Досвід і перспективи європейських студій в системі загальної середньої освіти
Вивчення європейської інтеграції та ЄС, співпраці ЄС-Україна завжди було одним з пріоритетних напрямків дослідження.
За результатами загальнонаціонального опитування[1], проведеного у серпні 2018 р. Фондом «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва спільно з Київським міжнародним інститутом соціології, трохи більш як половина населення України вважає, що Україні потрібно стати членом Європейського Союзу, близько третини з цим не згодні, і майже кожний десятий не визначився зі своєю позицією. Ставлення до членства в ЄС залежить від регіональних відмінностей. Найбільше хочуть бачити Україну в ЄС на Заході (79%) та в Центрі України (58%). Натомість на Півдні та Сході більшість респондентів наразі не поділяють євроінтеграційних прагнень - 58% та 57% відповідно в цих регіонах не вважають, що Україні потрібно стати членом ЄС[2]. Основними перевагами від членства в ЄС українці вважають підвищення життєвого рівня людей (38%), сприяння боротьбі з корупцією (27%) та вільне пересування людей за кордон (26%). Кожний п'ятий громадянин очікує, що членство України в ЄС сприятиме більш вільному доступу молоді до навчання в європейських університетах (21%). Водночас 26% опитаних українців вважають, що жодних переваг від членства в ЄС Україна не матиме. Регіональні відмінності існують і в уявленні про переваги від членства в ЄС. Зокрема, якщо на підвищення життєвого рівня сподіваються 52% жителів Заходу, то в Центрі таких 40%, а на Півдні та Сході лише 27% і 26% відповідно. Не бачать жодних переваг у членстві України в ЄС 53% мешканців Сходу, 36% - Півдня і значно менше таких у Центрі (22%) і на Заході (8%). Абсолютна більшість населення (60%) вважає, що Україні важливо продовжувати проєвропейські реформи, навіть якщо ЄС не надаватиме державі перспективи членства. У регіональному розрізі найбільше поділяють думку про необхідність продовження проєвропейських реформ безвідносно до перспективи отримання членства в ЄС саме жителі Заходу (78%) та Центру (67%), тоді як помітно менше прихильників цієї думки серед жителів Сходу (48%) та Півдня (38%).
У відповідь на запитання хто, які сили найбільш активно сприяють процесам європейської інтеграції України, 44,5% опитаних назвали Президента, 27,6% - уряд, 14,8% - Верховну Раду.
В українському суспільстві поступово зростає кількість людей, які вважають себе європейцями - 48% опитаних. Найбільш виражена європейська ідентичність у жителів Заходу (61%) та Центру (51%). Натомість меншою мірою вона проявляється серед мешканців Півдня (28%) та Сходу (22%). Для того, щоб відчути себе європейцями, українцям передусім потрібен певний рівень добробуту - так вважають 46% опитаних, відчуття захищеності законом (34%) та повага цінності демократії та прав людини (21%).
Аналізуючи вищенаведене соціологічне опитування, можна зробити висновок, що різниця у поглядах на території України щодо Європейського Союзу полягає у тому, що населення мало проінформовано про можливості та переваги євроінтеграції. Тому, постає питання до формування якісно нового підходу щодо інформування населення стосовно питань європейських цивілізаційних процесів та європейської інтеграції, а також підготовка кадрового потенціалу, який би ефективно та на постійній основі працював із питаннями європейської інтеграції. Існує брак кваліфікованих професіоналів у сфері європейської інтеграції. Це включає як знання інституцій ЄС, питань та процедур, так і навиків менеджменту, необхідних для ефективного застосування цих знань. Ефективним та діючим механізмом в цьому напрямку стає розвиток європейських студій.
Усюди, а надто в країнах-кандидатах на вступ або партнерах ЄС потребу євростудій недооцінюють. Євростудії розвиваються в Україні, але повільно. Головна ідея євроcтудій в тому, що це міждисциплінарна програма, тому поєднує політичні, правові, економічні та історичні питання і як вони впливають на євроінтеграцію.
Підписання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським союзом (ЄС) передбачає вивчення можливості розвитку співробітництва між сторонами в сфері середньої освіти (Розділ 5, глава 23, стаття 433)[3].
Інтеграційні процеси в сфері освіти в межах Європейського союзу відбуваються в напрямку створення єдиного європейського освітнього простору. У Європі поширюється нова міжнародна модель освіти, основними принципами якої є демократичність (індивідуалізація, творче мислення), релевантність (практична та соціальна значущість навчання), неперервність освіти протягом життя, висока якість, гнучкість (здатність пристосовуватись до вимог часу, технологізація (широке використання ІТ), інтернаціоналізація (дотримання загальноєвропейських освітніх стандартів, взаємна визнання атестатів, дипломів, наукових степенів)[4].
Особливістю Європейського підходу до середньої освіти є те, що акцент ставиться не лише на здобуття базових знань з основних предметів, але і здійснюється спроба передбачити ті уміння і професії, які потребуватиме європейське суспільство в майбутньому. Саме шкільна освіта повинна «вчити вчитися» тобто готувати молодь до ціложиттєвого навчання.
Варто зазначити, що новопризначена міністерка Міністерства освіти і науки України – Ганна Новосад була генеральною директоркою стратегічного планування і євроінтеграції Міністерства освіти і науки України, закінчила Києво-Могилянську Академію, отримала стипендію Фонду Сороса, і в Нідерландах вивчала саме європейські студії[5].
В Україні розвиток європейських студій зосереджений загалом в закладах вищої освіти та проведенні семінарів, тренінгів, шкіл, євроклубів саме для студентської молоді. Як приклад можна навести Школу європейських студій в Україні (EU Study Days), яка проводиться Представництвом Європейського Союзу в Україні у співпраці з Українським освітнім центром реформ та відбувається з 2013 року для студентів та випускників закладів вищої освіти[6].
Однак, з метою створення мережі активних і освічених молодих людей, що підтримують європейську інтеграцію України, починати слід з навчання у закладах загальної середньої освіти.
З 2002 року Міжнародний Фонд «Відродження» спільно з Асоціацією керівників шкіл України реалізує проєкт, який має на меті розроблення інтегрованого курсу "Європейські студії" та його впровадження у навчально-виховний процес загальноосвітньої школи. У межах проєкту «Навчальний курс «Європейські студії» для шкіл» Міжнародний Фонд «Відродження» оголошує конкурс малюнку «Європа на кожен день», «Я – європеєць», «Україна та Європа»[7].
Проект базується на таких основних принципах:
- гуманізація (головна мета та завдання проекту - створення умов для гармонійного творчого розвитку особистості як суб’єкта демократичного європейського співтовариства);
- демократичність (взаємоповага і взаємодія між суб’єктами, що забезпечують реалізацію проекту; варіативність вибору змісту, методів та форм навчання);
- науковість (розроблення базових документів та навчальних матеріалів.
В Україні одним із першим та успішним досвідом розвитку європейських студій на базі загальної середньої освіти розпочато кафедрою політології та державного управління Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича у співпраці з Чернівецьким обласним інститутом післядипломної педагогічної освіти. Зокрема, створення ініційованого експериментального майданчику «Формування ключових компетентностей учнів ліцею через систему європейських цінностей», який успішно діє з 2013 року у Чернівецькому міському ліцеї № 2[8]. На його базі викладачі кафедри проф. Круглашов А.М., доц. Недокус І.С., ас. Гев’юк У.Ю. викладають факультативні курси з питань європейської інтеграції, а також щорічно проводяться обласні конкурси учнівських наукових робіт «Український вимір процесів європейської інтеграції». Відповідні навчальні програми, після тривалої експертизи були затверджені в Міністерстві освіти та науки України. Діяльність експериментального майданчика спрямована на задоволення інтересу до формування європейських цінностей учнівської молоді, формування її здатності розуміти європейські цінності, європейську правову культуру та правосвідомість. Здобули заслужений авторитет в області щорічні конкурси учнівських наукових робіт «Український вимір процесів європейської інтеграції», які відбуваються до Дня Європи в цьому ж ліцеї.
На цьому досягнення з реалізації та впровадження європейських студій не закінчились. У лютому 2019 року видано наказ Департаменту освіти і науки Чернівецької обласної державної адміністрації «Про проведення дослідно-експериментальної роботи «Розвиток громадянської освіти старшокласників в умовах формування полікультурного українського суспільства» на базі закладів освіти області». Проєкт реалізовуватиметься до 2023 року. Метою дослідження є формування громадянської компетентності старшокласників на основі відповідного історико- генетичного та соціально-педагогічного аналізу, створення регіональної моделі громадянської освіти, орієнтованої на європейську перспективу.
Базами експерименту виступлять 11 навчальних закладів Чернівецької області, зокрема Чернівецький ліцей № 2 Чернівецької міської ради; Чернівецька гімназія № 5 Чернівецької міської ради; Чернівецька ЗОШ № 2 І-ІІІ ст. Чернівецької міської ради; Глибоцький ліцей; Сторожинецький ліцей; Сторожинецька гімназія; Новоселицька ЗОШ № 3 І-ІІІ ст.; Новоселицька гімназія; Новоселицький ліцей; Боянська ЗОШ І-ІІІ ст. Новоселицького району; Кіцманська гімназія.
Науковим керівником експерименту призначено Круглашова А.М., завідувача кафедри політології та державного управління факультету історії, політології та міжнародних відносин Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича, доктора політичних наук, професора. Керівником експерименту – Чебаника В.І., викладача кафедри методики викладання базових дисциплін Інституту післядипломної педагогічної освіти Чернівецької області, кандидата політичних наук. Науковими консультантами: Ротар Н.Ю., доктора політичних наук, професора кафедри політології та державного управління факультету історії, політології та міжнародних відносин Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича; Сахновського О.Є., завідувача кафедри методики викладання базових дисциплін Інституту післядипломної педагогічної освіти Чернівецької області, кандидата історичних наук; Недокуса І.С., доцента кафедри політології та державного управління факультету історії, політології та міжнародних відносин Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича, кандидата політичних наук, доцента.
З 2017 року в області успішно реалізовується просвітницький проєкт – перша в своєму роді Єврошкола «EU for YOU» (Європейський Союз для тебе). Єврошкола організовувалась благодійною організацією «Благодійний Фонд «ПроОсвіта» за сприяння Інформаційного центру ЄС у Чернівцях та пітримки управління молоді та спорту обласної державної адміністрації спільно[9].
Метою проєкту було підвищити рівень обізнаності сільської молоді Чернівецької області щодо ЄС та європейської інтеграції України. Єврошколою було охоплено школярів 10-11 класів сіл та малих міст, які представляли різні села з 13 районів Чернівецької області.
У межах Єврошколи учасники ознайомилися з ідеями Об’єднаної Європи у ході її історичного становлення, дізналися стосовно проблем та перешкод на шляху євроінтеграційних процесів українського суспільства, були проінформовані щодо можливостей для самореалізації й саморозвитку які надає ЄС (формальна/неформальна освіта), засвоїли умови подорожей до ЄС у рамках лібералізованого візового режиму, підвищили свій рівень обізнаності щодо європейських цінностей.
У 2018 році Єврошкола «EU For You» вийшла за рамки Чернівецької області. На запрошення організації Арт Простір «Файноград» у м. Павлоград Дніпропетровської області відбувся одноденний тренінг, який провів Омелян Тарнавський – голова Благодійної організації «ПроОсвіта» і керівник Євроклубу ім. Жана Моне при кафедрі політології та державного управління Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича.
Отже, підсумовуючи, відзначимо, що досягненнями в розвитку Європейських студій в Україні на базі загальної середньої освіти може похвалитись наразі тільки Міжнародний Фонд «Відродження» та Чернівецька область. На загальнодержавному рівні виразно бракує чіткої позиції щодо розвитку і підтримки Європейських студій в Україні.
Тому назріла необхідність здійснення низки практичних кроків. По-перше, діюча вже не один рік Українська асоціація європейських студій та новостворена Асоціація викладачів і дослідників європейських студій повинні скоординувати свої зусилля у формуванні порядку денного розвитку Європейських студій в Україні, відстояти їх належне місце в освітній та науковій діяльності країни. По-друге, необхідно провести національну нараду з проблем розвитку Європейських студій на рівні Міністерства освіти та науки України, за участю профільного комітету з питань європейської інтеграції Верховної Ради України та провідних експертів у цій галузі. По-третє, на основі сформованих пропозицій запропонувати вироблення цілісної державної програми розвитку Європейських студій в Україні, з відповідним її фінансовим й організаційним забезпеченням. По-четверте, наукові дослідження з євроінтеграційної тематики мають стати одним із пріоритетних напрямків щорічних конкурсів наукових проектів у МОН України та Державному Фонді фундаментальних досліджень. Насамкінець, доцільно провести парламентські слухання «Європейські студії в Україні: формування національної освітньої та наукової програми дій», виробити на них системні науково-практичні рекомендації для їх практичного втілення в життя законодавчою та виконавчою владами.
[1] Опитування проводилося з 16 по 28 серпня 2018 року. Усього було опитано 2041 респондента віком від 18 років у всіх регіонах України, за винятком АР Крим та окупованих територій у Луганській та Донецькій областях. Теоретична похибка вибірки становить 2,3%.
[2] Євроінтеграція та Угода про асоціацію з ЄС: тенденції настроїв у країні та особливості сприйняття в регіонах
[3] Угода про Асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони
[4] Євроінтеграційна перспектива реформування середньої освіти в Україні
[5] Школа має бути простором для креативного розвитку особистості
[6] Школа європейських студій в Україні (EU Study days in Ukraine)
[7] Навчальний курс європейські студії для шкіл
[8] Європейські студії в Україні: здобутки, виклики та перспективи збірників матеріалів міжнародної науково-практичної конференції
