Взаємодія органів влади з громадськістю в розробці гуманітарної політики
Представники влади, які налаштовані здійснювати реформи та активна частина громадськості добре усвідомлюють, що питання формування системи зовнішнього громадського контролю, прозорості політичних та управлінських рішень, необхідності незалежних громадянських експертиз та підзвітності влади громадськості є нині найактуальнішими в Україні. Ситуація об'єктивно склалася на користь того, щоб взаємовідносини влади та громадськості перейшли на якісно новий рівень - рівень партнерства.
Виходячи на цей рівень, Україні необхідно суттєво змінити бачення ролі громадянина у політичному, економічному і соціальному житті країни. Українській державі необхідна цілісна політика гуманітарного розвитку, відповідна її модернізаційним та безпековим викликам.
Гуманітарний розвиток – це така модель політики, яка орієнтована на максимальне розкриття потенціалу кожної людини і соціуму в цілому, створення гідних умов для реалізації всіх інтелектуальних, культурних, творчих можливостей людини і нації[1].
У політичному вимірі перехід до гуманітарного розвитку передбачає досягнення найвищих ступенів свободи особистості і водночас передбачає її готовність брати відповідальність за себе, свою родину, місцеву громаду і країну.
Розглянемо основні тенденції розвитку системного діалогу громадськості та органів державної влади саме в розробці і реалізації гуманітарної політики.
У 2012 році Президент України своїм Дорученням дав старт обговоренню проєкту Концепції гуманітарного розвитку України до 2020 року (далі – Концепція) [6], а вже згодом з листом щодо обговорення Концепції звернувся до керівників вітчизняних закладів вищої освіти МОН (тоді – МОНМС) України [7]. Появі зазначених документів передувала підготовча робота фахівців НАН України, які, у співпраці з членами Громадської гуманітарної ради при Президентові України[2], розробили та запропонували громадськості проєкт Концепції [3]. Утім, попри активну роботу громадськості, науковців і частини політикуму доведення Концепції до необхідного якісного рівня з подальшим її ухваленням Верховною Радою не відбулося [3].
Ухвалення єдиного концептуального документа (Концепції, Стратегії) в гуманітарній сфері могло б стати важливим консолідаційним чинником для українського суспільства. При цьому слід зауважити, що вже були розроблені певні проєкти концептуальних документів («Концепція розвитку гуманітарної сфери України» та вищезгадана «Концепція гуманітарного розвитку України на період до 2020 року» тощо), які, за умови їх певного доопрацювання та актуалізації деяких положень, цілком можуть бути корисними донині.
В умовах відсутності загальнодержавних стратегічних документів, прикладом успішної взаємодії органів влади з громадськістю в розробці і реалізації гуманітарної політики на регіональному рівні, зокрема у Чернівецькій області, варто відзначити розроблення Стратегії розвитку Чернівецької області на період до 2027 року (далі – Стратегія). В ній однією із стратегічних цілей є «розвиток людського капіталу, як основи соціально-економічного зростання», до складу якої входить оперативна ціль «підвищення якості освіти та розвиток науки». Розроблення Стратегії, проведення SWOT-аналізу та визначення сфер smart-спеціалізацій здійснювалось у процесі відкритого обговорення за участю представників суб'єктів регіонального розвитку та громадських організацій.
Що стосується взаємодії органів виконавчої влади з інституціями громадянського суспільства, то і тут є можливість доволі ефективно використати потенціал гуманітарної політики. Таку можливість надає Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку проведення конкурсу з визначення програм (проєктів, заходів), розроблених інститутами громадянського суспільства, для виконання (реалізації) яких надається фінансова підтримка» від 12 жовтня 2011 року № 1049 (зі змінами) [4]. Структурні підрозділи Чернівецької обласної державної адміністрації, зокрема Департамент комунікацій, управління культури, Управління молоді та спорту здійснюють проведення вищезазначених конкурсів.
Варто зазначити, що Планом заходів з реалізації у 2020 році Національній стратегії сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні на 2016 – 2020 роки важливу роль відведено сприянню участі громадськості у формуванні та реалізації державної, регіональної політики, вирішенні питань місцевого значення [5].
Дослідженням на регіональному рівні питання стану сучасної ситуації в гуманітарній сфері з врахуванням процесу децентралізації висвітлено у статті А. Круглашова та Н. Сабадаш «Соціально-гуманітарні виміри діяльності новостворених об’єднаних територіальних громад у Чернівецькій області» (Муніципальні читання імені Антона Кохановського 14-15 листопада 2019 року).
Останнім часом увиразнилися найважливіші тенденції взаємодії влади з громадськістю, яка відбувається у в основному у напрямку формування дорадчих експертно-консультативних органів - громадських рад при центральних і місцевих органах влади (відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання щодо забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики»). Дійсно, сьогодні при більшості міністерств, державних комітетів та місцевих органах влади існують громадські ради. До прикладу, успішним прикладом здійснення публічних консультацій з громадськістю у Чернівецькій області є функціонування наступних консультативно-дорадчих органів у сфері гуманітарної політики: Громадська рада при Чернівецькій обласній державній адміністрації; Громадська рада з питань освіти і науки при Департаменті освіти і науки облдержадміністрації; Молодіжна рада при Чернівецькій обласній державній адміністрації (створена у 2020 році) тощо. Основними завданнями вищезазначених рад є: сприяння реалізації громадянами конституційного права на участь в управлінні державними справами; здійснення громадського контролю за діяльністю облдержадміністрації; сприяння врахуванню громадської думки під час формування та реалізації державної політики.
У зв’язку з пандемією коронавірусу COVID-19 та запровадженням карантину, здійснення публічних консультацій відбувається з використанням форм дистанційного спілкування (онлайн). У серпні 2020 року здійснено експертне обговорення щодо створення Єдиної онлайн-платформи для взаємодії органів влади та інститутів громадянського суспільства «ВзаємоДія»[1]. Розробка платформи «ВзаємоДія» – це знакова подія, адже вона передбачає нову якість взаємин та формування взаємної довіри між владою та громадянами. Платформа стане складовою виконання Програми ООН Відкритого Уряду в Україні, єдиним майданчиком, на базі якого можна буде долучитися до обговорення державних рішень, подати звернення, петиції, взяти участь у конкурсі проєктів інститутів громадянського суспільства тощо. Метою платформи «ВзаємоДія» є формування довіри між владою і громадянським суспільством за допомогою сучасних інструментів взаємодії, що будуть максимально зручними для усіх.
[1] Визнання у проєкті Концепції гуманітарного розвитку України на період до 2020 року.
[2] У 2015 році була ліквідована Указом Президента України від 28 квітня 2015 року № 246/2015
Список використаних джерел:
1. «ВзаємоДія» на старті: Уряд разом з партнерами створює Єдину онлайн-платформу для взаємодії органів влади та інститутів громадянського суспільства»
2. Бульба В. Г. Громадські гуманітарні ради як інструмент вдосконалення державної гуманітарної політики / В. Г. Бульба, А. В. Меляков [Електронний ресурс] // Державне управління: удосконалення та розвиток [Електронне наукове фахове видання]. – 2011. – № 3
3. Меляков А. В. Концептуальні підвалини гуманітарної політики України: до історії формування
4. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку проведення конкурсу з визначення програм (проектів, заходів), розроблених інститутами громадянського суспільства, для виконання (реалізації) яких надається фінансова підтримка» від 12 жовтня 2011 року № 1049
5. Розпорядження КМУ від 8 липня 2020 року № 839-р «Про затвердження Плану заходів на 2020 рік щодо реалізації Національній стратегії сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні на 2016 – 2020 роки»
6. Щодо громадського обговорення проекту Концепції гуманітарного розвитку України: Доручення Президента України від 25 травня 2012 р. №1-1/1319
7. Щодо обговорення Концепції гуманітарного розвитку України на період до 2020 року: Лист МОНмолодьспорт від 20.08.12 р. № 1/9-584
