Минув рік після телефонної розмови між Володимиром Путіним і Дональдом Трампом, а також публічних заяв Кремля про нібито підготовку до повернення західних компаній на російський ринок і доручень уряду РФ створити для цього умови. Втім, за цей час жодна з міжнародних компаній, які реально вийшли з Росії та продали свої активи, так і не повернулася.

Станом на сьогодні ми не фіксуємо прямих кейсів, коли міжнародна компанія повністю продала свій бізнес або активи в Росії, вийшла з ринку, а згодом офіційно повернулася як власник або оператор. Тобто сценарію “exited - повернення” фактично не відбулося, і це принципово важливо для коректної оцінки ситуації.

Те, що іноді в публічному просторі називають “поверненням компаній на російський ринок”, у більшості випадків таким не є. Найчастіше йдеться про компанії, які після початку повномасштабної війни тимчасово призупинили діяльність, вичікували розвитку подій, а згодом частково або поступово відновлювали окремі елементи бізнесу. Це могли бути постачання, виробничі операції або робота через дистриб’юторів чи треті країни. Такі сценарії ми бачимо і в базі LeaveRussia, але це радше модель “пауза - обмежене відновлення”, а не повернення після повного виходу.

Показовим прикладом є Mazda. Компанія заявляла про наміри піти з російського ринку, однак наприкінці 2025 року з’явилася інформація про відновлення її діяльності. Водночас важливо підкреслити: Mazda не здійснювала повного виходу з Росії - компанія не продала свої активи і не передала бізнес іншому власнику, а лише тимчасово призупинила участь. Тому коректніше говорити не про “повернення”, а саме про відновлення роботи після паузи. 

Окремо слід розрізняти відновлення операційної діяльності та перереєстрацію торгових марок. За останні три роки значна кількість міжнародних компаній перереєстрували свої бренди в Росії. (Christian Dior, Starbucks, Hyundai, Microsoft, IKEA) У більшості випадків це юридичний механізм захисту торгової марки, а не підготовка до повернення на ринок. Російське законодавство передбачає втрату прав на бренд у разі його тривалого невикористання, тому компанії намагаються запобігти використанню своїх марок третіми особами та мінімізувати репутаційні ризики. Частина бізнесів дійсно зберігає довгострокову надію на повернення після завершення війни та зняття санкцій, однак на поточному етапі такі дії мають передусім захисний характер.

Відключити

Водночас міжнародні компанії не поспішають повертатися до Росії через суттєве зростання ризиків. Російська влада з кожним роком ускладнює правила для іноземного бізнесу: з’являються додаткові умови, критерії та неформальні погодження. Фактично мова йде вже не про класичне бізнес-рішення, а про політичну угоду, що робить будь-яке повернення непрогнозованим.

Хорошою ілюстрацією ризиків є кейс Rockwool, бізнес якої в Росії зрештою був переданий під контроль російської сторони. Подібні випадки не поодинокі й демонструють загрозу втрати активів навіть для компаній, які не здійснили повного виходу з ринку.

Крім того, частина міжнародних компаній фізично вже не має можливості повернутися. Їхні заводи та виробничі активи були продані, нові власники - російські компанії - вже запустили виробництво, і в умовах декларованого курсу на підтримку місцевого виробника малоймовірно, що держава надаватиме перевагу іноземному бізнесу.

У підсумку, попри те що російський ринок залишається великим і потенційно привабливим, масового повернення міжнародних компаній не відбувається. Те, що іноді виглядає як “повернення”, на практиці є або відновленням діяльності після паузи, або юридичними діями з захисту брендів - на тлі високих політичних, санкційних, майнових і репутаційних ризиків.

Вихід іноземних компаній з Росії досі відбувається, хоча й вже трохи меншими темпами, ніж у минулих роках, але за 2025 рік країну покинуло як мінімум 80 міжнародних груп, в середньому по 20 компаній у квартал. Ось поквартальна статистика з початку війни:

Відключити


Також наш (KSE Institute) аналіз показує що практика примусових захоплень іноземного бізнесу в Росії посилюється. Росія продовжує практику примусових захоплень іноземних активів, застосовуючи її навіть до компаній, які роками працювали на російському ринку. Останні приклади - активи Rockwool і CanPack, а також реструктуризація раніше конфіскованого бізнесу Baring Vostok Capital Partners - найстарішої іноземної інвестиційної компанії в Росії. Загалом упродовж 2025 року російський ринок покинули 80 компаній, а від початку повномасштабного вторгнення - 547 міжнародних компаній.

Про це йдеться у моніторингу KSE Institute в межах проєкту “Самосанкції / LeaveRussia”, який досліджує вплив виходу іноземного бізнесу на економіку РФ.

У середині січня 2026 року російські активи Rockwool, данського виробника теплоізоляційних матеріалів, були передані в управління компаніям з РФ відповідно до рішень російської влади, ухвалених наприкінці 2025 року. Аналогічні рішення були застосовані щодо активів польсько-американської CanPack, що спеціалізується на виробництві металевої тари для напоїв, які також перейшли під контроль російських структур. Усі відповідні рішення набули чинності з 13 січня 2026 року.

Відключити

Окремо варто відзначити ситуацію з Baring Vostok Capital Partners - інвестиційною компанією, що працювала в Росії з 1990-х років і спеціалізувалася на прямих інвестиціях у фінансовий, споживчий та технологічний сектори. Її раніше конфіскований бізнес був реструктуризований у російську юридичну особу Ozon Holdings, що остаточно закріпило втрату контролю з боку іноземних власників.

Водночас у листопаді 2025 року завершальний етап виходу з російського ринку розпочала російська дочірня компанія американської фінансової групи Citigroup - Citibank, що працювала у сфері корпоративного та роздрібного банкінгу. Банк списав непогашені кредити приблизно тисячі клієнтів у межах підготовки до повного згортання діяльності та оголосив про припинення роботи в Росії. Його російська «дочка» має бути продана фінансовій групі Renaissance Capital; сума угоди не розголошується, завершення транзакції очікується у першій половині 2026 року.

Станом на середину січня 2026 року лише 547 міжнародних компаній (~13%) повністю залишили Росію. Ще близько 32% (або 1369) перебувають у процесі виходу або призупинили діяльність, тоді як понад 55% (2348) компаній досі залишаються на російському ринку. Якщо ж враховувати тільки ті компанії, які досі мають чи мали юридичні особи в країні агресорці до початку війни - то ця статистика буде значно кращою:


У підсумку дискусія про “повернення” іноземних компаній до Росії упирається в головне: повномасштабна війна Росії проти України триває, а отже будь-яка бізнес-активність у РФ залишається морально, юридично й репутаційно токсичною. Паралельно для компаній працює цілий пакет ризиків - санкційні обмеження, тиск інвесторів і споживачів, загроза націоналізації та втручання у власність, а також дедалі жорсткіші й менш передбачувані правила роботи в самій Росії. Саме ця сукупність факторів, а не політичні заяви, і визначає, чому розмови про “повернення” існують, а реальні сценарії залишаються поодинокими й фрагментарними.