону Приватбанку. Проте, у більшості таких справ, Відповідач взагалі не з’являється на судовізасідання та не надсилає до суду жодних заперечень, суди видають заочнірішення, котрі будуються лише на документах та пояснення Приватбанку. Усправах, де з’являються Відповідачі, залучаються юристи/адвокати, подаються заперечення, витребовуютьсядокументи, назначаються експертизи – все – таки є шанс довести свою правоту таотримати судове рішення на користь Клієнта банку.