Згубний вплив ділової мети

Цю маніпулятивну технологію впливу на свідомість громадян нинішня влада опанувала швидко і не втрачає жодного шансу нею скористатися.

Так, днями на одному з ефірів, коли голові профільного комітету Верховної Ради дорікнули новацією Закону №466, яка збурила бізнес, а саме — застосуванням до всіх господарських операцій з нерезидентами принципу «ділової мети», у відповідь пролунало: «так це ще вони прийняли в 2019 році».

Вони, треба розуміти, — це ми, тобто представники минулої влади, до дій і рішень якої маю честь бути причетною.

Дійсно, після того, як 28 лютого 2019 року Верховна Рада України VIII скликання ратифікувала Багатосторонню конвенцію про виконання заходів, які стосуються угод про оподаткування, з метою протидії розмиванню бази оподаткування та виведенню прибутку з-під оподаткування» (конвенція MLI), підпункт 14.1.231 статті 14 Податкового кодексу «розумна економічна причина (ділова мета) — причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності» набув нового змісту.

Ратифікувавши MLI, Україна реалізувала кроки 6 і 14 плану дій ОЕСР з протидії розмиванню оподатковуваної бази і виведенню прибутку з-під оподаткування. (Плану дій BEPS), до якого приєдналася ще в 2017 році.

За допомогою конвенції Україна може змінювати угоди про уникнення подвійного оподаткування не з кожною юрисдикцією окремо (на сьогодні таких 77), а за спрощеною процедурою. Необхідною умовою для цього є внесення договірною юрисдикцією відповідної угоди про уникнення подвійного оподаткування до свого Протоколу про приєднання до MLI (ратифікація).

Principal Purpose Test, або тест ділової мети, є обов`язковим для застосування всіма країнами — підписантами MLI. Тест ділової мети застосовується до угод про уникнення подвійного оподаткування. Тобто пільги за угодами про уникнення подвійного оподаткування не можуть застосовуватися, якщо отримання таких пільг було однією з основних цілей здійснення операції.

Наприклад, українська компанія-резидент вирішить виплатити дивіденди, роялті та інші доходи з джерелом походження з України на користь компанії, що є податковим резидентом Кіпру. Щоб застосувати пільгову ставку податку, потрібно буде довести, що отримання кіпрською стороною таких доходів не є основною метою існування кіпрської компанії. Для цього потрібно підтвердити автономність кіпрської «дочки»: компанія має функціонувати (здійснювати поточні операції, витрати), володіти достатньою кількістю людських і матеріальних ресурсів (наявність приміщення, кваліфікованого персоналу), мати певні логістичні переваги тощо.

Так, можуть виникати питання і щодо чи то посередництва при закупівлі, чи то продажів, коли українські компанії використовують бізнес-моделі задля оптимізації прибутку в Україні.

Тому експерти радять, зокрема, подбати про підтверджувальні документи щодо доцільності існування господарських відносин із такою структурою.

 Ну, а поки справи щодо доведення розумної економічної причини застрягли в судах, а податківці й самі до ладу не знають, що робити з такою «бідою», як ділова мета, монобільшість вирішила розширити права фіскального органу — органу, який НЕ РЕФОРМОВАНИЙ, часто опиняється в епіцентрі корупційних скандалів, зате відтепер буде оцінювати всю господарську діяльність (!!) і всі операції підприємств (!!) на предмет наявності ділової мети.

По-перше, Законом №466 було значно розширено (а вірніше, додано) визначення у підпункті 14.1.231 статті 14 щодо «економічного ефекту» та «господарських операцій і зіставних умовах». Вони перевищують вимоги, які необхідно було б внести до законодавства задля виконання ратифікованого протоколу MLI.

По-друге, тим же Законом №466 додано новий підпункт 140.5.15 статті 140, яким передбачено коригування (збільшення) фінансового результату до оподаткування в частині витрат без економічного ефекту.

В умовах, коли господарська діяльність підприємств в усьому світі зазнає згубного впливу від коронавірусу та економічної кризи (скорочено — коронакризи), такі зміни до податкового законодавства України виглядають не тільки несвоєчасно й недоречно, а й цинічно, адже торкнуться всіх великих і середніх платників, які працюють з нерезидентами.

Мабуть, причина прийняття законопроекту №1210, який став Законом №466 (і був підписаний Президентом через чотири місяці після прийняття) криється у теоретичному замість практичного, у дилетантському замість професійного підході до регулювання всіх сфер суспільного життя. І накладається на всі ці якості ще й невміння виправляти помилки нинішньої влади, яка «ділову мету» своїх недолугих законів шукає не у власних головах, а в діях попередників і винуватості платників податків. А цей вірус є значно небезпечнішим, ніж усі інші, які Україна переживала, переживає і ще переживе й стане сильнішою.