«Economic substance» або ж «економічна присутність компанії» описує економічну (операційну) реальність корпоративної структури компанії, яка була запроваджена внаслідок міжнародної оптимізації оподаткування. Дальше опишемо детально.

Значна кількість корпоративних структур міжнародного податкового планування (фінансові компанії, холдингові та субхолдингові компанії, структури інтелектуальної власності (ІС) та торгові компанії) були створені, щоб скористатися податковим законодавством інших іноземних юрисдикцій та отримати сприятливі умови договорів про подвійне оподаткування, підписані між двома країнами.

Таким чином, єдина мета створення такої юридичної особи в іншій країні не в тому, щоб там здійснювати реальний бізнес, а в тому, щоб скористатися вигідними умовами угод про уникнення подвійного оподаткування і оптимізувати податкову базу.

Для боротьби із вказаним зловживанням було ведено поняття «economic substance».

Термін «економічна присутність» означає фактичну діяльність компанії та її ефективну роль у більш широкому контексті міжнародної компанії.

Нові правила по «economic substance» у ключових офшорних юрисдикціях набули чинності на початку 2019 року, та вимагають від суб'єктів, що здійснюють конкретні види бізнесу, продемонструвати відповідну економічну сутність у цій юрисдикції.

Раніше критерії «economic substance» були незначними і вимагали від юридичної особи лише формальної юридичної реєстрації і наявності місцевого управління (компанії використовували номінальний сервіс).

Нові критерії «economic substance» вимагають від юридичних осіб необхідності наявності договорів на оренду офісу компанії у відповідній юрисдикції, договори з працівниками, реальна присутність працівників, комунальні платежі по компанії, оплата заробітної плати, наявність офісної техніки та іншої техніки, необхідною для виконання компанією своїх функцій та інші критерії.

Наявність у іноземної компанії «economic substance» допоможе Вам у спорі з українськими фіскалами пройти «тест основної мети», підтвердити статус резидента та як наслідок доказати можливість використання податкових пільг, що передбачені угодами про уникнення подвійного оподаткування.