Перевірка органами ДФС у зв'язку із початком процедури припинення ФОП

Фізична особа – підприємець згідно з п. 2 ст. 55 Господарського кодексу України є суб’єктом господарювання.

Згідно ч. 8 ст. 19 Господарського кодексу Українивсі суб’єкти господарювання зобов’язані вести первинний облік результатів своєї діяльності та вести бухгалтерський облік.

Згідно пункту 44.1 Податкового кодексу України всі платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування на підставі первинних документів.

В свою чергу, відповідно до пунктів 16.1.5 та 85.4 Податкового кодексуподаткова служба має право вимагати первинні документи під час проведення перевірок, а платник податків має їх надавати на належним чином оформлену письмову вимогу.

Тобто, будь-який суб’єкт господарювання, в тому числі фізична особа – підприємець, як на єдиному податку, так і на загальній системі оподаткування, повинен мати первинні документи на придбаний товар.

Фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку зобов’язані забезпечити зберігання первинних документів, на підставі яких заповнювалися дані книги обліку доходів або книги обліку доходів та витрат, що використовувалися для складання податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця, або інші первинні документи, які використовуються для складання податкової звітності по іншим податкам і зборам – у разі їх сплати.

За незбереження первинних документів до платників єдиного податку можуть бути застосовані штрафи відповідно доп. 121.1 ст. 121 Податкового кодексу України.

Згідно із п.п. 296.1.1 п. 296.1 ст. 296 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи - підприємці), які не є платниками податку на додану вартість, ведуть Книгу обліку доходів шляхом щоденного, за підсумками робочого дня, відображення отриманих доходів. Платники єдиного податку третьої групи (юридичні особи) використовують дані спрощеного бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з урахуванням положень пунктів 44.2, 44.3 статті 44 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 44.3 ПК України платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

У разі ліквідації платника податків документи, визначені у пункті 44.1 цієї статті, за період діяльності платника податків не менш як 1095 днів, що передували даті ліквідації платника податків, в установленому законодавством порядку передаються до архіву.

Таким чином, незважаючи на те, що в інтернеті побутує негласна думка з приводу того, що ФОП (платник 2 групи єдиного податку) не повинен вести бухгалтерського обліку і, відповідно, зберігати документи первинного бухгалтерського обліку, законодавство покладає на такого суб’єкта господарювання обов’язок щодо ведення бухгалтерського обліку і, відповідно, зберігання первинних документів.

Відповідно до 75.1.2. ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Таким чином, ФОП, що є платником 2 групи єдиного податку, повинен вести бухгалтерський облік і, відповідно, зберігати первинні бухгалтерські документи. Податкова перевірка може потребувати надання їй первинних документів і це є їх законним правом відповідно до положень ПК України. У іншому випадку податкова може відмовити у знятті ФОП з обліку платника єдиного податку та притягнути посадову особу до юридичної відповідальності.

O Приймання і видача готівки ФОП. Докази здійснення господарських операцій.

Статтею 2 Закону України «Про РРО» визначено, що розрахунковий документ — це документ встановленої форми та змісту (касовий, товарний чеки, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрованим у встановленому порядку РРО або заповнений вручну.

Пунктом 15 ст. 3 зазначеного Закону встановлено, що товарні чеки, накладні та інші письмові документи, що засвідчують передання права власності на товари (послуги) від продавця до покупця, повинні надаватися покупцю таких товарів (послуг) за його вимогою. Оформлення розрахункових операцій з використанням товарних чеків у випадках, передбачених Законом про РРО, є правомірним.

Для того щоб товарний чек визнати розрахунковим документом, він має містити обов’язкові реквізити розрахункового документа.

Враховуючи вищезазначене для визначення документа як розрахункового згідно із Законом про РРО він має відповідати вимогам Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13.

Суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій формі із застосуванням РРО, на підтвердження отримання грошей від покупця зобов'язані видавати йому розрахунковий документ встановленої форми на повну суму здійсненої.

При застосуванні РРО або РК такими розрахунковими документами є фіскальний касовий чек, розрахункова квитанція, спрощена розрахункова квитанція.

Підприємці, які не застосовують РРО, видавати розрахунковий документ, що засвідчує факт купівлі, із зазначенням дати продажу зобов'язує ч. 11 ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів» від 12.05.1991 р. № 1023-XII. Крім того, п. 15 ст. 3 Закону про РРО також пропонує суб'єктам господарювання надавати покупцеві товарів (послуг) на його вимогу чек, накладну чи інший письмовий документ, що засвідчує передачу права власності на них від продавця до покупця, з метою дотримання законодавства про захист прав споживачів.

Таким чином, у разі якщо ФОП (платник 2 групи єдиного податку) здійснює продаж товарів, то доказом відповідного прибутку підприємця, що записується в Книгу обліку доходів і видатків, є документи, що передбачені Положенням про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13.