Угода проасоціацію передбачає для України до 2025 року обов'язкову імплементацію близько350 європейських актів, директив та регламентів. 2016 рік не виправдав нашихєвроінтеграційних очікувань: в році, що минає, Україна зобов'язалася адаптувати44 акти ЄС в сферах енергетики, навколишнього середовища, громадськогоздоров'я, соціальної політики, діяльності компаній, оподаткування і державнихзакупівель.
Більшуспішними сферами стали державні закупівлі та енергетика, де ведеться системнаробота по наближенню українського законодавства до законодавства ЄС. В іншихсферах завдання по інтеграційних зобов'язаннях знаходяться на різних стадіяхвиконання: від законодавства, що регулює справляння акцизного збору, де дляповної імплементації вимог ЄС залишилося прийняти декілька технічних правок, дорегулювання в сфері навколишнього середовища, де адаптація відбувається занадтоповільно.
Найбільшоюперешкодою для своєчасної адаптації норм ЄС в Україні стало затягуванняпарламентом розгляду і прийняття відповідних законопроектів, повільна ізабюрократизована процедура узгодження проектів нормативно-правових актів, атакож недостатня здатність державних органів розробляти кваліфікованідокументи.
Можнавважати успішною адаптацію нормативної бази, здійсненої командою Міністерстваекономічного розвитку і торгівлі України, у сфері державних закупівель. Бувприйнятий таким, що виключає корупційну складову, документ «Дорожня карта усфері державних закупівель», де означено вимоги до процесу укладення договорівпро закупівлю, а також розділені повноваження між МЕРТ та Антимонопольнимкомітетом України (АМКУ) як органів, де перший повинен визначати державнуполітику в сфері державних закупівель, а другий - контролювати прийнятідержзамовниками рішення.
За кількаднів до Нового 2017 року Україна отримала другий транш фінансової допомоги ЄС всумі 55,125 млн. євро згідно з Угодою про фінансування, укладеною 2014 року.
Йдеться проугоду, яка більш відома як "Контракт з будівництва держави" (Statebuilding contract). Вказані безповоротні ресурси надані Україні за результатамипроведення Європейською комісією оцінки впровадження реформ у сферах боротьби зкорупцією, поліпшення системи державних закупівель, забезпечення прозорості тапідзвітності в сфері управління державними фінансами, реформи структурдержавного управління, реформування системи надання адміністративних послуг,впровадження конституційної реформи і гармонізації виборчого законодавства ірегламентів про фінансування політичних партій.
Серед низкидокументів про співробітництво між Україною та Євросоюзом у році, що минаєпідписано Угоду про антикорупційну ініціативу ЄС в Україні. Угода базується нарезультатах імплементації Плану дій щодо лібералізації ЄС візового режиму дляУкраїни, виконання угоди для України з розвитку проекту ЄС «Підтримка реформ усфері юстиції», імплементації Програми рамкової співпраці між ЄС та РадоюЄвропи для держав Східного партнерства.
Черезслабкість кадрового ресурсу державних органів, виконання євроінтеграційнихзобов'язань здійснюється несистемно. Там, де відповідальні виконавці мають високукваліфікацію, діє ефективна комунікація на рівні Кабміну і парламенту - процесадаптації йде успішно, там, де цього немає - пробуксовує.
Насьогоднішній день законодавець залишається слабкою ланкою в процесієвроінтеграційних реформ. Чимало проектів нормативно-правових актів блокуютьсяна етапі підготовки до розгляду і власне голосування. Це відбувається черезслабку мотивацію і нерозуміння важливості європейського законодавства народнимидепутатами, а також через непопулярні та нерідко досить жорсткі вимоги ЄС доадаптації національного законодавства.