І скільки б не говорив про це бізнес, скільки б не було судових рішень на користь платників податків та круглих столів, де керівники податкової обіцяли розібратись в цій ситуації, ситуація не змінюється.

Паралельно з цим ті платники податків, які не отримали податковий кредит від своїх контрагентів, починають шукати способи компенсації втрат та закриття дірок у своєму бюджеті.

Як наслідок, останні декілька років формується цілий пласт судової практики –спори щодо стягнення коштів за незареєстровані податкові накладні.

Із останніх найбільш цікавих є рішення Верховного Суду в справі № 916/334/22 від 15.06.2023. У даній справі було встановлено, що «факт відсутності реєстрації податкових накладних у ЄРПН через нездійснення контрагентом за договором відповідних дій або через  відмову податкового органу у їх реєстрації є достатнім доказом протиправної поведінки відповідача, порушення ним господарського зобов’язання - наданої ним гарантії того, що контрагент за договором матиме право на користування податковим кредитом у розмірі суми ПДВ, який визначено договором у складі ціни».

Як люблять говорити в таких випадках гросмейстери – шах і мат.

Відключити

По-перше, маємо ситуацію, коли суд, фактично не розбираючись, які причини призвели до нереєстрації податкової накладної, чи винен в цьому власне контрагент, чи відбулись протиправні дії з боку третіх осіб, –  зобов’язує одну зі сторін сплатити грошові кошти в сумі незареєстрованого ПДВ іншій стороні.

По-друге, суд перетягує податкові відносини в господарські, тим самим ігноруючи саму природу ПДВ, і дозволяє стягнути з рахунку підприємства живі кошти, в той час як контрагент недоотримав не гроші на розрахунковий рахунок, а податковий кредит. 

От і виходить, що «косячать» (блокують податкові наклдані) одні, а відповідають за це інші…